Чи стане Білорусь країною військової диктатури
Нічого не вказує на те, що найближчим часом в Білорусі пройдуть хоч якісь вільні вибори, замість цього країна рухається в напрямку диктатури, заснованої виключно на насильстві і репресіях, повідомляє Униан.
У Білорусі часто говорять: "Аби війни не було". Ця фраза означає, що з усім іншим білоруси якось розберуться. Але нинішня поведінка Олександра Лукашенка порушує громадське табу на радикальні дії. А його рішучість і бажання втриматися при владі вразили значну частину білорусів.
"Озброїли Колю до зубів"
23 серпня, коли багатотисячні протести охопили всю Білорусь, Лукашенко публічно виступив з автоматом Калашникова в руках. Поруч з ним був 16-річний син Микола, теж озброєний. Разом вони оглянули охорону своєї резиденції, перед якою ще недавно стояли сотні тисяч незадоволених білорусів. Президентська прес-служба опублікувала відео, на якому Лукашенко підходить до командира ОМОНу, тисне йому руку і хвалить дії силовиків.
Згодом це відео викликало хвилю насмішок. І не тільки серед ворогів Лукашенко. Кілька днів тому в мережі з'явилося відео тих же подій, зняте камерою одного з ОМОНівців. Вид збройного Лукашенко теж розсмішив силовиків. На відео можна почути на тлі діалог двох бійців: "Колю озброїв, б .., сина свого. До зубів! Пістолет, автомат!".
Але цей висміяний жест Лукашенко був також важливим сигналом для суспільства, для чиновників і спецслужб. Це означало одне: зміна влади в Білорусі не відбудеться мирним шляхом, а Лукашенко готовий стріляти в людей.
Автомат Калашникова проти жінок в білому
Громадянська війна і кров на вулицях - це точно не те, чого учасники протестів проти фальсифікації виборів в Білорусі хотіли. І вони до сих пір цього не хочуть. Білоруська революція з самого початку мала мирний характер. У той же час, коли Лукашенко розгулював з Калашниковим, символом протестів стали жінки в білому, які виходили на акції протесту з квітами в руках. Це символізувало мирні наміри і осуд насильства.
Таким чином в публічному просторі почалася сутичка двох символів: квітів і автомата. Здавалося, більш красномовний вибір важко знайти. Але виявилося, що мирних протестів не досить, щоб повалити режим. Апарат влади залишився лояльним до свого лідера. Тому диктатура поступово, але впевнено відбудовує свої позиції.
Сьогодні протести тривають. Незважаючи на очевидне зміцнення позицій режиму, десятки тисяч білорусів до сих пір не хочуть миритися з перспективою продовження влади Лукашенко. Тому вони протестують, не дивлячись на приниження, тортури і побиття. Але ці акції більше не несуть в собі того початкового оптимізму і духу справжнього народного свята, який був в серпні. Імпульс демонстрацій лише доводить, наскільки сильно небажання суспільства жити далі з Лукашенком.
Сьогодні багато білорусів, навіть ті, які ще зберігають в серці надію на чудо, шукають спосіб пристосуватися до подальшого життя з незмінним режимом Лукашенка. Але це не перекреслює факт, що серпень 2020 го необоротно змінив білоруське суспільство.
Вперше в новітній історії Білорусі виявилося, що більшість білорусів не на боці Лукашенка, що вони нею не задоволені. Його харизма зникла, а його публічні виступи дратують і обурюють, а не викликають симпатію чи розуміння.
Виявилося, що край вбивствам і сатрапії на відстані витягнутої руки. Досить лише чесних виборів, щоб Лукашенко став минулим. Білоруська дорога до свободи виявилася довшою, ніж здавалося в серпні.
"Але ніщо не вказує на те, що найближчим часом в Білорусі відбудуться вільні вибори. Замість цього країна рухається в напрямку класичної військової диктатури, заснованої виключно на насильстві і репресіях", - йдеться в статті.
Виявилося, що в 21-му столітті і білоруси, і вся Європа безсилі проти такого явища. Зрештою, Лукашенко махає Калашниковим не тільки в сторону своїх співвітчизників. Граючи на антизахідних фобіях Володимира Путіна, він розпалює міжнародне напруження. Він намагається налякати Захід конфліктом з Росією, а Росію - конфліктом із Заходом.
Лесь Димань