Close button

Більше не Слуга: чому у Зеленського падає рейтинг

Більше не Слуга: чому у Зеленського падає рейтинг

Рейтинг Володимира Зеленського в червні помітно впав. Вперше за його каденцію більшість українців не довіряє президенту і не схвалює його дії, випливає з соцопитувань, проведених на початку літа. Але в той же час українці все одно готові віддати свій голос за Зеленського на виборах. Про те, чому глава держави втрачає підтримку населення, повідомляє РБК-Украина.

Рейтинги Володимира Зеленського обвалилися до рекордного мінімуму. Останнє опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показав, що ті, хто схвалює роботу президента, уперше за його каденцію опинилися в меншості. Позитивно про дії Зеленського висловилися 38% респондентів, тоді як 45% негативно оцінили його кроки на посаді голови держави.

В опитуванні групи "Рейтинг" позицію президента виглядають ще гіршими. Дослідження групи, проведене приблизно в той же час, показало, що діяльністю глави держави задоволені 36%, незадоволені - 52%.

Ще один "антирекорд" Зеленського в кінці червня виявив "Центр Разумкова". З їхніх опитування випливає, що більше половини українців - 51% - зовсім чи швидше не довіряють главі держави, тоді як довіряють лише 41%.

З початку президентства Зеленського баланс довіри-недовіри до нього вперше став від 'ємним. Разом з тим це найвищий показник серед усіх політиків, яких в червні измеряла служба.

Рейтингові гірки

Відправною точкою зниження підтримки Зеленського став вересень. Якщо на початку осені рівень схвалення президента сягнув пікових 73%, то з тих пір він став поступово скочуватися вниз. Політологи і соціологи називають цю динаміку цілком закономірною.

"Поки що можна констатувати, що ця тенденція мало чим відрізняється від того, що було в перший рік президентства Ющенка, потім Януковича і потім Порошенко", - говорить директор соціологічної служби центру Разумкова Андрій Биченко.

За його словами, у Зеленського був великий кредит довіри від українців. Але якщо він не підкріплюється реальними діями, то, як правило, показник цієї довіри йде на спад.

"Приблизно через рік велика частина виборців починає оцінювати влада по її діям. І я думаю, що негативний баланс довіри-недовіри до Зеленському, перш за все, обумовлений тим, що українці не відчули будь-яких значних і якісних змін. В найболючіших і проблемних сферах для населення жодних зрушень не сталося ", - уточнив Биченко.

Про нездійсненні очікування говорить і науковий директор фонду "демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань. Голосуючи за Зеленського, громадяни розраховували на швидкі зміни і реформи, зазначає він. Але з часом ці надії почали розсіюватися, додав політолог.

"Як наслідок, зараз у нас більшість українців вважає, що країна знову рухається в неправильному напрямку. На цьому тлі, відповідно, падають і рейтинги схвалення Зеленського. Проти його рейтингу працює і те, що раніше він обнадіював виборців безліччю популістських ініціатив. А зараз люди бачать, що вони не виконуються ", - пояснив Гарань.

На думку політолога Володимира Фесенка, на останні рейтинги могли ситуативно вплинути протести на Банковій 17 та 18 червня.

"У частини виборців Зеленського міг виникнути ефект сприйняття слабкості влади, який вплинув і на рейтинги президента. Це як можлива гіпотеза. Якщо це так, то це тривожний сигнал для Зеленського ", - сказав виданню політолог.

Крім того, Фесенко звернув увагу, що до кінця червня президент перебував на самоізоляції і не записував ніяких відеозвернень. "А вони, як ми знаємо, все-таки впливають на аудиторію прихильників Зеленського. Випадання за президента з комунікації з ними також могло мати негативний ефект для його рейтингу ", - зазначив політолог.

Вірусний след

Окремим фактором, позначилися на рейтингу Зеленського, стала епідемія covid 19 і запроваджений владою карантин. Але щодо того, як саме ці обставини позначилися на електоральних настроях - на користь чи в шкоди - думки експертів розійшлися.

Володимир Фесенко вважає, що економічні, соціальні та психологічні проблеми, що виникли в результаті епідемії і карантину, негативно позначились на рейтингових позиціях Зеленського. До слова, така тенденція зараз спостерігається і у президента США Дональда Трампа, і у французького лідера Еммануеля Макрона.

"У політологів навіть новий термін з 'явився -" postkovidnaya "або" postkarantinnaya "політика, яка відбиває сплеск протестних і негативних настроїв у суспільстві після епідемії та карантину", - сказав Фесенко.

До того ж, за даними КМІС, більшість опитаних вважає, що Українська влада не справляється з наслідками епідемії.

"Коли ми запитували, чи вдало влада долає економічні наслідки епідемії, то кількість тих, хто вважає, що невдало, втричі перевищувала тих, хто говорить, що вдало", - сказав РБК-Україна генеральний директор КМІС Володимир Паніотто.

На його думку, така негативна оцінка в питанні епідемії, ймовірно, підкосила підтримку президента і інших органів влади. На це накладається і погіршення соціально-економічного добробуту, з яким зараз зіткнулося чимало українців.

"І багатьом складно відрізнити, де на це вплинула пандемія, а де - невдалі дії влади. До того ж, як показують дані опитувань, більшість громадян не розділяє, які питання належать до компетенції президента, Верховної Ради або уряду. В їхньому розумінні у нас у країні за все відповідає президент ", - пояснив Паніотто.

В цю пастку свого часу потрапив і колишній президент Петро Порошенко. Щоб перед виборами відмежуватися від економічних невдач, під час виборчої кампанії він намагався роз 'яснювати, де сфера відповідальності Кабміну, а де - глави держави. Звідси і з 'явився його гасло "Армія, мова, віра".

Змінивши Порошенка на цій посаді, Зеленський, навпаки, став замикати на собі чи не всі питання державного управління. Він збирає наради з приводу тарифів, що ніяк не входить до його компетенції. Анонсує індексації пенсій і підвищення мінімальної зарплати, що знову ж таки - прерогатива Кабміну.

З іншого боку, карантин став дуже зручним аргументом для пояснення падіння економіки. І хоча ситуація насправді стала погіршуватися ще у січні до введення карантину, переважній більшість громадян про це невідомо, зазначив Андрій Биченко.

"Тому вони щиро вірять, що головні економічні проблеми в країні викликані карантином. А адже це непереборна стихія, на яку жодна влада не може вплинути. І це президенту зіграло тільки в плюс. Ймовірно, якби не карантин, то показники довіри до Зеленському були б ще нижче ", - допустив соціолог.

Що цікаво, незважаючи на podnakopivsheyesya невдоволення, більшість українців все одно готові знову віддати свій голос за Зеленського. Як випливає з опитування "центру Разумкова", на виборах він би отримав 35% голосів у першому турі, а в другому - переміг би Петра Порошенка з результатом 70 проти 30.

Ставлячи позначку біля прізвища політика у виборчому бюлетені, люди нерідко роблять вибір за принципом "меншого із зол". Найчастіше цей вибір, що адресу вказано відносно кореневої і залежить того, які кандидати значаться у списку. Ті українці, які понад рік тому влаштували виборчий бойкот представникам "старого" політикуму, швидше за все, не голосуватимуть за них і тепер.

Адже навіть при зростаючому розчарування у Зеленського рівень підтримки "старих" політиків або падає, або залишається стабільно низьким. Це дає підстави вважати, що особистий рейтинг чинного президента буде високим, принаймні, до тих пір, поки на його електоральному полі не з 'явиться новий гравець.

Новини

Популярні теми форуму

analytics