Close button

Польща стала лідером в ЄС за трудовою міграцією

Польща стала лідером в ЄС за трудовою міграцією

Євростат оприлюднив свіжі дані міграції в 2019 році громадян країн з-поза меж Євросоюзу, які вперше прибули в ЄС. Згідно з ними, найпопулярнішим напрямком трудової міграції серед країн-членів ЄС стала Польща. Найбільше іноземців, які їдуть працювати в ЄС, - з України, повідомляє Укринформ.

Привабливість Європи: Франція - для навчання, Польща - для роботи

За даними Євростату, в 2019 році приблизно 3 млн громадян країн, які не є членами ЄС, отримали свою першу тривалу дозвіл на перебування в Євросоюзі (довгострокові візи і тимчасові карти перебування максимум до 3 років). Це на 6% більше, ніж в 2018 році. При цьому велика частина цих людей приїхали в ЄС з метою працевлаштування (41%). Це значно більше, ніж за сімейними обставинами (27%) або з метою навчання (14%).

Якщо вважати на душу населення, то найбільше іноземців прийняли у себе невеликі Мальта і Кіпр. А серед великих країн Євросоюзу беззаперечним лідером стала Польща, куди в минулому році попрямував кожен четвертий новий мігрант з-за меж ЄС (724 тисяч). За цим показником країна над Віслою значно випередила наступну за популярністю серед іноземних мігрантів Німеччину (460 тисяч).

І якщо Франція і Німеччина в минулому році були найбільш привабливими напрямками в ЄС для початку навчання (відповідно 23% і 15%), то Польща - як перше місце роботи нерезидентів ЄС. Серед 27-ми країн ЄС на роботу в Польщу в минулому році вперше приїхав кожен другий новий мігрант (52%) з-за меж Євросоюзу.

Дані Євростату не залишають сумніву: саме українці - головні нові донори європейського ринку праці. У минулому році 757 тисяч громадян України вперше прибули в ЄС з метою більш тривалого перебування, значно випереджаючи всі інші нації, в тому числі марокканців (133 тис.) І індусів (131 тис.). Для переважної більшості українців (87%) перша тривала поїздка в ЄС в минулому році була пов'язана саме з працевлаштуванням. При цьому більшість з цих українців прямували на роботу в сусідню Польщу (551 тис.).

За даними МЗС Польщі, в 2019 році польські консульства видали українцям майже 900 тис. Віз, з яких 895,7 тис. - національні. Це трохи більше (більш ніж на 20 тис.), Ніж в 2018 році. У той же час, згідно з інформацією Управління з питань іноземців Польщі, станом на 1 січня 2020 року 214 тисяч громадян України мали вигляд на перебування в Польщі. При цьому в минулому році його отримали 35,6 тисяч українців. Це означає поступове зростання кількість тих, хто бажає довше залишитися в Польщі.

Цифри підтверджують відомий тренд: кількість українців з 2014 року в Польщі зросла приблизно в п'ять разів - з приблизно 300 тисяч до майже півтора мільйона. За даними Головного статистичного управління Польщі, на кінець минулого року в Польщі перебувало не менше 1,3 млн громадян України. З огляду на останні дані Євростату, навіть кожен третій українець в минулому році міг вперше приїхати на роботу в Польщу.

Польща за часткою іноземних працівників наближується до країн Західної Європи

З початку 2000-х років економіка Польщі динамічно розвивалася, а в останні три роки зростання ВВП країни становив 4-5%. Безробіття ж в РП поступово знижувалася і перед пандемією COVID-19 становила лише 5,5%. Це означало, що в умовах швидкого зростання економіки Польщі понад мільйон трудових мігрантів з України не складали значної проблеми: кожен знаходив собі роботу, не забираючи роботу у пересічних поляків. Власне, вони повинні були компенсувати міграцію польських працівників у багатші Великобританію, Німеччину, Бельгію або Нідерланди, коли для поляків відкрився європейський ринок після вступу в ЄС в 2004 році.

Динамічному зростанню міграції українців до Польщі в останні роки сприяла не тільки географічна і культурна близькість, а й лібералізація польського ринку праці для іноземців з-за східного кордону з метою виконання сезонних і нетривалих робіт (до шести місяців на рік).

За даними Польського економічного інституту, з 2013-го по 2019-й роки кількість іноземців на польському ринку праці виросло з приблизно 2,5% до 7%. Це показує його активну інтернаціоналізацію. Таким чином, Польща поступово наближається до країн Західної Європи, в яких відсоток іноземних працівників на ринку праці досягає декількох відсотків і більше.

Як правило, українці в Польщі працюють в аграрному секторі, сфері послуг, промисловості, готельно-ресторанному бізнесі, де рівень зарплат не дуже високий. Цей сегмент не дуже привабливий для польського працівника, який шукає або більш високооплачувану роботу, або їде за кордон. Мінімальна годинна ставка праці в Польщі в 2019 році (14,7 злотих, що відповідає 3,3 євро, брутто) все ще була значно нижче в порівнянні з країнами Західної Європи, наприклад, Німеччиною (9,2 євро брутто). Втім, ні ФРН, ні інші західноєвропейські країни не поспішають відкривати свої ринки праці для українців. Українці, які туди потрапляють, як правило, працюють нелегально.

