Емоційне вигорання: синдром і причини

Життя без емоцій прісне та нудне. Ми можемо радіти і злитися, дивуватися і обурюватися, сумувати і любити, ненавидіти і захоплюватися. При цьому негативні емоції накопичуються в організмі, провокувають емоційні переживання, які можуть привести до хронічного стресу, повідомляє Bsmu.

Те, що ви можете сприймати спокійно, більше не керує вами. Конфуцій

Поступово емоції буквально залишають нас, у результаті залишається тільки відчуття порожнечі ... Цей шлях веде до емоційного і професійного вигорання.

У сучасному суспільстві синдром емоційного вигорання аж ніяк не рідкісне явище. День за днем ми не отримуємо емоцій, а більше віддаємо їх, життя стає сірим і нудним, а навколишніх починаєш сприймати «за шаблоном» - всі люди однакові, від них нічого нового не дочекаєшся і т.д. Часто по відношенню до інших можна відчувати агресію або повну байдужість. Що стосується професійного вигорання, то це таке виснаження нервових, психічних і фізичних сил, яке викликає гостре небажання працювати. Виражається професійне вигорання в депресивному стані, почутті втоми і спустошеності, нестачі енергії та ентузіазму, втрати здібностей бачити позитивні результати своєї праці, негативній життєвої установці щодо роботи.

Природно, є професії, які входять до групи ризику. Це, насамперед педагоги, лікарі, вихователі, соціальні працівники, психологи ін. Сюди ж можна віднести і представників інших професій, яким не подобається їхня робота або вона просто не приносить позитивних емоцій.

Емоційне вигорання - професійне «захворювання» медичних і соціальних працівників, священнослужителів, співробітників відділів опіки та піклування і дитячих будинків, волонтерів різних напрямків благодійності. Люди йдуть у ці професії за покликом серця, відчуваючи в собі потребу допомагати навколишнім, дарувати їм тепло і турботу, володіючи в певний період життя підвищеним запасом душевних сил. Однак, чим більше людина віддає, тим більше стає запитів. Світ не досконалий. Відкривши двері в царство болю і нещастя, людина бачить, наскільки воно величезне і багатолике. У якийсь момент стає очевидно, що зробити ще потрібно так багато, а сил і душевного тепла з кожним днем залишається все менше! Якщо в такі моменти не дати собі перепочинку, який не поповнить запас своїх душевних сил, здоров'я, то психічний стан людини опиниться під загрозою.

Люди, які за службовим обов'язком, протягом тривалого часу постійно стикаються з людським болем, знають, що таке емоційне вигорання. Це коли регулярно доводиться віддавати багато душевних сил інших, кінця-краю не своїх проблем не видно, а власний «резервуар» любові і тепла поповнити нізвідки.

Причини виникнення емоційного вигорання

Емоційне вигорання виникає в результаті внутрішньої акумуляції негативних емоцій без відповідної «розрядки», або «звільнення» від них. Воно веде до виснаження емоційно-енергетичних і особистісних ресурсів людини.

Вигорати - значить втрачати зв'язок зі світом, відчужуватися від себе, інших людей, життя загалом. При цьому відбувається притуплення всіх позитивних емоцій. На глибоких стадіях вигорання можна назвати «смертю всередині життя».

Синдром емоційного вигорання характеризується емоційним і розумовим виснаженням, зниженням задоволення від виконуваної роботи і фізичним стомленням. У такому випадку життя не приносить Вам радісті, а робота - задоволення. Ваші нервові сили виснажені, з цією проблемою потрібно вчасно боротися. У результаті виходить, що людині стає все байдуже. На місце жалю до оточуючих приходить відсутність розуміння. Також змінюється ставлення не тільки до пацієнтів або клієнтів, але і до співробітників, сім'ї, коли на ні в чому не винних людей виливається потік агресії і презирства. І куди подівся та доброзичлива людина, яку всі знали?

Багато хто навіть не знає, що це таке, і симптоми синдрому емоційного вигорання приписують звичайній втоми.

Бувають ситуації, коли людина приносить свої потреби в жертву службовим, майже повністю забуває про себе і свою сім'ю. Це не правильно.

Чому психіка не витримує?

Тому, хто стикається з навантаженнями, які сумарно перевищують його здатність до переробки. Це можна порівняти з переломом - кістка не витримує силу удару або падіння. Або, якщо протягом багатьох років людина сидить у незручному положенні, то в якийсь момент спина починає боліти, а ще через деякий час наслідки настають такі ж, як у випадку гострої травми. Психіка працює завдяки цілісності нейронних ланцюжків, які забезпечують стійкість емоційних реакцій, і якщо ці ланцюжки руйнуються під впливом стресу, то людина втрачає звичні внутрішні опори.

Тобто, емоційне вигорання - це результат напруги, що накопичилася, яка довгий час (кілька місяців, а іноді і рік) не отримує розрядки у вигляді паузи в роботі, спілкуванні з близькими людьми або духовного підживлення в формі хобі.

Конон Світлана Миколаївна - педагог-психолог