Пенсія зросте, якщо всі заплатять податки
Тіньовий сектор, схоже, на сьогодні більше ніж сектор "білої" економіки, повідомляє Сегодня.
Перспектива виходу на пенсію багатьох лякає. Адже українські пенсіонери вже давно живуть за межею бідності. У переважної їх кількості пенсії нижче реального прожиткового мінімуму. Міжнародні стандарти, що вимагають, щоб пенсія становила не менше 40% зарплати, в Україні не дотримуються. Коефіцієнт заміщення у нас становить лише 27%, і з кожним роком ситуація погіршуватиметься, попереджають експерти.
Основна причина, звичайно, – нестача грошей. Єдиного соціального внеску (ЄСВ) вже давно не вистачає, щоб покрити потреби в пенсіях. Майже половина необхідних коштів доплачується з держбюджету. Сайт "Сьогодні" вирішив розібратися, що не так з ЄСВ? Чому внесок, який повинен покривати потреби солідарної пенсійної системи, і в інших країнах справляється з цим завданням, а в Україні – ні?
Про відсотки
Передусім, зазначимо, що гроші від єдиного соціального внеску (ЄСВ) надходять не тільки до Пенсійного фонду України, але також до фонду з безробіття і фонду соціального страхування, звідки оплачуються лікарняні і страховки від нещасних випадків на виробництві. Однак, порівняно з ПФУ, відрахування до інших фондів вдесятеро менші. Наприклад, бюджет фонду з безробіття 2020 року становив 15,8 млрд грн, бюджет фонду соцстраху – 26,8 млрд грн. А ось потреби ПФУ – 489,6 млрд грн. Причому від ЄСВ передбачалося зібрати тільки 274 млрд грн, решта перераховувалася з держбюджету.
Розмір ЄСВ в Україні становить 22% від заробітної плати. Це не так вже й мало. Наприклад, в Польщі пенсійні внески становлять тільки 19,52%, з яких на державну пенсію йде тільки 12,22%, а решта – на накопичувальну. У Німеччині пенсійний внесок – 18,6%, з якого також покриваються державна і накопичувальна пенсії. Щоправда, є і набагато великі відсотки пенсійних внесків. Наприклад, в Чехії – 31,5% зарплати. Але, наприклад, в тій же Польщі державні пенсії не дотуються з бюджету, зібраних грошей вистачає. В Україні – ні. Чому?
Про кількість платників податк
За даними Укрстату, більше половини громадян України – це люди працездатного віку, які, здавалося б, повинні працювати і платити податки, зокрема, єдиний соціальний внесок. З 41,5 млн осіб в Україні 23,5 млн – це люди віком від 20 до 60 років.
Від цієї кількості можна відняти матерів, у яких є діти до трьох років, – таких налічується 1 млн осіб. Також можна не враховувати людей з інвалідністю – 2,7 млн осіб (хоча багато осіб з інвалідністю працюють, а інвалідів першої групи тільки 222 тис. осіб).
Одночасно можна сміливо додати ще кілька мільйонів осіб – тих, хто пішов на роботу до 20 років і продовжує працювати після 60-ти. Загалом, за мірками ООН, соціально активним вважається все населення країни віком від 15 до 70 років, а таких в Україні майже 30 млн осіб.
При цьому, за даними Укрстату і Державної податкової служби, ЄСВ в Україні сьогодні платять тільки 11 млн осіб.
Про те, якою могла б стати пенсія і зарплати бюджетників
Але ми говоритимемо тільки про тих 20 млн осіб віком від 20 до 60 років, які точно можуть працювати. Якби кожен з них отримував тільки мінімальну зарплату і платив мінімальний ЄСВ, за рік Пенсійний фонд міг би зібрати майже 275 млрд грн. Тобто практично ту суму, яку збирає зараз.
Але багато хто отримує зарплату вище мінімальної. Середня заробітна плата на початку 2020 року становила 10 727 грн. І, якби кожен українець працездатного віку працював офіційно і платив ЄСВ, Пенсійний фонд міг би отримати понад 566 млрд грн. Це вдвічі більше тієї суми, яку збирає Фонд, і на 76 млрд грн більше витрат на пенсії з урахуванням доплат з бюджету.
Якщо ж до цієї суми додати ще доплати з держбюджету, вийде солідна сума в 780 млрд грн, Це майже на 60% більше нинішнього бюджету ПФУ. А значить, майже на 60% більше могли б стати пенсії.
Тобто за умови, що всі українці працювали б "в білу" і платили ЄСВ, мінімальна пенсія ще на початку 2020-го могла становити не 1638 грн, а 2620 грн. А середня пенсія могла б зрости з нинішніх 3410 майже до 5 тис. грн.
Фантазуємо далі. 2021 року, коли мінімальна зарплата збільшилася до 6000 грн, а слідом за нею напевно підніметься і середня зарплата, ПФУ міг би збирати за рік 686 млрд грн сам, без бюджетних доплат.
Вивільнені бюджетні гроші можна було б спрямувати на підвищення зарплат тим же медикам і вчителям. Порівняйте. 2021 року з бюджету на пенсії передбачається направити 195 млрд грн з держбюджету. Це більше, ніж планується витратити на всю медицину країни (161 млрд грн). І вдвічі більше, ніж закладено в бюджеті на зарплати вчителів (близько 100 млрд грн).
Але все це, зрозуміло, фантазії. На сьогодні, як вже зазначалося, не 30 і не 20 млн, а всього лише 11 млн українців працюють офіційно і сплачують єдиний соціальний внесок . Решта ж, за офіційними даними, не працюють. Тобто живуть, нібито не отримуючи абсолютно жодного доходу. Хоча насправді зрозуміло, що багато хто з них працюють нелегально і не платять жодних податків.
За даними податкової, людей працездатного віку, які не платять податків, в Україні майже 12 млн осіб.
"2019 року ми в базі не побачили 11,8 млн потенційно активних громадян, які не отримали ні копійки доходу. Крім того, 4,1 млн громадян України на підконтрольній території 10 років невидимі на податковій карті України. Жодної дії в плані сплати податків", - сказав днями в програмі "Шустер Live" голова Державної податкової служби України Олексій Любченко.
При цьому, за його словами, отримували 2019 року доходи і платили податки 11,2 млн українців. 2020 року кількість платників податків взагалі зменшилася до 10,89 млн осіб.
"Близько 13 мільйонів наших громадян, які не пенсіонери і не ФОПи, за документами, 2019 року не отримали ні копійки доходів. Це фактично половина працездатного населення! Які взагалі претензії можуть бути до системи охорони здоров'я, до стану доріг?" - сказав голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев.
Він упевнений, що фіскалізація могла б зменшити тіньовий сектор економіки.
Олександра Романюк