РРО. Що підготували для підприємців
Читати російською мовою, повідомляє UBR.
Широко анонсоване після бунту підприємців перенесення термінів введення реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для фізосіб-єдинників з оборотами до 1 млн грн з 1 квітня 2021 року на 1 січня 2022 був провалений з ініціативи фракції монобільшості.
Якщо спочатку за розгляд відповідного законопроєкту за скороченою процедурою голосувало "за" 173 нардепи з "Слуги народу", то вже буквально через 5 хвилин схвалити проєкт прийняттям його "за основу" були готові лише 107 народних обранців.
Тобто буквально протягом 5 хвилин готових голосувати за перенесення стало на 66 осіб менше, і документ відправили на доопрацювання в комітети.
І якщо бізнес ще за день до голосування журився, що перенесенням терміном введення РРО для малого і середнього бізнесу (МСБ) їм просто "відстрочили смерть", то тепер і зовсім звинувачують нардепів у брехні. Адже ще позавчора народні депутати, в тому числі з партії монобільшості, запевняли, що за законопроєкт проголосують.
А ось глава парламентського податкового комітету Данило Гетманцев (подейкують, що саме з його подачі відстрочку "завернули") подякував колегам за те, що документ залишився непроголосованим. Відзначивши при цьому, що фіскалізація потрібна "пенсіонерам, які фінансуються податками, білому бізнесу і 40 млн українським споживачам".
Офіційна причина, чому парламентарі пропонують відстрочити РРО, - це пом'якшення наслідків COVID-19 для малого і середнього бізнесу. Тут логіка не зовсім зрозуміла, адже через пандемію падають обсяги доходів, а відстрочка РРО навряд чи є заходом, який допоможе це нівелювати.
Ще одну спробу проголосувати за відстрочку тотальної фіскалізації спробують реалізувати на наступному тижні. У цьому ж законопроєкті нардепи пропонують прив'язати ліміти до мінімальної зарплати. Виходячи з цієї пропозиції, на 3 групи оподаткування ліміт встановлять на рівні близько 10 млн грн.
За що повинні були проголосувати нардепи
Нардепи пропонують, що до 1 січня 2022 року РРО можуть не застосовуватися платниками єдиного податку 2-4 групи незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. Винятком є ті підприємці, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових приладів, які підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Однак слід зазначити, що парламентський податковий комітет рекомендує прийняти такий законопроєкт з урахуванням зміни порядку визначення лімітів на обсяги доходів для ФОПа, а саме:
- для 1-ї групи замість 1 млн грн встановити в розмірі 245 мінзарплати на 1 січня звітного року, що становить на сьогодні 1 157 135 грн;
- для 2-ї групи замість 5 млн грн, встановити в розмірі 1230 мінзарплати на 1 січня звітного року, що становить на сьогодні 5 809 290 грн;
- для 3-ї групи замість 7 млн грн, встановити в розмірі 1720 мінзарплати на 1 січня звітного року, що становить на сьогодні 8 123: 560 грн.
"Комітет рекомендує Раді встановити, що РРО можуть не застосовуватися платниками єдиного податку 2-4 групи незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 820 мінімальних заробітних плат, що становить на сьогодні 3 872 860 грн", - розповів адвокат ЮК Riyako & Partners Євген Ріяко.
Чи потрібна бізнесу відстрочка
Попри те, що багато підприємців заявили про підтримку лише повного скасування фіскалізації, юристи відзначають, що відстрочка все ж буде для бізнесу позитивним моментом, оскільки в умовах економічної кризи обов'язкове використання кас для більшості підприємців буде ще більш обтяжливим чинником.
"Основна проблема полягає в тому, що ведення бізнесу в Україні в нинішніх економічних умовах і з нинішньої податковим навантаженням на підприємців і так є складним процесом, а введення РРО тільки погіршить ситуацію для малого і середнього бізнесу, тому що викличе додаткові витрати або на дотримання законодавства і використання РРО за всіма передбаченими процедурами, або на оплату штрафів", - зазначив Євген Ріяко.
У будь-якому випадку, кажуть юристи, відтягування жорсткої й контрольної норми законодавства: за яку будуть дуже сильно карати - це великий плюс.
