День святого Миколая, Різдво, Водохреще: точні дати за новим календарем
З 1 вересня 2023 року Православна Церква України (ПЦУ) перейшла на новоюліанський церковний календар. Через це всі "неперехідні" свята (з нерухомими датами) змістились на 13 днів раніше, пише Ірина Костенко, РБК-Україна.
РБК-Україна розповідає, які церковні календарі діяли на території України раніше, а також коли саме українці святкують День святого Миколая, Різдво та Водохреще зараз.
Зміст
- Які церковні календарі діяли на території України
- За яким церковним календарем живе Україна зараз
- Коли святкувати День святого Миколая
- Коли святкувати Різдво
- Коли святкувати Водохреще
Які церковні календарі діяли на території України
В цілому на території України впродовж історії діяли три церковних календарі:
- Юліанський - запроваджений Юлієм Цезарем 1 січня 45 року до Різдва Христового (до нашої ери)
- Григоріанський - запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII
- Новоюліанський - розроблений у 1923 році сербським астрономом, професором математики й небесної механіки Белградського університету Мілутіном Міланковичем
Після того, як у 988 році князь Володимир Великий (Володимир Святославич) здійснив церемонію масового хрещення мешканців Києва, Київська Русь здобула статус християнської держави (хоча фактично перехід до християнства тривав іще впродовж кількох століть).
Саме тоді дехто з мешканців території сучасної України почав використовувати юліанський календар (що згодом набуло масового характеру).
Однак проблема юліанського календаря, який згодом отримав назву "старий", полягає в тому, що кожні 128 років в ньому відбувається накопичення розбіжності в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням.
Таке розходження між реальними астрономічними подіями та календарними датами призвело до того, що святкування всіх неперехідних свят (тих, які мають сталу дату й щороку святкуються в один і той самий день) церковного року почало поступово зсуватись вперед
З огляду на це у XVI столітті Католицька Церква і низка країн Європи перейшли на "оновлений" - григоріанський календар.
Тим часом серед православних і протестантів формувався спротив григоріанській календарній реформі. Це було пов'язано, серед іншого, з тим, що прийняття чи неприйняття оновленого календаря перетворилось фактично на визнання чи невизнання найвищого релігійного авторитету Римських пап.
Отже, східні Православні Церкви й надалі послуговувалися "традиційним" юліанським календарем.
На території сучасної України григоріанський календар де-юре "запрацював" одразу (оскільки у 1582 році значна частина земель входила до складу католицької Речі Посполитої). Після Берестейської унії, ратифікованої у 1596 році, григоріанський календар почав поступово поширюватись на території Правобережної України.
12 лютого 1918 року в Коростені схвалили закон "Про заведення в Україні числення часу по новому стилю і перевод годинників на середньоєвропейський час". Відтак в Українській Народній Республіці (УНР) григоріанський календар почав діяти з 16 лютого 1918 року (цей день стали вважати 1 березня 1918 року). "Нові" дати у перехідний період почали називати "за новим стилем".
Тим часом для Церков, які досі послуговувались юліанським календарем, необхідно було терміново виправляти накопичену впродовж століть календарну неточність.
З огляду на це у 1923 році на Синаксі (зібранні) представників Православних Церков у Константинополі під головуванням Вселенського Патріарха Мелетія IV було схвалено "оновлений" новоюліанський календар (який розробив сербський астроном, математик, інженер, кліматолог, геофізик і письменник Міланкович).
За яким церковним календарем живе Україна зараз
Попри спроби запровадити на території сучасної України оновлений церковний календар, Українська Церква мала зрештою здебільшого юліанське літочислення (яке стало одним з елементів російської церковної традиції).
2 лютого 2023 року на засіданні Священного Синоду Православної Церкви України (ПЦУ) було схвалено постанову №52 "Про порядок надання благословення парафіям і монастирям ПЦУ на використання новоюліанського календаря".
