Інтенсивність праці і компенсації за житло. Скільки і за що платять чиновникам і депутатам часів Зеленського
У розшарованій "монобільшості" Володимира Зеленського неодноразово говорили, що до офіційних зарплат влада додає неофіційні "надбавки", повідомляє Украинская правда.
"Тут зарплати по $ 5000 в конвертах", – заявляла депутатка Ганна Скороход після сварки зі своїми однопартійцями і виключення з фракції.
А Гео Лерос, який прийшов до влади з командою Зеленського, але з часом став для нього мало не особистим ворогом, звинувачував владу у фінансуванні від олігарха. А також називав цифру в 236 нардепів з неформальними доплатами. Це 96% "монобільшості".
Також про "конверти" від олігарха, Ріната Ахметова, який спонсорує Офіс президента та "Слугу народу", розповідав УП й один із крупних бізнесменів. Що потім і влада, і бізнесмен палко заперечували.
"Українська правда" вирішила придивитись до офіційних заробітків "слуг" на різних рівнях держапарату, а також до того, з чого складаються ці заробітки.
Мільйонні помічники і "найбагатший" Стефанчук. Зарплати депутатів
Депутатська зарплата в Україні – поле для постійної дискусії, до якої долучаються як народні обранці, так і їхні виборці. Причому ця дискусія завжди крайнє поляризована – від "депутат має сидіти на мінімалці" до "хороша зарплата убезпечить депутата від корупції".
2020-й почався з чергового скандалу навколо депутатських зарплат – колишній віцепрем’єр Павло Розенко раптово заявив, що зарплати нардепів з 1 січня перевищать 100 тисяч гривень. Це швидко заперечив голова парламенту Дмитро Разумков, пояснивши, що зарплати і правда виростуть, утім "на близько 3 тисяч" – і виключно через збільшення прожиткового мінімуму.
І мав рацію. Зараз це легко підтвердити, запросивши депутатські зарплати в апараті.
З 2017 року, тобто ще за попереднього скликання, оклад депутатів прив’язаний до прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня кожного року. На початку 2020-го він складав 2 102 гривні.
Щорічне збільшення прожиткового мінімуму в Україні означає щорічне збільшення зарплати народних обранців. За рік прожитковий мінімум "підростає" приблизно на 150-180 гривень. З 2018-го до 2020-го такий ріст для депутата, що працює в комітеті, конвертувався у збільшення депутатського окладу на понад 3 тисячі гривень – з 17,6 до 21 тисяч.
Член комітету без керівної посади має найнижчий оклад – 21 020 гривень (10 мінімумів), голова парламенту – найбільший, 25 224 гривні (12 мінімумів).
Звідки тоді в депутатів 30-40-тисячні зарплати? Відповідь проста – за рахунок надбавок. Їх у депутатів чимало: від 15% окладу за ступінь кандидата наук та доктора філософії до 100% – за інтенсивність праці.
Так, середня зарплата нардепа у вересні склала удвічі більше за посадовий оклад "рядового" депутата – майже 40 тисяч гривень.
Найбільше заробив перший заступник голови парламенту Руслан Стефанчук – майже 60 тисяч гривень.
За розміром зарплатні Стефанчук обійшов навіть голову парламенту Дмитра Разумкова з його майже 50 тисячами, заробивши найбільше грошей з керівництва ВР.
Найбільше заробив перший заступник голови парламенту Руслан Стефанчук – майже 60 тисяч гривень.
За розміром зарплатні Стефанчук обійшов навіть голову парламенту Дмитра Разумкова з його майже 50 тисячами, заробивши найбільше грошей з керівництва ВР.
Зарплата – не єдине, чим платники податків забезпечують депутатів.
Українці щомісяця оплачують кожному депутату по 50 тисяч гривень на роботу їхніх помічників, а також на витрати з виконання депутатської діяльності – ще понад 40 тисяч.
Останні можна пустити на книжки, роздруківки, заходи на окрузі або будь що інше. Звітності за ці кошти не вимагають, розповідає Юлія Клименко. Ці гроші йдуть "на руки" депутатам, якщо вони не втрачають їх за прогули.
