Close button

Теорія чисел: що не так зі статистикою МОЗ по COVID-19

Теорія чисел: що не так зі статистикою МОЗ по COVID-19

В уряді відзвітували про спад числа нових хворих COVID-19. Цю динаміку називають результатом карантину вихідного дня і штрафів за неносіння масок. Критики такої версії слабо вірять в реальне зниження захворюваності й вказують на неузгодженості в офіційній статистиці. Детальніше - в матеріалі, повідомляє РБК-Украина.

Поки багато країн Європи відсиджуються в локдауні, українська влада заявила, що епідемія коронавірусу в країні зменшила темпи. Останній рекорд добових хворих зафіксували 28 листопада – 16 294 осіб. Відтоді цей показник поступово почав знижуватися і минулого тижня вже коливався в межах 10-13 тисяч нових хворих.

Ось тільки правдивість цих цифр у багатьох викликає підозри. До того ж сторінки соцмереж рясніють розповідями про перевантаженість лікарень і про "бої", через які доводиться пройти, щоби знайти вільне ліжко-місце для важко хворих родичів чи друзів.

Особливості національного карантину

У Кабінеті міністрів стверджують, що погасити сплеск інфікування вдалося завдяки карантину вихідного дня, що діяв з 14 по 29 листопада, та штрафів за відсутність масок. За словами міністра охорони здоров'я Максима Степанова, обмеження щосуботи й неділях дали позитивний ефект і допомогли стабілізувати епідемічну ситуацію.

Але в експертному середовищі думки розділилися. І далеко не всі поспішають приписувати останній спад добових випадків до заслуг листопадового карантину.

"За статистикою ми бачимо, що йде зниження захворюваності COVID-19. Дійсно, за останній тиждень виявили менше нових випадків. Складно сказати, чи відбулося це завдяки карантину вихідного дня або якимось іншим факторам", - сказала виконавчий директор Національної експертної групи по інфекційного контролю Катерина Сояк.

За її словами, зараз пройшло ще недостатньо часу для якогось ґрунтовного аналізу. Тому пов'язувати останню статистику з карантином вихідного дня поки передчасно.

"Безумовно, коли ми не контактуємо з іншими людьми, ми зменшуємо кількість інфікованих. Але, дивлячись на те, як на практиці впроваджувалися ці заходи і як їх дотримувалися в містах, мені здається, що карантин вихідного дня не зіграв значну роль. Він не вплинув на ситуацію настільки, щоб ми говорили про серйозний спад", - припустила Сояк.

Президент Асоціації анестезіологів України Сергій Дубров, який входить до робочої групи МОЗ з розробки протоколу лікування пацієнтів з коронавірусів, вважає, що карантин вихідного дня все ж був ефективним. Він вважає, що позначилися також погодні умови, які більше утримують українців по домівках.

"Важливо, що у нас немає збільшення кількості нових випадків в порівнянні з попередніми тижнями. Друге - це зростання числа видужали, яких стає більше ніж нових хворих. Тому я думаю, що карантин вихідного дня - закриття кінотеатрів і ресторанів - все ж сприяв тому, що ми не бачимо величезного числа нових випадків", - пояснив виданню Дубров.

Сімейний лікар, київський педіатр Владислав Ващенко в розмові з виданням зазначив: невеликий спад числа хворих дійсно спостерігається, якщо виходити із звернень від його пацієнтів. В цілому їх трохи менше тисячі осіб. Але що вберегло їх від зараження - карантинні обмеження або слухняне дотримання рекомендацій лікаря - Ващенко вагається з відповіддю.

"Якщо судити по моїм пацієнтам і за їх зверненнями, то можу сказати, що від карантину вихідного дня є результат, хоч і невеликий. Якщо ми хоч трохи мінімізуємо контакти, дотримуємося дистанціювання і правила гігієни, обмежуємо масовість заходів, з точки зору медиків це позитивно позначається в динаміці ", - говорить співрозмовник.

Хоча ще один зі столичних лікарів сімейної медицини не під запис сказала виданню, що навіть найменшого зниження кількості хворих вона не бачить.

Лікар-інфекціоніст, викладач Школи охорони здоров'я НаУКМА Володимир Курпіта допустив, що на останніх цифрах в статистиці хворих могли відбитися відразу кілька факторів. У тому числі й карантинні заходи. А теоретично будь-які обмеження при епідемії дозволяють частково перервати контакти й передачу інфекції, додав експерт.

Інші фактори, які, на думку Курпіти, могли вплинути на цифри в статистиці - це сезонність, адже в грудні респіраторні захворювання трохи слабшають, і економічна складова. За роботу з хворими COVID-19 медики отримують доплати, але коштів на це катастрофічно не вистачає, каже інфекціоніст.

"Можливо, з цим і пов'язано звернення Державної фіскальної служби до Національної служби здоров'я про необхідність врегулювання питання з виплатами. І НСЗУ вже розіслала листи, що доплати можуть здійснюватися виключно для лабораторно підтверджених випадків. І, можливо, на цьому тлі ми й спостерігаємо скорочення саме лабораторно підтверджених випадків", - припустив Курпіта.

