Close button

Чим зростання рейтингу Бойко може загрожувати Зеленському

Чим зростання рейтингу Бойко може загрожувати Зеленському

Соціологічна група "Рейтинг" оприлюднила післяноворічне опитування, яке, мабуть, повинно порадувати владу: другу після Зеленського позицію займає не ненависний Порошенко, а Юрій Бойко з "ОТЗЖ", повідомляє Depo.

Рейтинг довіри серед національних політиків очолює Володимир Зеленський, якому довіряють 41%, а не довіряють - 54%. Наступний Дмитро Разумков: йому довіряють 29%, а 37% - не довіряють, (ще 29% взагалі не знають хто це). Третій Юрій Бойко: 27% проти 55%. За ним Юлія Тимошенко (26% проти 69%) і Петро Порошенко (23% і 73% відповідно).

А ось прем'єра Дениса Шмигаля українці досі не можуть чітко ідентифікувати: більше чверті опитаних не знають його. Такого феномена в нашій історії, мабуть, ще не було.

Зеленський очолює і президентський рейтинг. Якби вибори відбулися найближчим часом, то його підтримали б 26,2% тих, хто має намір голосувати і визначився з вибором. За Бойко проголосували б 16,6%, за Порошенка - 13,3%, за Тимошенко - 10,5%. Інші кандидати помітно відстають від цього квартету.

А ось в парламент, згідно з оприлюдненим опитуванням, потрапили б "слуги" (вони поки ще утримують першість з 21,6%), "ОТЗЖ" (17,4%), "Евросолідарність" (14,5%), "Батьківщина" (10,9%), близькі до подолання 5-відсоткового бар'єру "Українська стратегія Гройсмана" і "радикали" Олега Ляшка.

Про те, чому падають рейтинги Зеленського і "слуг" сказано стільки, що навіть нецікаво. Тому зосередимося на причинах підйому "ОТЗЖ", яка разом з "ЄС" у всіх соцопитуваннях демонструє поступове зростання, а перші особи цих партій від опитування до опитування змінюють один одного на другий рейтингової позиції. Зараз вперед вирвалися Бойко і "Оппоплатформа - За життя".

Але чи є зростання їхнього рейтингу тривалим трендом, або ми просто повертаємося до традиційного для України ідеологічногоі регіонального електоральному поділу, яке в позаминулому році завдяки нестримному популізму порушили "слуги"?

У "ОТЗЖ" є потужний ресурс, але є і слабкі сторони, які гальмують перетворення цієї політсили в аналог Партії регіонів. Перша - відсутність лідера, здатного перемогти на президентських виборах. У них є Бойко, у якого існує персональний електоральна стеля.

Він був і залишається яскравим і харизматичним політиком, а, швидше за чиновником. А поява в цій політсилі нового обличчя неможливо з огляду на те, як сформована "ОТЗЖ" - у неї є певна кількість непоганих спікерів, навіть відносно молодих, але всі вони "чиїсь". Хтось із групи Льовочкіна-Бойка, хтось - від Медведчука.

А ці хлопці звикли діяти іншими методами: розкладати яйця в різні кошики, хитрими інтригами розгойдувати суперників і завдяки своїм медіа-ресурсам знищувати рейтинги неугодних політиків. А ось про висунення на передній план нового лідера з-поміж себе вони не домовляться. Швидше можуть зробити ставку на спікера Дмитра Разумкова. Хоча і цей сценарій виглядає досить примарним.

Друга слабка сторона "ОТЗЖ" - їх риторика Донбасом. Вона проста: треба домовлятися з "ДНР" і "ЛНР", відновлювати контакти з Кремлем і позбавлятися від "зовнішнього управління". Тобто, впливу Заходу. Для певної частини суспільства така риторика може виглядати привабливо, проте, і це показують соцопитування, немає критичної маси приголосних повернути окуповані території шляхом капітуляції.

Навпаки, згідно з оприлюдненим у грудні опитуванням Фонду "Демократичні ініціативи", зараз відсутні громадські передумови, які сприяли б здійсненню політичних домовленостей з виборів в ОРДЛО. При цьому опитування виявило істотну проблему: суперечливі дії команди Зеленського посилювали табору і прихильників будь-яких поступок Росії, і прихильників силових дій на Донбасі.

Тобто, поки при владі не буде чіткої і зрозумілої для суспільства стратегії по деокупацію, "ОТЗЖ" буде нарощувати рейтинг, граючи в гру "мир за всяку ціну". Фактично, це те саме, що "просто перестати стріляти" або "поглянути в очі Путіну", тільки замотане в проросійську обгортку. І якщо "слуги" не хочуть, щоб рейтинг Зеленського виявився на рівні рейтингу Бойко, вони повинні припинити займатися імітацією процесу, змінити переговірників на російському напрямку і спільно із західними партнерами посилювати санкції проти країни-агресора.

А ще - нарешті розібратися, хто для них велика загроза - проєвропейські або проросійські сили. Це світоглядне питання, без відповіді на яке влада втрачатиме підтримку і на заході, і на сході, і в центрі країни.

Третя слабка сторона "ОТЗЖ" - соціальний популізм. Він приносить дивіденди, проте на цьому полі грають і інші гравці. І чим їх більше, тим активніше вони поїдають рейтинги один одного. Візьмемо ту ж тему зростання тарифів. Основні політичні сили якось мляво відреагували на стрибок цін.

Це можна пояснити хіба що новорічних розслабленням і святковим настроєм, адже пропустити таку чудову тему для піару - неприпустимо для серйозних політиків. Того ж вічного борця за права "зубожілих" Тимошенко.

Можна прогнозувати, що після свят політики почнуть масовану антитарифну кампанію, вимагатимуть відставок в уряді, звинуватимуть в усьому особисто Зеленського і, як водиться, будуть пропонувати населенню черговий пакет простих рішень. Тому вже в лютому побачимо, чи залишаться Бойко і "ОТЗЖ" на другій рейтинговій сходинці. І хто з опозиціонерів на скільки зросте завдяки критиці тарифної політики.

Юрій Васильченко

Новини

Популярні теми форуму

analytics