Витрати на помічників прив’язані до прожиткового мінімуму на 1 січня кожного року і складають 25 таких величин.
Закон дозволяє мати до 31-го помічника, утім "платити" депутат зможе максимум 10 з них, адже постанова Ради зобов’язує виплачувати щонайменше мінімалку.
"У мене цю історію курує один з помічників, мій головний chief of staff, який розпоряджається зарплатами помічників – їхнім варіюванням залежно від віддачі", – розповідає про розподіл фінансів Святослав Юраш зі "Слуги народу".
У 2020 році на помічників депутатів щомісяця з бюджету йде понад 22 мільйона гривень, або більше 260 мільйонів гривень на рік. Приблизно у стільки ж Укрзалізниці обійшлось би річне патрулювання поліції в поїздах. І приблизно стільки ж Україна виділила на виробництво та поширення українських фільмів у 2016.
Деяким депутатам, зокрема згаданому Юрашу, компенсують оренду житла або готельного номера в Києві. Максимум – це 20 150 гривень на місяць, деякі нардепи витрачають трохи менше, близько 17 тисяч. Ці гроші також ідуть "на руки" депутатам.
Гроші на житло в Києві нині отримують близько 140 нардепів (139 у вересні, 144 у жовтні). Це близько 25-34 мільйонів з бюджету на рік.
Ще одна стаття компенсацій для депутата – 7,5 тисяч гривень щомісяця "на руки" на проїзд Україною. Їх отримують не всі.
Також депутатам оплачують відрядження, як в Україні, так і закордоном. У вересні відшкодування за відрядження із зрозумілих причин отримали одиниці.
Депутати за Зеленського – далеко не найбагатші, якщо подивитись на їхні заробітки принаймні з 2010-2011. У переведенні на мінімальні зарплати нардепи не повернулись до рівня виплат у час Януковича.
Крива зарплат прогнозовано впала після Революції Гідності. Зокрема через популістичне рішення тогочасного прем’єра Арсенія Яценюка залишити депутатам "голий" оклад в 6 тисяч гривень.
Зарплата поступово піднімалась після рішення Гройсмана, який, за словами колишньої депутатки Ольги Червакової, останнім розпорядженням на посаді спікера ВР у 2016 році підняв депутатський оклад до 17,6 тисяч гривень.
Читачу, ви дійшли до половини матеріалу. Це лише кілька хвилин.А чи знаєте ви, як журналісти УП збирали інформацію для тексту?Ще на початку жовтня ми надіслали перші запити до Верховної Ради та Офісу президента. Згодом їх довелось уточнити та написати кілька нових. За останній тиждень ми проаналізували понад 20 декларацій, кілька постанов уряду, парламенту, звіти Держстату, промоніторили сотні новин, у яких закарбувались зарплати Миколи Азарова та Сергія Льовочкіна з далекого 2011, зв’язались з десятком депутатів. Не всі з них виявили до нас прихильність і взялись допомагати, але ми не засмучуємось! Таким "закуліссям" нашої роботи ми часто ділимось у Клубі УП. Долучайтесь!
Офіс інтенсивності і фахівців з реформ. Зарплати Офіса Зеленського
Офіс президента – унікальний орган. Його навіть не існує як юрособи, фактично співробітники працюють на Держуправління справами. Сам ОП, теоретично, є лише патронатною службою, яка не мала би впливати на важливі рішення так, як депутати чи міністри.
Формальна функція Офісу – забезпечення роботи президента: організаційне, правове, інформаційне тощо. Неформально Банкова, як її прийнято називати в народі, стала окремим центром впливу.
За часів Володимира Зеленського керівник цього унікального органу перетворився мало не на другу особу в державі. Сьогодні Андрій Єрмак проводить міжнародні зустрічі, бере участь у перемовинах у Мінську та вітає з перемогою на виборах нового президента США. Хоча за статусом точно не має цього робити. При цьому глава Офісу не є чиновником, ще трохи більше року тому він навіть не був зобов’язаний подавати декларацію.
Єрмаку і його колегам платять зарплату за порядком від 2016 року. Тоді Кабмін прописав, які суми і як мають нараховувати керівникам відомств, які не підпадають під держслужбовців.
