Close button

Через що ЄС готовий відвернутися від Китаю

Через що ЄС готовий відвернутися від Китаю

З перемогою Джо Байдена з'явилися реальні ознаки відродження трансатлантичного партнерства, повідомляє Деловая столица.

У європейській зовнішній політиці намітилися фундаментальні зрушення, явно стали наслідком виборів в Сполучених Штатах. Найбільші зміни зазнає політика ЄС на китайському напрямку - в сторону її посилення. Але і російська також збереже нинішні тенденції.

Почнемо, мабуть, з заяви посла Євросоюзу в Китаї Ніколя Шапюї на енергетичному форумі в Пекіні.

Дипломат, зокрема, повідомив, що Брюссель сподівається спільно з новою адміністрацією виробити нову політику щодо Китаю.

Виходячи зі слів Шапюї, якого цитує Reuters, в ЄС хочуть зберегти певний баланс, або точніше його імітацію, у відносинах з Піднебесної: якщо можна - в ряді областей зберігати співпрацю з Китаєм, якщо виникають проблеми - ні.

Імітація це з тієї причини, що Брюссель буде все-таки більшою мірою враховувати думку Вашингтона, який і при Байдені продовжить "війну" з КНР, ініційовану Дональдом Трампом.

На це вказує заклик Шапюї сказати "ні" залякуванням, силовій дипломатії, дипломатії "воїна-вовка" Китаю, чия зовнішня політика насправді за останні роки стала в рази агресивнішою.

Європа стане обережніше в стосунках з Пекіном, в тому числі в укладанні різних економічних і технологічних угод. Участь китайських компаній в розвитку 5G в Європі - під питанням.

Рівень співпраці Брюсселя з Пекіном в цілому може істотно знизитися на користь відновлення трансатлантичної кооперації, чого, до речі, дуже і дуже активно останнім часом домагається генеральний секретар Організації Північноатлантичного договору Єнс Столтенберг.

Зрозуміло, що китайські гроші залишаться настільки ж привабливі для окремих європейських країн, як і раніше.

Втім, є ймовірність, що такі держави зіткнуться з тиском з боку сусідів. Каменем спотикання можуть стати "чистота" китайських інвестицій і цілі, які такі інвестиції допомагають досягти Китаю. Або ж цілком конкретні політичні угоди. Як, наприклад, про безперешкодний допуск китайських спецслужб на свою територію.

Улюбленці долі

Якраз така угода таємно, як повідомила іспанська НВО Safeguard Defenders, Швейцарія уклала з Китаєм ще у 2015 р.

В рамках домовленості влади Швейцарії дозволили агентам Міністерства громадської безпеки КНР таємно відвідувати цю країну для допиту експатів. Вони могли вільно переміщатися по країні.

Причому двотижневі відрядження агентів китайської спецслужби, як повідомляється, оплачувалися з кишені швейцарських платників податків. МОБ, своєю чергою, за підсумками кожного візиту передавало секретний звіт уряду Швейцарії, на підставі якого то приймав рішення, кого з китайських громадян висилати на батьківщину.

Оприлюднення деталей угоди в пресі наробила чимало шуму і стало неприємним сюрпризом для уряду європейської країни, яке, як зазначає НПО, прийнялося гарячково штампувати виправдання - одне брехливіше від іншого.

Поки невідомо, що натомість отримала Швейцарія. Однак скандал, швидше за все, буде мати довгогральний характер і негативно позначиться на репутації конфедерації.

Адже по суті китайські спецслужби отримали повну свободу дій в серці Європи. З огляду на, що їх діяльність в столиці ЄС, Брюсселі, вже давно викликає занепокоєння у країн-членів і підштовхує їх до більш рішучої протидії китайським шпигунам.

Тому нейтралітет чи не здається такою вже надійним щитом для Швейцарії, що роками плекала його заради численних гешефтів. Це держава вже втрачає статус зручного й популярного майданчика для проведення міжнародних переговорів, перш за все у фінансовому секторі.

Погіршила становище Швейцарії й пандемія COVID-19, через яку Всесвітній економічний форум вперше за півстоліття відбудеться не в засніженому Давосі, а в тропіках - в Сінгапурі.