"З огляду на, що в результаті провалів у виконанні бюджету всі перевірки та штрафи лягли б на плечі малого та середнього бізнесу, а при цьому ще є й обвал купівельної спроможності населення, то такий захід, звичайно, продовжить життя малому бізнесу", - вважає провідний партнер ЮК Winner Ігор Ясько.
Чи врятує бюджет тотальна фіскалізація
Велика частина малого і середнього бізнесу використовує у своїй діяльності схему з "ФОПами", тобто реєструють ФОП для мінімізації податкового навантаження, а ті реальні маленькі підприємці, і собі, просто не показують всі доходи (чеки).
Також є люди, які здійснюють свою діяльність взагалі без реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
"Отже, ті, хто використовують схему з ФОП, будуть просто відкривати ще більшу кількість "ФОПів", а хто працює на себе - будуть показувати більшу кількість чеків (але все одно не все). А ось ті, хто працюють без реєстрації, будуть змушені, навпаки, вийти з "тіні", їх змусять зробити це санкції та штрафи перевірчих органів", - зазначив Євген Ріяко.
На думку юристів, глобально тотальна фіскалізація нічого не змінить. Держава не буде значно більше отримувати податків, для бізнесу утворюються нові додаткові перешкоди у веденні їх діяльності, а ось звичайні громадяни отримають невеликі дивіденди у вигляді більш жорсткого дотримання підприємцями закону "Про захист прав споживачів".
"Для підприємців, які не працюють з готівковими платежами (наприклад, фрілансери), нічого не змінюється - вимога РРО їх і так не торкалася", - розповів UBR.ua адвокат, провідний партнер АО Dexis Partners Іван Городиський.
Чого боїться бізнес
Страх перед РРО виник в першу чергу через суворі правила інкасації й касової дисципліни для юросіб, які використовують РРО. У разі виявлення порушень, їх чекають істотні штрафи, а самі "касові перевірки" не є рідкістю.
Однак на ФОП ці правила, як і штрафи за порушення касової дисципліни, не поширюються.
Введення РРО в основному "вдарить" у магазини роздрібної торгівлі, які повинні будуть показувати походження товару. Найболючіше буде тим, хто продає контрабандні або контрафактні товари. Для тих, хто працює "по-білому", введення РРО (особливо з урахуванням опції програмного РРО) не стане критичною зміною, вважають юристи.
Об'єктивно, з'явиться певне додаткове адміністративне навантаження - потрібно буде відкривати / закривати касу, вносити номенклатуру, формувати звіти. Але водночас введення РРО сприятиме більшій прозорості малого і середнього бізнесу.
"Якщо до цього часу багато ФОП остерігалися переходити на ліміт в 1 млн грн і "залучали" до свого бізнесу номінальних осіб зі статусом ФОП, то після запуску нових правил в цьому не буде потреби. Це оптимізує видаткову частину бізнесу і сприятиме зупинці таких тіньових схем", - говорить Іван Городиський.
Буде більше перевірок і схем
У нинішніх українських реаліях, при вирішенні здійснювати фактичні перевірки - це буде повне беззаконня податківців, де будь-яка перевірка вдарить по кишені підприємця, вважають юристи, будь то штраф або хабар на місці.
"Будь-яке не пробиття чека буде нести за собою відповідальність і штраф, а з огляду на, що малий бізнес працює для прогодування своєї родини, то додаткове навантаження у вигляді штрафів або хабарів для нього може стати непосильним і доведеться закритися", - зазначив у розмові з UBR.ua Ігор Ясько.
Паралельно нардепи обіцяють незабаром розширити перелік підприємців, яких звільнять від РРО. Але на таке починання юристи дивляться скептично і відзначають, що це лише підштовхне бізнес до сірих схем.
"Або закон - один для всіх, все в рівних умовах і чесна конкуренція, або не провокуйте бізнес на схеми від ухилення від сплати податків для того, щоб бути конкурентними з тими, хто потрапить в списки й матиме якісь преференції, пільги або додаткові канікули", - резюмував Ігор Ясько.