У цьому переліку, наприклад – секретар РНБО, омбудсмен, очільники Нацради з питань телебачення та радіомовлення, Антимонопольного комітету, Фонду держмайна тощо. І в тому числі президент зі своїм Офісом, точніше, станом на 2016 рік – ще Адміністрацією президента.
З того часу один раз змінився глава держави і тричі – очільники його патронатної служби. Їхні ставки все ще залишаються незмінним.
Але, як і у випадку з народними обранцями, це далеко не вся зарплата співробітників Офісу. Чималу частину складають надбавки і премії.
За рахунок таких додаткових виплат, наприклад, оклад Єрмака у вересні склав лише п’яту частину його зарплати у 42 тисячі гривень. У його першого заступника, нині вже звільненого з цієї посади Сергія Трофімова – четверту частину від його майже 39 тисяч.
Доходи президентських "офісних працівників" нерідко суттєво зростають завдяки інтенсивній праці (не)чиновників. Принаймні, це випливає з надбавок, які виплачують в Офісі.
І судячи з вересневої статистики, найменш інтенсивно тоді працював керівник ОП Андрій Єрмак. Найбільш – його заступниця Юлія Ковалів, яка опікується економічним напрямком.
Дещо інакше формується зарплата керівника апарату Офісу. Цей не дуже публічний посадовець – Олексій Дніпров – на відміну від Єрмака і Ко, є держслужбовцем.
Він опікується роботою чиновницького персоналу ОП. Зокрема, займається організацією конкурсів на вакансії, підвищенням кваліфікації робітників, контролює дисципліну, присвоює ранги.
У керівництві Офісу президента "апаратчик" заробляє найбільше. У вересні, наприклад, 113,9 тисяч гривень. Його оклад – 37,8 тисяч на місяць. Тобто вдвічі більше, ніж в Андрія Єрмака.
Крім того, керівник апарату отримує сталі надбавки: тисячу гривень за перший ранг держслужбовця та 40,5 тисяч "за виконання особливо важливої роботи за посадою фахівця з питань реформ". А завдяки іншим доплатам він набирає свою офіційну зарплату, яка суттєво відрізняється від цифр у перших облич Офісу.
За іронією долі, "фахівець з питань реформ" у команді Зеленського лишився ще у спадок від попередників. Олексій Дніпров працює на Банковій з 2015 року, з 2016 – на посаді керівника апарату.
Досвід чиновника позначається на його доходах – більше 17 тисяч гривень Дніпров отримав у вересні "за вислугу років".
Як наприклад, і Олег Татаров. Йому за 15-річний досвід служби доплатили не так багато, 2,5 тисячі. Саме ця служба стала причиною обурення від призначення Татарова. Адже під час Революції гідності він працював у керівництві головного слідчого управління МВС.
Читайте також: Команда Венедіктової: вічні прокурори, привиди минулого і Піскун
Крива зарплат в Офісі президента, як і у випадку з депутатами, помітно впала у 2014 році. Після Революції на Банкову зайшли офіційні бізнесмени, і в умовах кризи в державі їхні формальні зарплати прописали в символічних сумах.
Офіційні цифри почали вирівнюватись, коли в 2016 році прописали згаданий на початку порядок. Тоді лише оклад голови АП зріс з 7,9 до 18 тисяч.
Але традиція робити вигляд, що у президента працюють "не за гроші", лишилась. Так, після приходу Володимира Зеленського його команда перші два місяці не отримувала грошей взагалі. Потім Андрій Богдан, перший керівник Офісу Зеленського, заявив, що не взяв із зарплати "ні копійки" і віддав її на благочинність.
Пізніше, вже заливши посаду, Богдан розповідав, що за його каденції в Офісі хотіли створити спеціальний фонд, куди "будь-які олігархи, бізнесмени, міжнародні донори та інвестори давали б гроші" для доплат високопосадовцям.
Такого фонду, який би діяв офіційно, так і не заснували. Богдан шкодував, мовляв, не встиг.
