Карантин. У скільки Україні обійдеться локдаун
У довгих дискусіях з приводу того, бути чи не бути новому локдауну, поставлено крапку. Відразу після Різдва нас чекає новий жорсткий карантин. Як пообіцяв прем'єр Денис Шмигаль, він буде з 8 по 24 січня, повідомляє Вести.
Назвемо їх "зимові канікули заради безпеки", уточнив він. На цей час буде заборонено роботу:
- кафе, ресторанів і барів (крім доставки і на винос);
- магазинів непродовольчих товарів (крім продажу засобів зв'язку, гігієни і зоотоварів);
- кінотеатрів, фітнес-клубів, спортзалів, театрів і ТРЦ.
Також відправлять на дистанційку всі установи освіти, крім дитячих садків. А громадський транспорт буде працювати в колишньому режимі.
Мінус 8% ВВП
У яку суму обійдуться "зимові канікули" від уряду економіці країни, поки залишається тільки гадати. Втім, навіть без урахування майбутнього локдауна економічна ситуция невтішна. А обмеження тільки посилять цю тенденцію.
"Наслідки 2020 роки для економки України є дуже важкими. Замість очікуваного зростання ВВП на 4,5%, що минає приніс нам падіння на 6%. Різниця між прогнозними і реальним показником більше 8%. Це дуже суттєво. Якщо ж дивитися по ключових секторів економіки , то замість зростання промисловості на 5% ми маємо падіння майже на 8%. Якщо говорити про аграрний сектор, то від очікуваного зростання 6% на сьогодні у нас мінус 15%. Хоча такий величезний провал пояснюється тінізацією. Очевидно, що наші великі аграрії вирішили взяти приклад з фінансово-промислових груп і почали активно використовувати різноманітні офшорні і інші схеми ухиляння від податків ", - говорить економіст Андрій Новак.
Великий і середній бізнес недорахувався $ 10 млрд
У грошовому еквіваленті збитки від коронакризи за 2020 рік для реального сектора оцінюється в більш ніж $ 10 млрд. Так, наприклад, в цьому році великі і середні підприємства країни, тільки за офіційними даними, не дорахувалися 249,5 млрд грн. Зокрема, прибуток великих і середніх підприємств за підсумками перших 9 місяців, за даними Держстату, склала 93,3 млрд грн. Роком раніше вона була практично в чотири рази більше - 342,8 млрд грн. А частка збиткових підприємств з початку року збільшилася з 22,7% до 34,8%. Іншими словами, кожне третє підприємство в країні сьогодні працює в збиток.
Рік, що минає повністю перевернув стан справ в цілому ряді галузей. Наприклад, прибуткові в 2019 році галузі транспорту, ресторанного і готельного бізнесу, брокерської діяльності, а також сфери мистецтва, спорту і розваг 2020 рік закінчують зі збитками в кілька десятків мільярдів гривень.
Сфера транспорту за підсумками трьох кварталів отримала збитки на 14,9 млрд грн, тоді як в 2019 році прибуток становив 8,1 млрд грн. Сфера ресторанно-готельного бізнесу демонструє збитки в розмірі 2,9 млрд грн проти 2,6 млрд грн прибутку роком раніше. Пішла в мінус і сфера розваг і спорту - 2,3 млрд грн збитків проти 416,9 млн грн прибутку в 2019 році. Чи не вдалося зберегти позитивну динаміку і в промисловій галузі, яка поринула в збитки на 44,9 млрд грн проти 155,4 млрд грн прибутку в минулому році.
В інших галузях підприємства хоч і тримаються в плюсовій зоні, але значно скоротили свій прибуток. Так, сфера будівництва втратила 2 млрд грн, скоротивши прибутку з 3,6 млрд до 1,6 млрд грн, галузь оптової торгівлі і ремонту авто недорахувалася 50 млрд грн. А сільське господарство (без урахування підприємств, які займаються рослинництвом, тваринництвом і змішаним сільським господарством, по суті, великі агрохолдинги. - Авт.) 2020 рік, схоже, остаточно відправив на дно, збільшивши збитки більш ніж в два рази - з 43,3 млн до 92,8 млн грн.
Кому криза в радість
На загальному тлі виділяється всього одна галузь, яка в кризовий рік не тільки зберегла свої прибутки, але і змогла їх примножити. Банки і страхові компанії збільшили прибуток в три рази - з 46,3 млрд до 165,1 млрд грн.
Як пояснює аналітик інституту Grouford Олексій Кущ, секрет успіху простий: українська банківська система аж ніяк не корелює з реальним сектором економіки. "Якби банки кредитували підприємства промисловості, то сьогодні і вони були б в кризі разом з реальним сектором. Але у нас в останні роки створили абсолютно герметичну модель, яка ніяк не пов'язана з реальним сектором. Банки заробляють в основному на державних інструментах: ОВДП, депозитних сертифікатах НБУ та ін. ", - говорить Кущ.
