Чому в Польщі заговорили про вихід з ЄС

Польська влада запевняє, що не має наміру виходити з ЄС, проте такий сценарій цілком реалістичний, якщо вона продовжить свою боротьбу з Брюсселем, повідомляє Деловая столица.

Журналісти Зося Ванат і Ян Ченський у статті для Politico Europe описали передумови й можливі наслідки для Польщі в разі її виходу з Євросоюзу.

Нещодавно озвучена Польщею загроза ветувати бюджет ЄС спровокували дискусії про майбутнє цієї країни в блоці.

Раніше в цьому місяці польський уряд разом з Угорщиною заблокували бюджет ЄС в розмірі 1,8 трлн євро і Фонд відновлення економіки після пандемії, оскільки в бюджеті закладено механізм, що зв'язує процедуру виділення коштів Євросоюзом з тим, як країна-член дотримується норм верховенства закону.

Це рішення польської влади змусило опозицію говорити про можливий вихід Польщі з ЄС - про так званий Полекзіт. Вони стурбовані тим, що риторика уряду, в якій ЄС виставляють як чужорідну і недружню силу, в кінцевому підсумку зашкодить Союзу і надасть імпульс для виходу з ЄС, як це сталося з Великобританією.

"В уряду немає повноважень вивести нас з Союзу без рішення народу", - заявив днями Томаш Гродський, маршал сенату, де більшість в опозиції.

Міністри та високопоставлені політики, які є членами правлячої правої коаліції на чолі з націоналістичною партією "Право і справедливість" (PiS), а також їхні соратники в ЗМІ, все більше налаштовані проти Брюсселя. Минулого тижня правий тижневик Do Rzeczy, який часто є рупором уряду, вийшов з обкладинкою, на якій було написано: "Ми повинні сказати Союзу: Досить. Полекзіт - ми маємо право говорити про це".

Попри такі висловлювання, уряд все ж стверджує, що не має наміру залишати ЄС, а просто хоче того, щоб він відповідав початкової місії - існуванню вільного союзу держав, а не був проєктом ліберального федералізму. "Ми говоримо гучне" так "Європейського союзу і голосно говоримо" ні "репресивним механізмам", - заявив прем'єр-міністр Матеуш Моравецкій.

Читайте також: Польща стала лідером в ЄС за трудовою міграцією

Водночас очевидно, що неліберальна демократія в Польщі й різкі висловлювання ведучих політиків з усіх питань - від верховенства права до абортів і прав ЛГБТ - роблять країну все більш неприємним сусідом для інших країн ЄС.

Чи слід виходити?

Цінності Польщі не відповідають цінностям багатьох інших країн ЄС.

Коли політики ПіС пояснюють, чому наклали вето на бюджетну угоду, вони рідко використовують такі терміни, як "гроші" або "засоби". Замість цього вони схильні посилатися на ідеологію, суверенітет і цивілізацію. "Якби Варшава погодилася на закладене в проєкті бюджету вимога дотримуватися верховенства права, то це стало б" втратою суверенітету для нашої країни ", - сказав раніше в цьому місяці лідер ПіС Ярослав Качинський. Що ілюструє реальну суть протистояння між Брюсселем та Варшавою: це не стільки політика, скільки цінності.

Політики коаліції ПіС схильні зображати ЄС як ультралівих проєктів, який керується розлогими ідеологіями, або як прикриття для посилення контролю Німеччини над блоком. "Німеччина не може читати нам лекції про верховенство права. Німеччина не заплатила навіть 1 євро за ті уроки з верховенства права, які дала колись в Польщі", - сказав член Європарламенту Патрік Яки, маючи на увазі окупацію Польщі Німеччиною під час війни.

Насправді не має значення, чи йде мова про верховенство права, кліматі, аборти або захисту прав ЛГБТ - багато політиків ПіС вважають, що ЄС нав'язує "західні" або "ліберальні" цінності консервативної та християнської Польщі. Уряд нещодавно навіть виступило проти плану забезпечення гендерної рівності у зовнішній політиці ЄС і стратегії блоку у сфері штучного інтелекту, оскільки в них було включено слово "гендер".

Фактор цінностей заважає Варшаві і Брюсселю знайти спільну мову в політиці. "Ми на правильній стороні історії, і ті, хто хоче відібрати в нас суверенітет, приречені на крах", - сказав Качинський в недавньому інтерв'ю.

Серед деяких прихильників влади зростають антиєвропейські настрої.

Схоже, що польські чиновники не дуже люблять ЄС, його інститути й чиновники, так навіщо їм залишатися в Євросоюзі?

Моравецький недавно виступив в польському парламенті з промовою, в якій захищав рішення ветувати бюджет, і порівняв блок з колишнім комуністичним режимом Польщі, а також виступив проти "довільних рішень" "єврократів" і "європейської олігархії".

Читайте також: Polexit: чи загрожує Польщі вихід з ЄС?

У п'ятницю міністр освіти Пшемислав Чарнек і собі розкритикував ЄС після того, як Європейський парламент відчитав Польщу за жорсткість умов для проведення абортів. "У нас в Європі ситуація гірша, ніж в Радянському союзі і при комунізмі", - сказав він польському телебаченню.

Одночасно високопоставлені чиновники також підкреслюють, що вони не входять в число фанатів "Полекзіта". "Полекзіт - це абсолютний абсурд. Жодна серйозна політична сила ... ніколи не озвучувала таку вимогу", - сказав Збігнєв Рау, міністр закордонних справ Польщі.