Читайте також: Андрій Богдан: Вони шукають, де був системний збій на виборах. Ребята, системний збій – це ви
Кабінет міністрів без надбавок. Скільки отримують Шмигаль і Ко
Минулий, 2019 рік, уряд Олексія Гончарука завершив із середніми зарплатами від 32 до 100 тисяч гривень. Найменше отримував міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет. Найбільш високооплачуваним був очільник МВС Арсен Аваков.
Гучною стала історія з грудневими преміями та надбавками, завдяки яким деякі урядовці отримали "під ялинку" суми, значно більші, ніж у попередні місяці.
Виплати тому ж Авакову за рахунок премії за місяць збільшились майже на 89 тисяч гривень. У міністра економіки Тимофія Милованова – з 79,9 до 222,6 тисяч: його преміювали на 149,2 тисячі. А міністр культури Володимир Бородянський замість скромних 16 отримав майже 113 тисяч.
Після цього скандалу уряд пообіцяв регулярно публікувати свої зарплати. Щоправда, ініціатива прожила недовго, була виконана лише двічі і після зміни Кабміну відійшла в небуття.
Тоді в уряді пояснювали, що міністрам не можна платити мало, бо інакше з’являється спокуса і ризик корупції, скаржились, що на міністерську зарплату важко утримувати родини, і навіть роздумували над зміною роботи. Президент Зеленський же тоді відчитував прем’єра Гончарука, залишаючись у "народному" дискурсі і розповідаючи, що "заробітні плати повинні бути нормальними".
Після скандалів і обговорень на початку 2020 року систему виплат для урядовців змінили. Їх прив’язали до всеукраїнської статистики.
Тепер розрахунки мають відштовхуватись від середньомісячної зарплати по всій країні. У першому кварталі цього року така точка відліку для міністрів становила 11 тисяч гривень, у другому кварталі – 10,8 тисячі гривень. Далі її помножують на коефіцієнт.
При цьому в очільників міністерств забрали доплати за інтенсивність праці, а преміювати їх мають не так, як інших чиновників.
Нараховувати премію міністрам мають лише "за результатами звіту про виконання завдань програми діяльності Кабінету міністрів". Сума таких заохочень не може бути більшою за оклад.
Такі реформування нині відрізняють уряд від депутатів чи Офісу президента саме тим, що частка додаткових виплат у зарплаті суттєво зменшилась.
Так, якщо у прибутках Володимира Гройсмана у липні минулого року оклад становив менше половини, то в його нинішнього колеги Дениса Шмигаля це вже 80%. Ще 20% – зарплата за час відрядження і перерахунок за серпень "у зв’язку з перевищенням максимального розміру заробітної плати".
При цьому доходи прем’єра хоч і дещо знизились, але залишились на рівні, вищому ніж за часів Гройсмана.
У вересні все керівництво Кабміну – Шмигаль та віце-прем’єри – отримали однакову суму по 55,8 тисячі гривень без урахування податків. Її склали, в основному, оклади і виплати за відрядження. Останні зрівняли доходи міністрів, компенсувавши різниці в їхніх ставках у 3-10 тисяч.
Втім, як і у випадку з ОП, суттєво відрізняються заробітки керівника патронатної служби – держсекретаря Кабміну. Нині цю посаду обіймає Олександр Ярема. При окладі в 37,8 тисяч у вересні чиновнику нарахували 91,4 тисячі.
Все за рахунок тих самих надбавок, яких позбавили міністрів: за ранг, вислугу років, плюс 40,5 тисяч за "виконання особливо важливої роботи".
***
Зарплата з податків громадян – величезна відповідальність. Як її розмір на тлі економічної ситуації в країні, так і те, як ця зарплата нараховується.
Адже незалежно від того, скільки отримує депутат, міністр чи працівник Офісу президента, в очах пересічного українця він завжди зароблятиме "багато".
І не лише тому, що "більше за мене", а й тому що – "незаслужено".
Суми можуть бути повністю виправдані концентрацією впливу і ризиком корупційної спокуси, двері до яких відкриває влада.
Протистояти запиту на "бідного і хорошого чиновника" мають самі політики. Твердою опорою в цьому питанні може стати прозорість, а не доплати "у конвертах" на тлі популістичних заяв.
Ольга Кириленко, Соня Лукашова, УП
