Close button

Європа проводе переоснащення інфраструктури України

Європа проводе переоснащення інфраструктури України

Читати новину російською мовою, повідомляє UBR.

Місяць минув відтоді, як 12 жовтня в Одесі під урочисті промови президентів України та Польщі Володимира Зеленського та Анджея Дуди був підписаний меморандум про співпрацю між Адміністрацією морських портів України (АМПУ) і портом Гданськ (Польща).

Про початок розвитку великого транспортного коридору Гданськ-Чорне море заявив на заході й міністр інфраструктури Владислав Криклій.

За минулий місяць текст меморандуму так і не був оприлюднений. Більш того, з'ясувалося, що і в АМПУ, і в Мінінфраструктури чиновники в прямому сенсі спантеличені появою цього документа і перекладають відповідальність за його появу на інстанції вище.

Хто стоїть за меморандумом і які цілі за цим можуть ховатися

Відповідь АМПУ

Відразу після публікації Офісом президента України (ОПУ) повідомлення про підписання меморандуму ми звернулися в АМПУ із запитом щодо його тексту, але там щиро зізналися, що не володіють будь-якою інформацією щодо меморандуму і все, що зможуть відповісти, будуть шукати в інтернеті. І дійсно, офіційну відповідь АМПУ практично дублює мову міністра інфраструктури, викладену на сайті ОПУ.

"Одним з пріоритетів співпраці з польською стороною є розвиток транспортного коридору між морськими портами Балтійського і Чорного морів. Меморандум дозволить почати співпрацю в рамках розвитку транспортного коридору Гданськ-Чорне море. Це буде сприяти збільшенню обсягів торгівлі між нашими країнами й підтримки транспортного ринку", - сказано у відповіді АМПУ.

Повідомляється, що меморандум дозволить максимально розширити географію контейнерних перевезень з Китаю через Україну в Польщу до Європи й назад, здійснювати їх різними видами транспорту без зупинок. А підписання меморандуму про взаємовигідну співпрацю у сфері розвитку та експлуатації портів, сучасних логістичних послуг, інтермодальних перевезень і т.д. є першим кроком у напрямку створення довгострокових і взаємовигідних відносин з найбільшим портом Польщі - Гданськ.

В АМПУ сподіваються, що обмін досвідом стане хорошим прикладом вивчення досвіду і моделей залучення приватних і державних інвестицій в портову галузь. Але також і попереджають.

"Слід зауважити, що меморандум про наміри не можна трактувати як договір або попередню угоду, яка має юридичні та/або фінансові наслідки. Діяльність, виникає щодо реалізації положень меморандуму про наміри, кожна зі сторін буде реалізовувати за власні кошти й на власний ризик", - сказано у відповіді адміністрації.

Міністерство не знає

Відповідь що називається "по верхах", але таку позицію в АМПУ пояснюють тим, що угода була прийнята на рівні міністрів, а оскільки такі меморандуми заведено підписувати суб'єктами господарювання, то саме тому АМПУ і є стороною-підписантом. Після цього редакцію UBR.ua направили в Міністерство інфраструктури, де нібито можна дізнатися більше.

Але і в міністерстві відхрестилися від меморандуму як усно, так і письмово і направили за роз'ясненнями ... в АМПУ. А єдина позиція, яка у відомства є, це розгорнуто викладена на його сайті фактично позиція ОПУ.

Screenshot_244.jpg

Ми з'ясували, що меморандум був нав'язаний згори як Міністерству інфраструктури, так і АМПУ, тобто мова йде про політичне рішення. Причому ініціатором була навіть не українська, а польська сторона. Експерти дали свої оцінки, навіщо Польщі продавлювати ідею такого меморандуму.

"Ідей під меморандум може бути кілька. Давним-давно йшла мова про скасування досвіду, другий момент - створення транспортного коридору Гданськ-Одеса. Була ще ідея створення з Польщі по Прип'яті, а потім по Дніпру ще одного транспортного коридору. Цих транспортних проєктів дуже багато. Навіть ЄС їх фінансував, але воно все гасилось на рівні наших "жлобів", які всюди відкати хочуть, але Євросоюзом це не вітається", - розповідає експерт громадської кампанії Євро-Патруль В'ячеслав Коновалов.