Але опозиційні партії впевнені в тому, що нехай вихід з блоку може і не входить зараз в плани ПіС, її дії можуть привести до такого підсумку. "Пора бити на сполох, - написала в Twitter Малгожата Кідава-Блоньская, впливова депутатка від опозиції. - Те, що сталося в Великобританії, починається й у нас. Ми повинні це зупинити".

Боротьба навколо бюджету ЄС також спровокувала атаки на Євросоюз і з боку менш впливових політиків. Януш Ковальський, заступник міністра державних активів, недавно написав в Twitter, що "членство в ЄС є одним з інструментів для досягнення мети, якою є велич Польщі. Тільки так і ніяк інакше". Він також написав в Twitter, що величезний потік коштів з фондів ЄС, які допомогли модернізувати Польщу, блідне у порівнянні з прибутком, яку західні інвестори беруть із Польщі.

Можливо, перебування в ЄС не в довгострокових інтересах Качинського.

В кінцевому підсумку рішення про майбутнє Польщі в ЄС, швидше за все, буде приймати Качинський, який є фактичним правителем Польщі. А для 71-річного Качинського ЄС не є ключовим фактором в його баченні відродження Польщі. Він прагне відсікти країну від реформ, проведення яких почалося ще в кінці епохи комунізму в 1989 р - часу, яке він характеризує як період, повний корупції й інсайдерських угод.

Для успіху свого проєкту ПіС потрібно посилити контроль над судами, ЗМІ та іншими відомствами, а також отримати власні лояльні кадри і еліту. Уряд заявив, що не має наміру відмовлятися від подальших правових змін, які вже зіпсували відносини з Брюсселем.

Такі люди, як міністр освіти Чарнек, несуть відповідальність за формування шкільної системи, а значить за то, щоб в школах виховували людей з традиційними і патріотичними цінностями. Це інший фактор, який може в ще більшому ступені відштовхнути країну від ЄС.

Або краще залишитися?

ЄС користується величезною популярністю серед поляків.

На відміну від свого уряду, поляки дуже і дуже позитивно ставляться до блоку. На референдумі про вступ до ЄС, який проводився у 2003 р, 74% виборців підтримали інтеграцію з ЄС, і з того часу поляки стали ще більш проєвропейськими.

Читайте також: Польща і Угорщина програли спільний позов проти ЄС

Що не дивно: поляки витягли величезну користь з переваг єдиного ринку і фондів ЄС. З 2004 р Польща отримала 127 млрд євро, що більше, ніж будь-яка інша країна-член союзу. Ці гроші змінили Польщу, дозволивши заплатити за дороги, мости, школи, очисні споруди та футбольні поля. З 2004 р понад 2 млн поляків скористалися свободою пересування для роботи за кордоном.

За оцінками уряду, з бюджету, який воно разом з угорським кабміном зараз блокують, Польща повинна отримати 139 млрд євро і ще 34 млрд євро у вигляді позик.

І загроза вето не змінила настроїв поляків: згідно з новим опитуванням, 81% проголосували б за те, щоб залишитися в ЄС, якби референдум провели зараз. Інше опитування показав, що 73% поляків підтримують ідею прив'язки дотримання верховенства права до бюджету.

Вихід підірве економіку

Переговори в рамках Brexit довели, наскільки складно відокремити економіку країни-члена від єдиного ринку ЄС. У випадку Польщі така фрагментація була б не тільки складнішою, ніж для Великобританії, але і, швидше за все, катастрофічною.

Польські компанії експортують та імпортують товари переважно на єдиному ринку ЄС: у 2018 р майже 80% експорту припадало на ЄС, а 58% польського імпорту - на внутрішній ринок ЄС. Швидко розвивається економіка країни потребувала величезних обсягів іноземних інвестицій, які перетворили Польщу в одну з промислових мануфактур ЄС.

Фонди ЄС і участь в єдиному ринку внесли величезні вклади в зростання добробуту поляків: за даними Євростату, дохід на душу населення зріс з 45% від середнього показника по ЄС в 2004 р до 70% в 2017 р Це кращий результат за всю тисячолітню історію Польщі. І якщо Великобританія є шостою за величиною економікою в світі, Польща займає 22-е місце і куди більше залежить від співпраці з іншими країнами ЄС. Вихід з ЄС і встановлення тарифних і торговельних бар'єрів відправить економіку в штопор.

У Польщі поганий досвід бути однією в усьому світі.

Сьогодні Польща проходить найбезпечніший і прогресивний період у своїй історії. Принаймні за останні чотириста років. Її співпраця з НАТО та ЄС вивели її зі сфери впливу Кремля. Однак все може змінитися, якщо Польща повернеться в статус одиночки в суворих політичних реаліях Центральної Європи.

Під час президентства Дональда Трампа націоналісти в Варшаві прагнули до більш тісного партнерства з націоналістами у Вашингтоні. Однак Джо Байден не поділяє критичне ставлення Трампа до ЄС. Це проблема для Великобританії і стане ще більшою для Польщі, якщо та вийде з ЄС.

Польські чиновники часто підкреслюють важливість інших регіональних союзів, таких як Вишеградська група, куди входять Польща, Словаччина, Угорщина і Чехія; або ж Ініціатива "Тримор'я", спрямована на об'єднання країн на території між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями. Однак майже всі ці країни також є членами ЄС, і дуже складно уявити, що для них відносини з Варшавою будуть важливішими, ніж з Брюсселем.