"Загальновідомою є проблема юліанського традиційного календаря, в якому відбувається накопичення невідповідності між астрономічним і календарним рівноденням. Нині це розходження складає 13 днів, а з плином часу складатиме місяці", - йшлося у документі.
Зазначалося, що раніше "оновлення календарної традиції було дискредитоване її зовнішнім нав'язуванням, примусом до відмови від православної та національної ідентичності".
За результатом Архієрейського Собору Української Православної Церкви (ПЦУ) було схвалено постанову "Про врегулювання календарного питання в ПЦУ" від 24 травня 2023 року.
"Впродовж кількох століть традиційний юліанський календар сприймався як один з головних ідентифікаторів української церковної культури. Спочатку це було ознакою спротиву латинізації, а після більшовицької революції - також ознакою опору радянській системі", - зазначалось у документі.
Уточнювалось, що в сучасних умовах соціальний і культурний контекст юліанського календаря (а також його сприйняття) докорінно змінилися.
"Нині він більшістю сприймається не стільки як пов'язаний з давніми українськими традиціями, скільки як пов'язаний з російською церковною культурою", - додали автори постанови.
З огляду на таку ситуацію, було схвалене рішення щодо переходу ПЦУ на новоюліанський календар - починаючи з 1 вересня 2023 року (оскільки саме ця дата є початком нового церковного року).
27 липня 2023 року під час Помісного Собору ПЦУ перехід України на новоюліанський календар було затверджено остаточно майже абсолютною більшістю голосів.
Отже, зараз більшість українців послуговується саме новоюліанським календарем, який позбавлений недоліку юліанського і є суттєво точнішим (ближчим до астрономічних подій), ніж григоріанський.
Тобто по суті новоюліанський календар - вдосконалена форма юліанського, де "пропускається" 7 діб на 900 років (тоді як у григоріанському - 3 доби на 400 років).
У період від 1 березня 1600 року до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігається з григоріанським.
Коли святкувати День святого Миколая
День святого Миколая - це день святкування та вшанування пам'яті християнського святого Миколая Мирлікійського (Чудотворця).
Раніше це церковне свято припадало на 19 грудня, проте тепер в Україні його відзначають 6 грудня.
Цього року День святого Миколая припадає на п'ятницю.
День святого Миколая в церковному календарі (скриншот: pomisna.info)
Коли святкувати Різдво
Різдво Христове (або Різдво Господнє) - одне з найбільших свят у церковному календарі. Цей день у християнстві є днем народження Ісуса Христа від Діви Марії у Вифлеємі.
Раніше Різдво в Україні відзначали 7 січня, проте за новоюліанським календарем свято припадає на 25 грудня. Цього року це середа.
Дата Різдва за новоюліанським календарем (скриншот: pomisna.info)
Варто зазначити, що кожна громада в Україні може самостійно визначитися з датою святкування (хоча робити це і 25 грудня, і 7 січня - не радять).
Коли святкувати Водохреще
Водохреще (або Хрещення Господнє) - велике свято різдвяно-новорічного циклу, що символізує хрещення Іоаном Хрестителем Ісуса Христа на річці Йордан на старовинній паломницькій переправі.
Раніше це свято в Україні відзначали 19 січня. Однак зараз, згідно з новоюліанським календарем, Водохреще припадає на 6 січня. У 2025 році це буде понеділок.
Зазначимо, що це церковне свято збігається зі ще одним - Богоявленням (адже після хрещення Ісус являє себе людям як Месію та Спасителя).
Свято Водохреще відзначатиметься 6 січня 2025 року (скриншот: pomisna.info)
Нагадаємо, раніше ми розповідали, коли відзначатимуть батьківські суботи (важливі поминальні дні) у 2025 році.
Читайте також, чи планують ставити ялинку на Софійській площі в Києві напередодні прийдешніх новорічних свят.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: Православний церковний календар новоюліанський 2024, прес-служба Православної Церкви України у Facebook, офіційний портал ПЦУ, Wikipedia.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.