Close button

Як США стали стоп-краном для "Турецького потоку"

Як США стали стоп-краном для "Турецького потоку"

Відчайдушні спроби "Газпрому" відновити добудову жалюгідних 2,6 км "Північного потоку-2" з менш ніж 170 незавершених вельми примітні. Насправді це пояснюється підготовкою до 17 грудня, коли Володимир Путін проводитиме щорічну пресконференцію. Очевидно, потрібна медіа-картина успіху провальної путінської труби, щоб відрапортувати, що американські санкції для Росії не перешкода, повідомляє ZN.ua.

Але під нові американські санкції, які вже схвалені Сенатом, підпадає не тільки "Північний потік-2", а й "Турецький потік", хоча його морську частину вже побудували. Однак на суші у росіян не все гаразд.

Газова ейфорія і реалії 2010-х

На початку 2010-х в Брюсселі й Анкарі панувало наснагу у зв'язку з перспективами реалізації нових трубопроводів в рамках мегапроєкту ЄС-Південний енергетичний коридор. Передбачалося, що перш за все газ Каспію повинен знизити залежність Європи від російського блакитного палива і російсько-українських газових криз. В кінці 2014-го Росія ініціювала проєкт "Турецького потоку" в обмін "Південного потоку", заблокованого зусиллями ЄС та США. Але "Турецький потік" підносили як проєкт, який нібито підвищує безпеку поставок газу для ЄС на тлі "української кризи". Навіть російські експерти попереджали, що заміна України Туреччиною - погане рішення на тлі неоосманських амбіцій Анкари.

І ось нові реалії кінця десятиліття. 30 листопада 2019 року Ільхам Алієв і Реджеп Ердоган відкривають Трансанатолійський газопровід (TANAP), яким азербайджанський газ надходить до Туреччини на додаток до вже існуючих поставок по Південно-Кавказькому трубопроводу. 8 січня 2020 року В.Путін і Р. Ердоган урочисто відкривають "Турецький потік", по якому російський газ почав надходити до Туреччини в обхід України. В середині листопада 2020-го введено в експлуатацію Трансадріатичний газопровід (TAP) - європейське продовження TANAP. Газ з Каспію, з азербайджанських родовищ, пішов через Грузію, Туреччину, Грецію, Албанію та Адріатику на південь Європи. На радість "Газпрому", тому що південь Італії - це тупик газового ринку ЄС, оскільки це аграрний регіон без перспективи великого споживання газу.

Однак в Кремлі не надто радіють першому рокові використання першої нитки "Турецького потоку". За підсумками дев'яти місяців 2020 го, турецькі компанії різко наростили імпорт газу, але зовсім не з РФ. Перш за все у вигляді зрідженого природного газу (LNG) - 37% від загального обсягу. Після введення в експлуатацію TANAP імпорт трубопровідним шляхом нарощувався в першу чергу з Азербайджану і досяг 25% його загального обсягу. З Ірану було імпортовано 11%, з РФ - 27%. Хоча частка російського газу на ринку Туреччини в останні роки становила зазвичай 47-53%. При такому падінні частки "Газпрому" практично дві третини потужностей труб "Блакитного потоку" і першої нитки "Турецького потоку" - зайві. А ще й другу нитку "Турецького потоку" потужністю 15,75 млрд кубометрів залишається недобудованою, попри завершення її морської частини.

Очевидно, що "Газпром" хоче використовувати надлишок потужностей, щоб припинити транзит через Україну і збільшити поставки свого газу на європейський ринок. Але для цього потрібно створити й контролювати відповідну газову інфраструктуру між узбережжям Чорного моря й австрійським хабом Баумгартен через Болгарію, Сербію, Угорщину, Словаччину. І при цьому важливо обійти Третій енергопакет ЄС, на якому "підірвався" "Південний потік". Це не так просто, але "Газпром" досить успішно просунувся в цьому, врахувавши провал "Південного потоку" і застосувавши путінський прийом маскування "їхтамнєт".

Гібридний наступ "Газпрому"

"Газпром" при взаємодії з урядами Болгарії та Сербії, які, своєю чергою, співпрацювали з Єврокомісією і секретаріатом Європейського Енергетичного співтовариства, замаскував прокладку другої нитки "Турецького потоку" по території Балкан під програму будівництва інтерконекторів і розширення існуючих потужностей міждержавних з'єднань. Фактично російський проєкт розбитий на кілька національних відрізків, які, з формальної точки зору, не є "Турецьким потоком". Болгарську ділянку від турецько-болгарського кордону до болгарсько-сербської подають як перший етап створення Балканського газового хаба, схваленого Єврокомісією. Подальше продовження "Турецького потоку" представлено як інтерконнектор Болгарія-Сербія, метою якого є з'єднати мережі двох балканських країн для диверсифікації маршрутів для постачань з нових точок входу з Туреччини й Греції.