Безумовно, фактор пандемії тут зіграв свою роль. На перший погляд, це просто форс-мажор. Якби не допущені владою помилки в реагуванні на поширення коронавірусу. Вони зволікали, відтягували неминуче, підраховуючи втрати від закриття тих же гірськолижних курортів, які в підсумку стали восени епіцентрами епідемії.

Звичка десятиліттями благоденствувати завдяки нейтральному статусу, який дозволяв діяти за принципом "і вашим, і нашим" вийшла боком.

Додати сюди ще скандал з експатами, а також численні історії про участь швейцарських банкірів у сумнівних схемах недобросовісних клієнтів - і отримаємо в підсумку гіпотетичну зміну геополітичного і геоекономічного рельєфу Європи. І не до вигоди Китаю або Росії.

Російська політика

Очікується, що вона у Джо Байдена буде більш зрозумілою і чіткою, ніж у Трампа, який метався між бажанням налагодити діалог з нездатною до діалогу Росією, і жорстким двопартійним пресингом.

Якщо обраному президенту США вдасться закрити діри в стосунках з Європейським союзом, чимало яких наробив за чотири роки його попередник, то всупереч мріям Еммануеля Макрона про автономну Європу, Брюссель все ж буде більше орієнтований на НАТО і Сполучені Штати.

Відповідно і російська політика Європи слідом за Штатами теж стане жорсткішим.

Ознаки цього вже помітні. Причому проглядаються вони в енергосекторі, де, як відомо, американці успішно спалюють амбіції Кремля з нарощування постачання газу в Європу.

"Північний потік-2" через санкції тиску Вашингтона виглядає все більш змертвілим. І є передумови до того, що держави, рішення яких на прокладку труби були потрібні Кремлю, не змінять своїх позицій. У цьому їм допомагають дії самої Росії.

Наприклад, днями стало відомо, що в Данії судять росіянина, який проживає в цій країні, за шпигунство на користь російської розвідки.

За даними прокуратури, громадянин РФ ще з початку липня знаходиться під вартою за те, що збирав і передавав дані про данські енергетичні технології. Тепер йому загрожує до шести років позбавлення волі.

Москву могла цікавити як інформація, що стосується "Північного потоку-2", так і пошук можливостей для зміцнення на європейському ринку газу і нафти, з огляду на те, що Данія, лідер з видобутку нафти в ЄС, прийняла рішення повністю відмовитися від геологорозвідки енергоресурсів в Північному морі, щоб до 2050 р. повністю відмовитися від видобутку вуглеводнів.

Примітно, що практично синхронно з цією новиною Європейське агентство з лікарських засобів повідомило, що піддалося кібератаці.

Відомство має сертифікувати вакцини від COVID-19, зокрема вакцину Pfizer/BioNTech, яку вже почали застосовувати в Великобританії.

Хакери отримали доступ до документації якраз по цій вакцині. Немає потреби нагадувати, що у Росії, попри запевнення влади, серйозні проблеми з вакциною "Супутник V", у чию ефективність мало хто вірить не тільки на Заході, а й в самій РФ.

Дуже, зауважимо, своєчасно ЄС прийняв рішення відкрити в Румунії новий центр кібердосліджень для захисту європейських інституцій від іноземних хакерів, т. Е. Від кіберзлочинців з Росії, Китаю, Ірану.

Його діяльність безумовно стане серйозною перешкодою для діяльності спецслужб РФ. А його створення також свідчить про висхідну роль східного флангу НАТО в стримуванні Москви. Так само як і відкриття штабу 5-го армійського корпусу США в польському місті Познань 20 листопада.

Якщо Байден не відмовиться від двосторонніх угод, укладених Трампом з Варшавою у 2019 р., зважаючи на своє неприйняття політики керівної партії "Право і Справедливість", то число американських військових, яких сьогодні в Польщі близько п'яти тисяч, на східному рубежі Альянсу буде рости.

В цілому ж, якщо підвести підсумки, то перераховані вище політичні маневри і заяви дозволяють прогнозувати дійсно якісний перегляд всієї політики Заходу і зміцнення трансатлантичної єдності.

Владислав Гірман

Новини

Популярні теми форуму

analytics