У той же час, як вважає заввідділу фінансів реального сектора Інституту економіки та прогнозування НАН України Владислав Зимовець, позитивні результати фінансового і страхового сектора тимчасові. "Джерелом прибутків фінансового сектора завжди є фінансовий результат реального сектора. Тому, я думаю, є невеликий часовий лаг. Те, що сталося в реальному секторі, відіб'ється на фінансовому через кілька кварталів", - сказав Зимовець.
Врятувала тінь
Скільки мільярдів втратили представники малого бізнесу, залишається тільки здогадуватися, каже глава Асоціації малого і середнього бізнесу Руслан Соболь. "Я ще в кінці березня - початку квітня прогнозував, що втрати складуть близько 20-25%. Це якщо глобально і в оборотах, і в прибутках. В цифрах ж порахувати дуже складно. Хтось втратив 40%, а хтось - 100%, а є ті, хто демонструє зростання, - той же e-commerce. а зовсім недавно ми ще раз вважали цю цифру і вийшли на показник мінус 18%. Чому така різниця? Відповідь проста: у нас є рятувальний круг, то, з чим ми дуже сильно боремося - тіньовий сектор. Але саме він сьогодні нам дуже сильно допомагає. Адже це ті ж робочі місця, купівельна спроможність та ін. ", - пояснив Соболь.
Зростання безробіття і заморожування соціальних стандартів
При цьому, як каже Владислав Зимовець, за всіма цими цифрами ховаються цілком зрозумілі й очевидні для кожного українця наслідки. "Це в першу чергу скорочення робочих місць і зарплат у реальному секторі, що, звичайно ж, знайде своє відображення в бюджеті у вигляді недоотримання податку на прибуток. Все це призвело до того, що вже сьогодні бюджет відчуває істотні труднощі. Зовнішньої допомоги чекати не доводиться , так як МВФ призупинив програму допомоги. Тому зарплати вчителям, медикам не будуть підвищуватися в тих обсягах, які передбачалися раніше. Пенсійний фонд відчуває величезний дефіцит, що вже незабаром може викликати проблеми з виплатами пенсій. І хоча рішення про секвестр ще не прийнято , воно вже витає в повітрі ", - сказав Зимовець.
Ще одним неприємним наслідком, яке ми отримали в цьому році, стало зростання безробіття. За останніми даними Держстату, в першому півріччі він склав 9,6%. А за оцінками Торгово-промислової палати (ТПП) України цей показник ще вище - 13,7-15,4%. "Це найвищий показник за останні 15 років", - підкреслює президент ТПП Геннадій Чижиков.
У той же час, як відзначає Соболь, безробіття збільшиться і в наступному році. "Це тільки початок. Те, що публікується в Держстаті, сміливо можна множити на три. Багато людей просто не йдуть на біржу праці, а шукають роботу самостійно у себе в районних центрах, селах, через друзів, або взагалі сидять вдома і нікуди не йдуть після того, як пішли з минулої роботи. і держава їх просто не бачить. Цей процес перейде в 2021 рік і буде тільки посилюватися ", - говорить Соболь.
Втім, є і хороші моменти. "Є галузі, які ростуть, - ІТ, електронна комерція. І в них потрібні фахівці. У кожного є можливість перевчитися і знайти себе там. Тобто ситуація небезвихідна. Ми точно вийдемо з кризи іншими, у нас точно з'являться нові галузі, які будуть пов'язані з удаленку, інтернетом. І в цій частині дуже важливий виклик перед урядом - знайти можливості, щоб відобразити нові галузі в податкових надходженнях ", - сказав Соболь.
Дефолт близько
Рік, що минає, як ніколи раніше, наблизив Україну до секвестру, а в більш довгостроковій перспективі - і до дефолту. За 10 місяців бюджет виконаний з дефіцитом в 112,2 млрд грн, що в чотири рази перевищує дефіцит за аналогічний період минулого року. В таких умовах без зовнішньої підтримки триматися на плаву буде практично неможливо.
"Якщо ми не отримаємо транш МВФ, це буде катастрофа. Адже транш фонду - не просто гроші, а й сигнал усім іншим про те, що в цю країну можна стабільно інвестувати. Якщо сигналу не буде, в умовах необхідності погашення боргів, це стане дуже великою проблемою для України. Ось тут вже буде реальна загроза, що цей уряд знесуть, буде секвестр і великі політичні пертурбації. і так, все це цілком реально. Якщо у вересні 2021-го ми не зможемо погасити $ 3 млрд, то це буде технічний дефолт . і відразу апокаліптичний сценарій ", - заявив заступник глави Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
При цьому розміщення ОВДП, яке допомагало економіці протягом останніх кількох років, більше недоступно. "Ті боргові джерела, які передбачалися, в цей раз вже не спрацюють. На ринку просто не залишилося вільних грошей. А бажання банків купувати ОВДП дуже низька. Останні аукціони показали, що Мінфін відчуває дуже великі труднощі в розміщенні облігацій за тими процентними ставками, які є. А якщо відсотки будуть вищими - це означатиме додаткове боргове навантаження на наступні періоди, що не є добре ", - каже Зимовець.
У такій ситуації уряд залишається всього два виходи: або включати верстат і девальвувати гривню, або ж оголошувати секвестр, а в гіршому випадку - дефолт.