"Північний потік-2" обернеться втратою транзитів та зростанням тарифів
Читати новину російською мовою, повідомляє Страна.ua.
Будівництво Північного потоку-2, яке було заморожене через санкції США майже на рік, відновлять найближчим часом. Старт робіт попередньо намічений вже на 5 грудня. Про це днями повідомило агентство Bloomberg з посиланням на джерело в Морському і гідрографічному агентстві Німеччини. Імовірно, для робіт буде використано судно "Академік Черський".
Ми вже писали, що управління водних шляхів і судноплавства Балтійського моря в Штральзунді оголосило про початок будівельних робіт для капітанів суден, що проходять в цьому районі. Їх попросили бути особливо обережними. Будівельні роботи почнуться на південь від району Адлергрунд, де знаходяться кінці труби, що веде від газорозподільної станції в бік Балтійського моря.
А Німеччина планує створити спеціальний фонд для захисту клімату, який допоможе обійти санкції США проти Північного потоку-2.
Нагадаємо: Північний потік-2 готовий на 93%. Залишилося прокласти 2,6 кілометра. За словами аналітика Інституту стратегічних досліджень Юрія Корольчука, проект можуть завершити до квітня-червня 2021 року (тобто, майже на рік пізніше, ніж планувалося раніше). А прокачування газу в Європу почнеться з осені наступного року. Північний потік-2 дозволить забезпечити газом країни, які не покривали Північний потік і Турецький потік - Чехію, Угорщину, Італію. Що фактично робить "зайвим" український транзит.
"Тому в перспективі транзит російського газу через нашу трубу може дуже серйозно скоротитися", - зазначає Корольчук. І обсягів транзиту може не вистачити навіть для самоокупності української ГТС. Не кажучи вже про втрату доходів від транзиту (кілька мільярдів доларів щорічно).
Але це - далеко не єдиний наслідок для нас.
"Не виключено, що частину витрат на утримання труби перекладуть на українських споживачів - людей і бізнес, так що газові платіжки можуть злетіти", - говорить Корольчук.
Що значить запуск Північного потоку-2 для Європи і України?
Як Росія буде добудовувати Північний потік-2
Нагадаємо: Північний потік-2 планували добудувати ще навесні цього року, а у вересні газ по новому трубопроводу вже мав іти в Європу, спочатку в тестовому режимі, а потім - в обсягах проектної потужності - близько 55 млрд кубів на рік.
Але роботи призупинили через санкції США, які ввели якраз в кінці минулого року.
За фактом, головною метою американців, які гальмують Північний потік-2, була максимальна відстрочка збільшення поставок російського газу в Європу. А газовий пролом, що утворився, США планували заповнити своїм зрідженим газом.
Санкції США лобіювали і українські чиновники.
Нещодавно The Wall Street Journal опублікував розслідування, в якому говориться, що група українських лобістів протягом чотирьох років намагалися переконати адміністрацію Трампа і лідерів конгресу ввести санкції проти Північного потоку-2. За даними видання, мова йде про співробітника української компанії "Нафтогаз" Вадима Гламаздіна (курирує питання взаємодії компанії з владою) і члена РНБО Олександра Харченко. Підтримку їм, нібито, надали американський лобіст Деніел Вадіч, який працював в комітеті сенату з міжнародних відносин, сенатор-республіканець Тед Круз і сенатор-демократ Джина Шахін.
Як пише видання, Гламаздін і Харченко намагалися виявити "вразливе місце" в проекті. Ним виявилася фактична відсутність у Росії суден, які можуть використовуватися для укладання труб потрібного діаметру. Після цього і почали лоббіювати санкціі щодо компаній, які володіють такими суднами-трубоукладачами. В результаті швейцарська компанія Allseas вийшла з проекту роботи, і будівництво було зупинено.
Втім, на думку Корольчука, ключовими виявились все ж інтереси США з нарощування поставок в Європу скрапленого газу.
"Насправді відстрочка будівництва Північного потоку-2 навіть зіграла на руку Росії. Тому що якби його запустили раніше, "Газпром" отримав би колосально збитки, адже ціни на газ впали", - говорить Корольчук.
Ключове питання зараз - чи зможуть добудувати Північний потік-2.