Польський ринок праці втримав українських працівників і під час пандемії

Пандемія коронавируса і локдаун в березні-квітні цього року викликали чи не паніку в середовищі польських роботодавців. Представники аграрного, споживчого, переробного та інших секторів економіки побоювалися масового відтоку українських заробітчан додому. Протягом перших двох тижнів після оголошення урядами України і Польщі про повне закриття кордонів близько 160 тис. Українців виїхало з Польщі. Польський бізнес забив на сполох, звертаючись до уряду за наданням сприяння іноземним працівникам. Тоді польська влада автоматично продовжили на період пандемії і 30 днів після її завершення термін легальності віз для тих іноземних працівників, які на момент введення локдауна перебували в Польщі (ця норма діє до цього дня). Польські консульства досить швидко відновили роботу, зокрема надаючи пріоритет видачі робочих віз українцям, які їхали працювати в аграрному секторі. Питання про повернення українських трудових мігрантів в Польщі виносився на президентський рівень, а глава польського уряду Матеуш Моравецкій на сторінках українських ЗМІ закликав не боятися їхати на роботу в РП.

З перспективи більш ніж півроку від початку пандемії COVID-19 видно, що близько 90% українців, які на момент локдауна перебували в Польщі, вирішили залишитися в країні над Віслою. У той же час в травні-червні знову почав зростати потік українців до Польщі.

Однак, з огляду на локдаун, різко впала кількість виданих віз в першому півріччі цього року. За даними МЗС Польщі, за перші шість місяців цього року видано на більш ніж 44% менше віз (понад 270 тис.), Ніж протягом аналогічного періоду минулого року. У той же час серед українців, які на даний момент знаходяться в Польщі, спостерігається тенденція до зростання попиту на отримання карт тимчасового перебування в Польщі. Очевидно, таким чином вони намагаються не залежати від форс-мажорних обставин і прагнуть гарантувати собі велику стабільність і надійний заробіток. Зокрема, за даними Управління з питань іноземців Польщі, в першому півріччі цього року 21,8 тис. Українців отримали посвідку на проживання. У той же час, як підкреслив спікер цього управління Якуб Дудзяк, до 1 грудня воєводські відділи з питань іноземців отримали на 4 тис. Більше уявлень про отримання карт перебування в Польщі, ніж за весь 2019 рік.

Крім пом'якшень для іноземних мігрантів від польського уряду, на рівні менеджменту компаній також здійснювалися кроки, які повинні були допомогти трудовим мігрантам в непростий період. Польський бізнес хоче стабільності і прагне затримати іноземного працівника в Польщі на більш тривалий час.

Наприклад, одна з найбільших компаній з працевлаштування в Польщі - Група EWL після введення локдауна ініціювала для своїх працівників акцію "Work-not Travel" щодо безоплатного отримання карт перебування в Польщі. Понад 800 працівників цієї компанії взяли в ній участь і в жовтні почали отримувати перші карти тимчасового перебування.

Локдаун змінив структуру ринку праці в Польщі, в значній мірі вплинувши також і на українських працівників. Згідно з даними соціологічного дослідження компанії EWL, близько 40% опитаних іноземних трудових мігрантів в Польщі змушені були змінити місце роботи, втім, майже 90% респондентів НЕ шкодують, що під час локдауна ризикнули залишитися над Віслою або приїхати до Польщі.

Як зазначив менеджер компанії EWL Анатолій Зімнін, структура працевлаштування іноземців на польському ринку праці в результаті локдауна зазнала значних змін. Наприклад, звільнені працівники в сферах промислового виробництва або ресторанно-готельного бізнесу відразу могли знайти роботу в логістиці та е-комерції. Він підкреслив, що завдяки цьому зайнятість іноземних працівників, приблизно 90% яких є українцями, в умовах кризи практично не зменшилася. На думку Зімніна, влади і польський бізнес в нинішніх кризових умовах здали іспит і не втратили іноземного працівника.

Проте, проблеми все ж існують. Наприклад, наявність робочих місць на повний робочий день. Дуже часто українці, зокрема ті, які циклічно приїжджають до Польщі, сигналізують, що не дивлячись на наявність місця праці, кількість робочих годин невисока, а отже і заробітки незначні, особливо після вирахування вартості житла і харчування.

Точно оцінити, що буде далі з економікою Польщі і чи буде український працівник залишатися "на вагу золота" в цій країні, поки важко. Макроекономічні показники Польщі схиляють до більш позитивним сценаріями. Зокрема, за останніми даними Нацбанку Польщі, нинішнє падіння польської економіки складе не мінус 5,4%, як прогнозувалося раніше, а мінус 3,5%. У той же час очікується, що в 2021 році ВВП Польщі зросте на 3,1%, у 2022 році - на 5,7%.

Уряд Польщі з 1 січня 2021 року також ще збільшить на 1 злотий (7,5 грн) погодинну оплату праці. Незважаючи на це, вона все ж залишатиметься в три рази нижче, ніж в сусідній Німеччині або інших розвинених країнах Західної Європи. Проте, поки ці країни не відкриють свої ринки праці для українців, Польща, ймовірно, ще довго буде залишатися основним напрямком трудової міграції українців.

З іншого боку, поки українська економіка не буде генерувати достатню кількість робочих місць, до тих пір Україна, з огляду на значний людський ресурс, буде залишатися головним постачальником робочої сили для країн Європи.

Юрій Банахевич

Новини

Популярні теми форуму

analytics