Але! Європейські видання підкреслюють, що "Газпром" контролює ключові точки з'єднання газових мереж на кордонах Болгарії з Туреччиною, Грецією, Північною Македонією і Сербією. Зокрема, 80% газотранспортних потужностей зарезервовані "Газпромекспортом" і пов'язаними з ним компаніями на кордоні Болгарії й Сербії в пункті Kirevo / Zajecar. 100% потужності зарезервовані в пунктах Kyustendil / Zhidilovo на кордоні з Північною Македонією і в пунктах Kulata / Sidirokastro - на кордоні з Грецією. Понад 90% потужностей в пункті Strandzha-ii / Malkoclar, що з'єднує "Турецький потік" з ГТС Болгарії, також зарезервовані "Газпромекспортом" разом із зареєстрованою у Швейцарії компанією MET з російсько-сербськими коріннями.

Росія, щоб уникнути конфлікту з Третім енергопакетом ЄС і можливими американськими санкціями, всіляко маскує свій проєкт під європейський, починаючи з назви його в Болгарії - "Балканський потік". Підрядником будівництва виступає не якийсь російсько-болгарське підприємство, як можна було б очікувати, а консорціум "Аркад" із Саудівської Аравії, який переміг в конкурсі під назвою "Розширення газотранспортної інфраструктури" Булгартрансгаз "до болгарсько-сербського кордону", що вписується в відповідну програму ЄС.

З метою мінімізації ризиків санкцій США до постачання обладнання залучено європейський підрозділ американського виробника газотурбінних установок. Воно стало субпідрядником спільного німецько-болгарського підприємства Ferrostaal Balkangaz, який переміг рік тому в конкурсі державної компанії "Булгартрансгаз" на проєктування та будівництво нових компресорних станцій "расово" і "Нова Провадія". Без цих станцій транзитом через Болгарію можна подати лише 4 млрд кубометрів газу в рік, що недостатньо для другої нитки "Турецького потоку". Газотурбінні установки останнього покоління, передбачені для обох станцій, будуть поставлені європейським підрозділом американської компанії Solar Turbines і дозволять збільшити транзит до 12 млрд кубометрів і, відповідно, скоротити транзит через Україну. Чи не побудовані також і додаткові потужності компресорної станції в Сербії на кордоні з Угорщиною. Терміни виконання робіт зміщені на жовтень 2021 року.

Американські несподіванки

Сукупно гібридні дії Росії у випадку з проштовхуванням другої нитки "Турецького потоку" в Європі посилюють її вплив в регіоні й нівелюють зусилля ЄС з диверсифікації джерел і шляхів поставок газу. Хоча плани Євросоюзу передбачають протилежне - позбутися від надмірної залежності від одного джерела імпорту газу.

Всі країни, задіяні в реалізації російського проєкту, є учасниками газового ринку ЄС. Нагадаємо, що Сербія, Північна Македонія, Чорногорія, Албанія є членами Енергетичного співтовариства і зобов'язані виконувати вимоги газового законодавства ЄС.

Євросоюз і Енергетичного співтовариства повинні були б проводити скоординовану політику з розвитку інфраструктури, яка враховує інтереси таких країн, як Україна, і передбачена Угодою про асоціацію. В іншому випадку російське вторгнення "Турецьким потоком" в газовий ринок ЄС загрожує законсервувати на десятиліття залежність Балкан від корупціогенного російського впливу.

Чи зупинять новітні американські санкції подальшу експансію "Турецького потоку", замаскованого під європейські проєкти, покаже найближчий час. Власне, 2021 рік. Треба враховувати, що необхідна інфраструктура в основному побудована, але, як і у "Північного потоку", трохи не завершена. Але якщо і буде завершена, то на Балканах "Газпром" можуть очікувати проблеми з сертифікацією для введення потужностей в експлуатацію. Втім, і з постачанням окремого обладнання можуть виникнути проблеми, якщо Державний департамент США зверне увагу контракторів на те, що вони ризикують опинитися під санкціями. Судячи з наявної інформації, компресорні станції будуть готові не раніше кінця 2021 року. В цілому ж, з урахуванням всіх затримок з добудовою та введенням в експлуатацію всіх необхідних об'єктів, друга нитка "Турецького потоку" навряд чи зможе заробити раніше середини 2022.

Таким чином, "Газпром" виявився перед дилемою - резервувати додаткові потужності для транспортування свого газу через ГТС України в балканському напрямку на 2021 рік або скорочувати газові поставки, щоб не йти на уклін до Києва.

Нові санкції США проти російських газопроводів "Північний потік-2" і "Турецький потік" можна розглядати як спробу Вашингтона вакцинувати ЄС від корупціогенних поставок природного газу з РФ. Ця "вакцинація" можлива в пакеті з "терапією" у вигляді дій Європейської комісії, спрямованих на захист конкуренції, за українською ініціативою і під американською стимуляцією для ЄС.

Також відкривається якесь вікно можливостей і для газу Каспію після турецько-азербайджанської перемоги на Південному Кавказі. Каспійський газовий потік з TANAP можна направити й в Центральну Європу, куди спочатку і прагнула азербайджанська SOCAR. Слід лише трохи адаптувати проєкт Балканського газового хаба, який "Газпром" зробив під себе, і газ Каспію складе конкуренцію російському не десь на задвірках Європи, а в самому її центрі.

Взагалі санкції США і український маршрут - найкращий рецепт лікування Європи від надмірної россієзалежності.

Михайло Гончар, Ігор Стукаленко

Новини

Популярні теми форуму

analytics