Формально, у Росії є трубоукладальне судно "Академік Черський", яке стоїть в німецькому порту Мукран. Але, як пише російське видання "Комерсант", посилаючись на партнера інформаційно-консалтингової компанії RusEnergy Михайла Крутіхіна, залишається відкритим питання, чи здатне воно технічно виконати потрібні роботи.
"Воно не було раніше оснащено для роботи з трубами такого діаметру", - зазначив Крутіхін.
Провідний експерт Фінансового університету при уряді Росії Ігор Юшков заявив, що є кілька варіантів: "Перший-це добудова однією хвилею, коли судна-трубоукладчики або одне судно-трубоукладач саме завантажиться під зав'язку трубами, і всю решту труб, які взагалі знадобляться для добудови 120 -130 км, спробують взяти однією хвилею, пригнавши туди безліч суден постачання. Таким чином, виключать варіант, коли санкції проти судів постачання, які теж, ймовірно, будуть відразу ж, як тільки вони почнуть надавати послуги по добудові, обмежать їм можливість заходу вдруге в порт Мукран для того, щоб знову взяти нову партію труб. І другий сценарій якраз передбачає, що судна постачання все-таки зможуть ходити туди-назад в порт Мукран, а не забирати всі труби, тому я думаю, що швидше за все розглядаються різні варіанти стратегії добудови. При тому зараз для завершення проекту більш-менш з якоюсь ймовірністю можна говорити про використання чотирьох суден: "Академік Черський", в першу чергу, можливо, трубоукладальних баржа "Фортуна", третє і четверте - це, відповідно, судно постачання "Іван Сидоренко" та "Остап Шеремета". Принаймні три з цих суден прийшли спеціально з Далекого Сходу на Балтику", - сказав Юшков.
При цьому бюджет проекту (9 млрд євро) може збільшитися на 15%.
"Байден махне рукою"
Керівник спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев говорить, що Північний потік-2 в будь-якому випадку добудують. Головне - терміни. А вони багато в чому будуть залежати від позиції США щодо санкцій.
Нагадаємо: Держдеп США вже оголосив про підготовку розширеного пакета санкцій проти газопроводу Північний потік-2. А оператор будівництва Nord Stream 2 AG нарахував понад 120 компаній, що потрапляють під них. Компаніям заборонено надавати послуги, товари, фінансування за проектом.
Нещодавно представник німецької компанії Uniper (один з партнерів проекту) заявив, що США все ще намагаються підірвати Північний потік-2, що, на його думку, є "явним посяганням на європейський суверенітет".
Більш того, судячи з витоків в німецькій пресі, нова адміністрація Байдена не планує припиняти списку санкційний тиск на проект. Більше того, американці вже обдзвонювали учасників проекту, щоб попередити їх про прийдешні санкції та порадити залишити проект.
Втім, в Німеччині (а саме вона більше всього зацікавлена у запуску Північного - потоку-2) придумали, як обійти американські санкції.
Планується створити спеціальний фонд для захисту клімату, а трубопровід класифікувати як "один з найважливіших компонентів для захисту навколишнього середовища в Мекленбурзі-Передній Померанії".
За фактом, нова організація буде сприяти якнайшвидшому завершенню Північного потоку-2. Для цього фонд створить спеціалізоване комерційне підприємство, продукти та послуги якого будуть служити виключно для завершення прокладки трубопроводу.
Таким чином компанії Німеччини, яким загрожують санкції США, будуть взаємодіяти з Росією за допомогою економічних інструментів, що надаються фондом.
У підсумку вийде, що з технічної точки зору жодна зацікавлена компанія не буде прямо працювати з Північним потоком-2 і на неї не поширюватимуться санкції США.
Також є різні думки щодо того, чи буде Байден насправді тиснути на учасників проекту так само люто, як це відбувалося за Трампа.
Як писалося вище, частина експертів і джерел вважають, що тиск продовжиться і, ймовірно, навіть посилиться.
Але з цією точкою зору згодні не всі.
"Байден навряд чи буде особливо проявляти активність в цьому напрямку. Для демократів боротьба за європейський газовий ринок не принципова", - зазначає Корольчук.
