Статистика по ЖКП не відповідає реальності
Що ми насправді знаємо про житлово-комунальні платежі, повідомляє ZN.ua.
В кінці серпня Держстат прийняв Комунікаційну стратегію, що обіцяла нам максимальну відкритість, публічність і доступність всієї статистичної інформації. Але дива не сталося, і багато даних про те, як живуть українці, досі неповні й суперечливі. На прикладі статистики житлово-комунальних платежів (ЖКП), що охоплюють майже 15 мільйонів домогосподарств, спробуємо розібратися, чому ми точно знаємо, що нічого не знаємо.
Інформація по ЖКП взаємопов'язана і розробляється в трьох департаментах Держстату — соціальної статистики, обстежень домогосподарств і статистики цін.
Соціальна статистика дає нам щомісячні дані про нараховані та сплачені платежі, заборгованості за ними й кількість особових рахунків по кожному з шести видів житлово-комунальних послуг. Величина цих платежів масштабна: за січень-жовтень нарахування склали 121,7 млрд грн, а з урахуванням часткового погашення попередньої заборгованості - 127,1 млрд.
При цьому очевидні великі помісячні відмінності в розмірі нарахувань, обумовлені в основному платежами за централізоване опалення: в січні всі види нарахувань становили 23,4 млрд грн, в липні - в три рази менше, тобто 7,8 млрд. Відповідно, середні нарахування за житлово-комунальні послуги на одного власника в січні 2019 року становила 2012 грн, а в липні - 653 грн.
При цьому в інформації, що публікується Держстатом щомісячної інформації немає основного - даних в мільйонах гривень про величину нарахованих і сплачених платежів по кожній з шести послуг окремо. А деякі наведені там процентні величини по оплаті взагалі складно зрозуміти. Так, у Дніпропетровській області в червні відсоток оплат теплоенергії та гарячої води склав 428.602,8%, а в липні - 1.405.287,0%!
Було б краще, якби, крім даних за останній місяць, наводилися дані по платежах з початку року. Це не тільки було в експрес-випусках минулого року, але і передбачено чинною методикою. Як було б не зайвим врахувати в методиці і зміна порядку визначення тарифів з вивезення побутових відходів та середньозважених тарифів по теплоенергії, прийняте урядом в жовтні.
І оскільки з початку 2019 року платежі з природного газу і електроенергії розділені на поставку і розподіл, то було б виправдано наводити дані по ним окремо.
Бентежить і відсутність свіжих даних про житловий фонд і його оснащеності комунальними зручностями. Остання публікація "Житлового фонду України" з даними за 2016 рік вийшла в 2017-му.
До речі, відсутність більшості потрібних користувачам даних обумовлено комерційною таємницею, яку свято оберігають енергетичні компанії-монополісти. А Держстат їм покірно підпорядковується, навіть не намагаючись імплементувати положення статті 29.1 Закону України "Про інформацію": "Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона суспільно необхідна, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційний збиток від її поширення ".
Ось чому, крім іншого, велика частина інформації з цього блоку ЖКП нам просто невідома.
Обстеження домогосподарств дає дані про величину і структуру витрат українців, в тому числі і по ЖКП. Згідно з цими даними, такі платежі досить великі. В Україні в 2019 році щомісячні грошові витрати домогосподарств по ЖКП становили 1.169 грн (13,1% витрат). За часткою у витратах вони поступаються лише витратам на харчування.
У великих містах (з населенням понад 100 тисяч жителів) і з кращим рівнем забезпеченості комунальним облаштуванням вони були на третину вище - 1.547 грн (14,7%), ніж у всіх українських домогосподарствах, в малих містах - 1.098 грн (13,2% ), або на 6% нижче середніх. А в сільських домогосподарствах з низьким рівнем облаштування жител - 771 грн (10,3%), в основному за електроенергію і мережевий природний газ, що в два рази менше, ніж у великих містах.
