Что делать, если вашего ребенка булят

Зараз булінг – непоодиноке явище. У школі, університеті, на роботі. Це емоційне та психологічне насилля може мати форми образ, залякування, ізоляції, постів у соцмережах, повідомляє Украинская правда.

Чому він виникає? Як впливає на формування дитини у шкільному віці?

Розберемося, як про це говорити та що робити, аби захистити дитину від цькувань однолітків та образ вчителів.

Як розпізнати булінг, якщо дитина мовчить

Дітям, яких не булять, властиво обговорювати різні проблеми, зокрема шкільні, всередині сім’ї.

Діти, які стають жертвами булінгу, навпаки – запевняють, що все добре, але можна прослідкувати певні симптоми-індикатори:

замкнутість;
зменшення активності;
перепади настрою, пригніченість, напади агресії;
конфліктність, уникнення контакту всередині сім'ї;
порушення сну, погіршення апетиту, різка зміна ваги.

Загалом, будь-які різкі зміни – це привід насторожитися, більше поспостерігати за дитиною та поговорити.

Крім того, сучасним різновидом булінгу є цькування дитини, яка перехворіла на коронавірус. Враховуйте цей фактор та першими розкажіть про коронавірус, його наслідки і чому не слід через це дражнитися.

Чому булінг – це не синонім жарту

Люди – істоти соціальні, а тому потяг до любові, контакту, спільноти – це природно. Звідси один із ключових страхів – залишитися поза групою.

Однак, з яким нюансом ми стикаємося?

З тим, що в групі завжди є людина, яка сигналізує про свою домінантність через прояв переваги над іншими людьми.

Вона обирає "жертву", а інші, бажаючи долучитися до сильного, просто повторюють її модель поведінки. Тут спрацьовує стадний інстинкт і бажання бути в безпеці, аби теж не стати об'єктом булінгу. Найчастіше ця домінантність проявляється у віці від 6 до 13 років.

Звісно, слід розрізняти булінг та звичайні жарти. Жарт відрізняється від булінгу тривалістю впливу, його інтенсивністю та наслідками. Наприклад, якщо у дитини є дефект, або вона зробила помилку і над цим постійно жартують, то це булінг.

Якщо ж це ситуативний жарт, можливо трохи неприємний, але дитина здатна його витримати, то згодом вона про нього забуде, і це жодним чином не вплине на її взаємодію з оточенням.

Чому важливо говорити про це в контексті школи

Для чого дитині вчитися в школі, крім отримання знань з різних предметів?

По-перше, для того, аби вона навчилася комунікувати з різними групами людей та зі своїми однолітками.

По-друге, вибудувала форму реагування на подразники, які можуть супроводжувати її кожного дня, а також – побудувала власну взаємодію із зовнішнім світом.

Оскільки в цей період особистість та самосвідомість тільки формуються, наявність або відсутність булінгу впливає на формування цих факторів.

В результаті можемо мати два сценарії:

Уявіть максимально сприятливе шкільне середовище, в якому дитина росте та на рівних спілкується з однолітками. Вона дорослішає, знаходить роботу і раптом зіштовхується там із цькуванням. Якою буде реакція? Вона легко зможе продемонструвати свої стійкість та самостійність, а якщо ситуація не зміниться – звільнитися.
Якщо ж із булінгом дитина знайома ще зі школи, то в дорослому віці реакція на подразники буде особливо агресивною. Спрацює негативний досвід того, що світ може бути небезпечним і протидіяти йому потрібно агресивним способом.

Булінг – це тільки про дітей?

У нашому суспільстві існує явище ідеалізації вчителя, яке насаджене ще з радянських часів.

Говорячи про булінг, ми часто забуваємо, що вчителі теж можуть ставати його співучасниками та визначати об’єкт для глузувань. Саме токсичні педагоги дуже часто стають причиною серйозних розладів у дитини.

Пам’ятайте, що булінг – це довготривалий вплив, а в школі дитина перебуває більшу частину свого часу.

Визначити, що дитина переживає цькування саме від вчителя зазвичай набагато простіше: легше зізнатися, що мене образила вчителька, ніж поскаржитися на однокласників.

Прислухайтесь до дитини, поговоріть із класним керівником, вчителем, від якого дитина почула образливі слова, директором.

Ви можете уникнути негативного впливу булінгу на психічне здоров’я, якщо одразу будете боротися із найменшими його проявами.

Що робити, аби уникнути булінгу в школі?

Щоб створити комфортні та екологічні умови навчання в школі, необхідно займатися попередженням психологічного та фізичного насилля та відразу ж зупиняти будь-які його прояви:

Обговорюйте питання булінгу на батьківських комітетах та зборах педагогічного колективу школи.
Організовуйте навчальні лекції для дітей та вчителів про те, що таке психологічне та фізичне насилля, його наслідки. Крім того, розкажіть більше про коронавірус, групи ризику та запобіжні заходи. На прикладах поясніть, який негативний вплив можуть мати ці цькування.
Говоріть із вчителем про випадки булінгу. Якщо він ігнорує, звертайтеся до директора або навіть в поліцію.
Якщо є необхідність, проконсультуйтесь у шкільного або приватного психолога.
Не намагайтеся достукатися до дітей, які кривдять інших. Звертайтеся до здорового глузду їхніх батьків.

Пам’ятайте: вдома саме батьки мають транслювати правильну модель поведінки в середовищі, а в школі цю роль виконують педагоги.

Своїм прикладом вони повинні демонструвати те, що булінг це ненормально, і ніколи не заохочувати тих, хто є організатором цькування.

Учитель має припиняти ці прояви так, щоб не погіршити відносини всередині колективу.

Спартак Суббота, психотерапевт, науковий керівник "Інституту когнітивного моделювання", спеціально для УП.Життя