"Не дивлячись на те, що Байдена вважають ворогом Росії, він не є прихильником жорсткого протекціонізму і не входить в список лобістів виробників американського сланцевого газу. Більше того, за Байдена очікується повернення до екологічних акцентів - США повернеться до Паризької кліматичної угоди, буде просувати альтернативну енергетику, тому експансія на європейський газовий ринок і тиск на Північний потік-2, як мінімум, ослабнуть", - додав економіст Олексій Кущ.
"Європа, зокрема, Німеччина, вкрай зацікавлена у запуску Північного потоку-2. Їй цей трубопровід потрібен навіть більше, ніж Росії. Там всі плановані обсяги вже законтрактовані. Німеччина плекає плани стати газовим хабом Європи, крім того, вона заявила про відмову від атомної генерації, а для заміщення потрібен газ. Тому, швидше за все, тривалих відстрочок по роботах на трубопроводі більше не буде", - вважає Рябцев.
Що буде з транзитом
Добудова Північного потоку-2 дозволить замкнути газове кільце в Європі і покрити країни, в які раніше російський газ міг потрапляти тільки через українську трубу - Чехію, Італію, Болгарію, Угорщину.
Правда, для цього доведеться виконати ще ряд робіт, зокрема, побудувати коннектор в Італії, але це вже технічні нюанси.
Головне - через Північний потік-2 Європа зможе отримувати до 55 млрд кубів газу на рік.
Таким чином, великими хабами в Європі будуть Туреччина (Турецький потік і ТАНАП з азербайджанським газом) та Німеччина (Північний потік-2). На цей статус претендує також Польща, яка зможе покривати потреби Східної Європи за рахунок американського скрапленого газу.
"Європейський газовий ринок уже фактично поділений, і для нас там місця не залишилося", - говорить Рябцев.
Втім, в України залишається діючий контракт з "Газпромом" (він укладений в минулому році на п'ять років), який передбачає річне прокачування на рівні не нижче 40 млрд кубів на рік.
Але такі обсяги неможливо заробляти на транзиті. "Навіть 40 млрд - це фактично робота на самоокупність. Ніяких 3 млрд доларів, які мала Україна, прокачуючи по 90-100 млрд кубів на рік, вже не буде", - додав Кущ.
А коли термін контракту закінчиться, але обсяги можуть ще більше зменшитися.
"Якщо побудують коннектор в Італію, потреба в транзиті буде не більше 30 млрд", - зазначає Корольчук.
Надалі ж український маршрут взагалі можуть залишити лише як резервний - для диверсифікації ризиків, але і це не гарантується. Скажімо, якщо не поновиться зростання споживання газу в Європі, яке знизилося на хвилі пандемії, потреба в українському транзиті буде під великим питанням.
"Поки "Нафтогаз" воював з "Газпромом", та ж Польща не втрачала часу дарма, а зміцнювала свою енергетичну незалежність. За кілька років було збільшено видобуток власного газу, побудований трубопровід з прийому американського скрапленого газу, отримані дозволи на видобуток поза територією Польщі. ми ж фактично зарубали свою здобич, ніяких інвестицій в цей напрямок вже немає, а це означає, що в кращому випадку буде до 20 млрд кубів на рік, а в гіршому - не більше 17 млрд", - зазначає Рябцев.
Заплатять люди та бізнес
Втрата транзиту загрожує не тільки збитками держкомпаніям.
Не виключено, що для того, щоб покрити збитки, держава буде збільшувати ціни на газ всередині країни.
"Ми можемо вийти на модель, коли "Нафтогаз" буде перепродувати український дешевий газ, а теплокомуненерго і бізнес стануть купувати імпортний за завищеними цінами. Якщо це станеться, комунальні підприємства можуть позбутися гарантованих поставок і будуть змушені купувати газ на вільному ринку за комерційними цінами (фіксовані ціни для виробників тепла припиняють діяти в 2021 році). Що загрожує не тільки зростанням тарифів на тепло для населення, але і кризою неплатежів та навіть банкрутством теплокомуненерго і колапсом всього комунального господарства країни", - говорить Кущ.
З ним згоден і Корольчук. "Частину оплати за утримання труби можуть перекласти на побутових споживачів і підприємства», - вважає експерт.
Людмила Ксьонз