Чем грозит отсрочка перехода к эконормам ЕС

Зелене відновлення – це шлях, який обрав ЄС.

Натомість новостворене Міністерство розвитку стратегічних галузей пропонує інший шлях – що веде у протилежному від вектора розвитку ЄС напрямку.

Заява міністерства про необхідність відкласти імплементацію законодавства ЄС у частині захисту довкілля одразу викликала негативну реакцію з боку громадськості та експертів.

І це не випадково.

Ми звикли до тверджень бізнесу про те, що екологічні стандарти – це дорого, це не для України, а для багатих країн, що охорона довкілля – не на часі в такий кризовий період, та ще й під час війни.

Проте з вуст державного органу це звучить досить дивно та несподівано.

Постійні заяви уряду щодо підтримки євроінтеграційного напрямку та долучення України до Європейського зеленого курсу мали б означати підтримку "озеленення" усіх сфер суспільного життя, включаючи й промислову політику.

Тим більше, що серед зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію – імплементація 29 директив і регламентів у сфері охорони довкілля і зміни клімату.

Щоправда, щодо багатьох положень крайні терміни вже минули, а діяльність з питань атмосферного повітря і промислового забруднення – серед сфер, що мають досить низький прогрес виконання.

Додатковий стимул пришвидшити впровадження цих регламентів – поява Європейського зеленого курсу (European Green Deal). Це програма дій ЄС, мета якої – перехід до кліматично нейтральної Європи до 2050 року.

Україна має проактивну позицію щодо долучення до Green Deal і хоче стати частиною цього амбітного плану.

Такі наміри України не можуть сприйматись просто як політичні лозунги. Це – сигнали про те, що Україна готова до зеленої трансформації.

Тим дивніше виглядають ініціативи Мінпромрозвитку відстрочити імплементацію законодавства ЄС до українського, зокрема у частині захисту довкілля.

Зрозуміло, що впровадження прогресивних екологічних положень, екологічна модернізація підприємств потребує значних коштів. Особливо вартісним є впровадження директив у сфері атмосферного повітря і промислового забруднення.

Звісно, можна використати відсутність коштів чи закриття підприємства внаслідок неможливості виконувати екологічні вимоги як аргумент, щоб і далі залишатись "брудним" виробництвом і продовжувати забруднювати довкілля та труїти власних громадян.

Але в такому випадку підприємство не буде конкурентним на європейському ринку вже у найближчому майбутньому.

Ба більше, товар з такого підприємства навіть не зможе потрапити на ринок ЄС відповідно до нової промислової політики блоку.

Тому виникає логічне запитання:

Від чого будуть більшими збитки – від втрати ринків збуту чи від вкладення коштів у модернізацію?

Тим більше, що, на думку експертів, український бізнес зараз має унікальну нагоду скористатися можливостями Green Deal – використати його фінансові інструменти для інвестицій в інноваційні розробки та технології, зелені товари та послуги.

Зрештою, якщо ми бачимо себе у єдиному промисловому, економічному, торговельному та, зрештою, й ціннісному просторі з ЄС, ми не можемо продовжувати дискутувати про якийсь особливий шлях розвитку, роблячи заяви, які підривають саму можливість діалогу з ЄС з питань Європейського зеленого курсу.

, "СУСПІЛЬСТВО І ДОВКІЛЛЯ"

Загружаем комментарии...

Новости

Больше новостей