Річ Посполита 3.0

Польща вже давно лобіює проєкт "Міжмор'я" - економічного об'єднання східноєвропейських держав від Балтійського до Чорного моря. Це свого роду відроджена в новому статусі середньовічна держава XVI-XVIII ст. Річ Посполита (польською "республіка", сучасна Польща теж називається "Річ Посполита Польська").

"Ці думки витали давно, але гальмувалися. А тепер виходить, що з'явилася якась політична воля. Поляки давно цього хотіли, їм потрібно створити обхідний коридор навколо Росії, це щось на зразок того, коли хотіли нафтовий газопровід Одеса-Броди хотіли з'єднати з польської системою з виходом на Закавказзі", - пояснює В'ячеслав Коновалов.

На думку консультанта Центру транспортних технологій (ЦТС) Андрія Ісаєва, за спиною таких політичних амбіцій Польщі стоїть Європейський Союз, у якого є свої як економічні, так і політичні плани на Україну.

"У Європи є бізнес-інтереси й політичні інтереси Європи. Європа досить активно бере участь у розвитку української інфраструктури. Євросоюз фінансує багато проєктів, наприклад, зараз це проєкт розвитку Дніпра. З політичної точки зору інфраструктура України, звичайно, Європі цікава, оскільки Україна - це один з транзитних коридорів між Сходом і Заходом. Раніше був проєкт "Міжмор'я" від Гданська до Чорного моря, він був на слуху свого часу", - розповідає Андрій Ісаєв.

В обхід РФ

На цей час через територію Російської Федерації та Білорусі проходить транзит до Європи з Китаю - так званий Новий шовковий шлях. Наприклад, контейнерні перевезення по залізниці з Китаю в Бельгію здійснюється всього за 16 днів... Але Євросоюз очікує якихось серйозних змін на шляху традиційного транзиту.

"Зараз пішла, я так зрозумів, політична рознарядка в Європі, що в обхід Росії треба будувати транзит. А в України один з найвищих коефіцієнтів транспортної транзитності. Через Україну з 90-х років проходить кілька так званих "кіпрських" міжнародних транспортних коридорів. І якщо ще один "коридор" увіллється в цю сітку, то буде як раз на своєму місці", - розповідає Коновалов.

За словами експерта з транспортних перевезень Андрія Воронцова, у поляків великі плани з переоснащення річкової інфраструктури України. І тут меморандум з АМПУ як не можна до речі.

"Прип'ять вже повним ходом роблять судноплавною, на що налаштовуються білоруси. Хоча питання як останні події в Білорусі це все відтягнуть. Вже і китайці увімкнулися, дали грошей на відродження Дніпра, вони сильно зацікавлені в цьому. У нас вже працюють"Нібулон","Гермес Трейдинг", на Дніпро, Запоріжжя повним ходом курсують, контейнери возять не машинами, а річкою", - підкреслює Воронцов.

Дорожне будівництво

Євросоюз має свою масштабну стратегію розвитку транспортної інфраструктури, частиною якої вже кілька років є Україна. Передбачається облаштувати не тільки річкову інфраструктуру, а й дороги. І тут варто згадати той самий Ковідний фонд, з одного боку, який фактично профінансовано Євросоюзом, з іншого, - 13,6 млрд грн з 35 млрд грн вже пішли на "Велике будівництво" Зеленського.

"Є європейська програма розвитку між Європою й Азією терміном в 30 років, і згідно з нею йде розвиток інфраструктури, хоча з огляду на пандемію її в вересні переглянули. А раніше Європа давала гроші на дороги тільки в рамках цієї програми, а не тому, що хтось з українських президентів домовився", - розповідає Воронцов.

Фінансування таких проєктів здійснюється через банки, в тому числі ЄБРР, який також широко інвестує в інфраструктуру. І магістральні дороги, підкреслюють експерти, будують і ремонтують в тому числі й на донорські гроші.

"Велике будівництво - це і є європейська програма розвитку. Ви відкриваєте підручник з економіки та розвитку ЄС і насамперед бачите там дороги. У нас не міністр щось вирішує, а європейські комісари. Це "бек-офіс", який говорить: ось ці гроші можуть зайти, якщо ти це робиш. або зайдуть не відразу, а потім, але нам потрібні ці результати. це їхня програма, а Україна або її виконує, або ні", - резюмує Воронцов.

Новини

Популярні теми форуму

analytics