Інформація по ЖКП міститься в щорічнику "Доходи и витрати домогосподарств України" і квартальних публікаціях Держстату. Ці відомості базуються на вибірковому обстеженні 8,1 тисячі домогосподарств і екстрапольовані на всі 14,8 мільйона домогосподарств (генеральну сукупність). А дані про ЖКП виділяються з більш широкої класифікаційної групи грошових витрат, і на сім позицій платіжок доводиться 4,125% ваг. Крім ЖКП, в цьому розділі і витрати з оренди житла, і на балонний газ або кам'яне вугілля, і покупка шпалер, плитки, робіт по їх укладанню або наклеювання шпалер.
І якщо в статистиці цін не вдасться досягти приведення відсутніх нині тарифів по ЖКП, то потрібно було б подумати про їх більш повному, поелементному поданні з 2021 року, як це докладно робиться департаментом в окремому розділі по продуктам харчування. І, мабуть, можна було б побажати деякого скорочення термінів розробки цих статистичних спостережень, - дані на другий квартал були опубліковані 13 листопада.
Статистика цін по ЖКП відразу звертає увагу на три проблеми. Про першу ми вже згадували: в даних слід відобразити поділ платежів по природному газу і електроенергії на доставку і розподіл, і приводити частку грошових витрат по кожному з них. Адже ціни, а значить, і індекси з постачання природного газу, змінюються кожен місяць, а з розподілу зберігаються більш тривалий період. А по електроенергії, навпаки, тарифи за розподілом колишні, а по поставкам - змінюються.
Друга проблема серйозніша: відмінність в 3,2 рази між вагами (тобто частками грошових витрат) ЖКП: в обстеженнях домогосподарств - 13,1%, а в статистиці цін - 4,125%. Між цими показниками можуть бути невеликі, але ніяк не триразові відмінності. Щоб пояснити причину цих розбіжностей, потрібно приводити з десяток таблиць для аналізу. Але якщо спростити, основна причина в тому, що в обстеженнях домогосподарств занижуються грошові доходи і витрати більш забезпеченої частини населення, що проживає переважно в великих містах.
Обстеження домогосподарств базуються на вільній згоді потрапили у вибірку респондентів. В обстеженні 2019 року в цілому по Україні з 12.148 відібраних домогосподарств взяли участь 8.107, або 66,7%, в тому числі у великих містах (з населенням понад 100 тисяч) - близько половини (49,1%), а в Києві ще менше - 36,4%, в малих містах - 72,0%, при цьому найбільше в сільській місцевості - 85,3%.
Причина проста - участь в опитуваннях пов'язано з витратами часу, веденням докладних записів, за які респондентам виплачуються мізерні грошові винагороди близько 70 грн на місяць. Домогосподарства багатший цим не зацікавиш, а для селян, у яких дуже скромні грошові доходи, хоч якісь додаткові гроші.
У підсумку в даних обстежень домогосподарств недопредставлені більш заможна частина громадян, які проживають в просторих і краще облаштованих комунальними зручностями оселях, за які, зрозуміло, доводиться і більше платити. І навряд чи потрібні якісь додаткові аргументи про заниження частки ЖКП в статистиці цін, якщо у ваговій структурі грошових витрат вага природного газу в 2018 році був лише на 4,2% менше, ніж курячого філе, а сосисок та сардельок - на 1,128% більше платежів за централізоване опалення (0,972%) і електроенергію (0,983%)!
Третя проблема - публікація інформації про ЖКП. Держстат щомісяця 13-14-го числа публікує інформацію про середні ціни (тарифи) по Україні і регіонах, в якій представлені 53 продукту, але тарифів в їх числі немає. Хоча на ЖКП доводиться 4,125% витрат домогосподарств. Чому дані по ним не наводяться, зрозуміти важко, як і те, чому там досі немає мобільного зв'язку, Інтернету, кабельного телебачення.
У підсумку ми знаємо, що нічого не знаємо. Але статистика такий бути не повинна. Зрештою, ці питання стосуються життя і витрат майже 15-мільйонну цільової групи, і якщо державі нецікаво, як насправді йдуть справи у простого українця, той самим українцям цікаво і навіть дуже. Та й настільки суперечити власній Комунікаційної стратегії негоже, якщо вже пообіцяли суспільству максимальну відкритість, публічність і доступність всієї статистичної інформації.
Андрій Ревенко