Він уточнив: якщо поглянути на інші епідемічні індикатори, то кількість госпіталізації, дійсно, знижується, але кількість важких хворих зростає. Значно зростає і число смертей.

"Є непрямі показники, які наштовхують на думку, що зі статистикою відбувається щось не зовсім зрозуміле", - зазначив експерт.

Дивні справи

Минулого тижня прем'єр Денис Шмигаль заявив, що з 30 листопада по 6 грудня зареєстрували 89 322 нових хворих, тижнем раніше - 96 936.

"Захворіло на 7,6 тисячі осіб менше. При цьому кількість тестувань майже незмінно і коливається в межах 280-290 тисяч тестів (ПЛР) щотижня", - сказав прем'єр.

Почасти це так. Якщо відкрити всю щоденну статистику на сайті Кабміну і підрахувати число проведених ПЛР-тестів, то вийде, що з 23 листопада по 29 листопада в українських лабораторіях провели 285 172 ПЛР-тесту. Тоді як з 30 листопада по 6 грудня - 279 189.

Тобто, коли пішов спад захворюваності на 7,6 тисячі осіб, було проведено на 5 983 ПЛР-тестів менше. Якщо підрахувати загальну кількість усіх видів зроблених тестів за ці два періоди - і ПЛР, і ІФА - різниця буде ще більше. Їх виявилося менше майже на 14,5 тисячі.

Та ж тенденція продовжилася і на минулому тижні. C 7 по 13 грудня в Україні зробили 244 391 ПЛР-тестів. Це на 34,8 тисячі або приблизно на 12% менше ніж тижнем раніше. За цей період виявили на 10,6 тисячі нових випадків коронавірусу менше.

Якщо порівнювати загальну кількість тестів, то на позаминулому тижні їх було зроблено 420 642. А минулого - 369 972, тобто на 50, 7 тисяч або на 12% менше.

Якраз з рівнем тестування багато експертів пов'язують останню позитивну динаміку серед заражень. Логіка проста: чим менше тестів проводять, тим менше хворих і виявляють.

"На нашу думку, одна з причин поліпшення статистики COVID-19 може бути в тому, що кількість ПЛР-тестів з середини листопада почав знижуватися", - сказав керівник Центру економіки охорони здоров'я Київської школи економіки, колишній заступник голови МОЗ Павло Ковтонюк.

Але він уточнив, що для висновків статистичні показники потрібно розглядати на відрізках мінімум в 14 днів і в комплексі. А тому цей тиждень, ймовірно, буде показовою для точної оцінки ситуації.

"Є частина лабораторних центрів, які в позаминулі вихідні взагалі не проводили дослідження. І вони видали нуль результатів. Тому, що вони просто припинили працювати на вихідних, або тому, що у них не було тестів - не знаю. Коли у понеділок, 7 грудня , вранці нам повідомили про 8 тисяч випадків - це було, коли чотири регіони не надали даних ", - розповів Володимир Курпіта.

При цьому в МОЗ заперечують, що остання динаміка по COVID-19 пов'язана з тестами. Як пояснив міністр Степанов, зараз істотно зменшилася кількість людей, які звертаються за тестуванням і мають ознаки коронавірусної хвороби. Також у МОЗ заявили, що на кінець минулого тижня на госпіталізації знаходилося майже на 800 пацієнтів менше, ніж тижнем раніше.

"Коли зменшується кількість звернень людей з ознаками коронавірусної хвороби, то зменшується і кількість тестувань", - сказав міністр. Він уточнив, що з-за зниження числа тестів міністерство розширить список симптомів, при яких будуть тестувати безкоштовно.

Але якби в Україні дійсно стали менше хворіти COVID-19, ми б спостерігали не тільки зниження добової кількості нових випадків. Але і частки позитивних результатів від усіх проведених ПЛР-тестів, а цього не відбувається, говорить Ковтонюк.

"В Україні стабільно високий показник позитивних тестів, зараз він найвищий в Європі - 33%. Це в 6 разів більше, ніж рекомендований ВООЗ показник для контролю за поширенням захворюваності. Говорити про те, що ситуація стабілізувалася, також рано. Зниження кількості нових випадків незначне і триває менш як два тижні", - пояснив експерт.

Невеликий відкат добових випадків допоміг трохи зрушити локдаун, який Кабмін погрожував ввести в грудні, якщо число хворих перейде позначку в 20 тисяч. Поки такий сценарій розвитку подій відкладений на січень.

За прогнозами Київської школи економіки, від якого відштовхуються в уряді, в Україні будуть реєструвати по 20-25 тисяч нових випадків після новорічних свят.

Причому, якщо в січні не ввести жорсткі карантинні обмеження, то до лютого захворюваність досягне 40 тисяч інфікованих в добу. А так як в цей час в країні почнеться ще й сезонне зростання хворих на грип і ГРВІ, локдаун - схоже, єдиний порятунок медичної системи від повного обвалу.

Уляна Безпалько

Новини

Популярні теми форуму

analytics