Як вирватися у світові лідери з експорту меду: рецепт України

Україна торік році оновила трирічний рекорд з експорту меду, а у 2021 році продовжує залишатися лідером на світовому ринку цієї продукції. При цьому, попри хороші позиції на закордонних ринках, життя вітчизняних бджолярів - далеко не мед, повідомляє УНИАН.

Яке майбутнє у традиційній для української землі галузі.

Попри провальний для глобальної торгівлі 2020 рік, торік Україні вдалося оновити трирічний рекорд з експорту меду і стати одним з найбільших світових лідерів медової галузі.

Згідно з даними Митної служби, торік постачання меду нашою країною виросли понад 45 відсотків у порівнянні з попереднім роком - до 80,8 тисячі тонн, а валютний виторг збільшилася на 27 відсотків - до 139 мільйонів доларів.

Україна стала топ-постачальником меду в Європейський Союз: регіон закупів в нашій країні близько третини всього свого імпорту.

Найбільшими трьома ринками збуту українського меду торік стали: Польща, яка закупила в нашій країні 26 відсотків всіх постачань, Німеччина - з часткою 18,8 відсотка і США - 9,7 відсотка.

Попередній "медовий" рекорд був зафіксований у 2017 році і склав 67,8 тисячі тонн на суму близько 134 мільйонів доларів.

З цього часу фізичні обсяги постачання значно зросли, а ось валютний виторг в перерахунку на тонну меду скоротився. Так що у 2020 році українські пасічники хоч і продали більше меду, але за нижчою ціною.

"Абсолютний рекорд експорту меду, який був зафіксований торік, пояснюється декількома факторами. Це підвищений попит на мед українського походження з боку ЄС через неврожай, який спостерігався в ряді країн Європи, а також невизначеність з подальшим розвитком пандемії коронавірусу - як результат , країни-імпортери робили запаси продукту на весь сезон 2020-2021 років ", - розповіла консультант Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анна Бурка.

Через посуху виробництво меду в країнах ЄС, за попередніми оцінками, знизилося на 40 відсотків, що змусило регіон посилити імпорт. До того ж, світова пандемія коронавірусу підстьобнула попит на імуноформуючі продукти, в тому числі, і мед.

Важка праця

Оскільки Україна є еографічною сусідкою Євросоюзу, негативні кліматичні чинники не оминули й нашу країну: торішній збір меду залишає бажати кращого.

Щорічно Україна збирає 70-80 тисяч тонн меду, а за неофіційною статистикою, яка бере до уваги дрібні домашні господарства та присадибні ділянки, збір меду перевищує 100 тисяч тонн в рік.

У 2019 урожай меду досяг солідних 110 тисяч тонн. При цьому споживання меду в Україні на душу населення становить до 2 кілограмів на рік.

Поки повної статистики за обсягом виробництва меду у 2020 році немає. Однак уже в середині сезону медозбору пасічники відзначали, що медозбір буде меншим через несприятливі погодні умови. Також торік досить рано почався падіж бджіл через масове використання в сільському господарстві засобів захисту рослин.

"Заморозки в березні-квітні знищили значну частину рослин у фазі цвітіння, а також не дозволили бджолам вчасно прокинутися після зими. Також навесні було багато дощів, які заважали збору врожаю, а влітку цього заважала посуха", - пояснив співвласник ТМ "Знатний Мед" Валерій Курейко.

За словами учасника ринку, пасічники зібрали тільки одну десяту від звичного врожаю травневого меду і меду білої акації.

Лише в трьох областях бджолярі зібрали достатній урожай продукту - це Полтавська, Харківська та Сумська області. Найменше меду і прибутку отримали пасічники з південних регіонів України, які більше за інших постраждали від посухи.

Через дефіцит весняних сортів меду в Україні з'явилося більше фальсифікату.

"Раннього меду був недобір. Акацієвий мед взагалі випав з асортименту. Те, що можна було знайти на ринку під виглядом акацієвого меду - на 90 відсотків фальсифікат, підробка, цукровий сироп, згодований бджолам", - коментує ситуацію експерт ФАО Анна Бурка.

При цьому ціни на мед в Україні у 2020 році зберігалися на рівні попередніх років. За літр річного меду просили 100-110 гривень, мед з квіток соняшнику і різнотрав'я - близько 140-150 гривень, мед гречки продавалася від 150-180 гривень, а весняні сорти - від 180 до 350 гривень за літр.

Бізнес - не мед

В українських реаліях тримати пасіку з року в рік стає важче.

"Вести медовий бізнес зараз настільки складно, що краще шукати інше заняття. У мене пасіка з 2012 року. І я, як і багато інших пасічники, шкодую, що за останні роки не зайнявся чимось більш прибутковим", - розповів пасічник Дмитро Арабаджи.

Основна і глобальна проблема українських пасічників, за словами Дмитра, виходить від їхніх колег - фермерів, які часто безконтрольно, надмірно і в багатьох випадках безцільно використовують засоби захисту рослин при вирощуванні сільгоспкультур.

"Ми спілкувалися з фермерами, і я був здивований: більшість з них навіть не знають, що отруюючи інсектицидами шкідників, вони отруюють і бджіл", - зазначив співрозмовник.

Він додав, що з 2012 року випадки масового отруєння бджіл сильно почастішали.

Інший великою проблемою за останнє десятиліття стало скорочення медоносних земель. Ділянки, на яких раніше росли польові трави, розорані під вирощування однієї конкретної сільгоспкультури, наприклад, кукурудзи. Нерідко перед цим вони протравлювалися.

Дмитро каже, що в такому випадку земля стає "стерильної", і бджоли більше не можуть збирати там мед.

На його думку, ще однією проблемою є низька професійна підготовка пасічників і небажання займатися цим бізнесом на належному високому рівні.

"В Україні такий рівень заняття цією справою, як "тримаю 20 вуликів біля будинку". Це той випадок, коли при мінімумі вкладень можна отримати прибуток. Але люди належним чином не приділяють увагу пасіці, вони зайняті основною роботою, кудись їдуть, стають заробітчанами. У них немає бажання отримати ту якість, яка відповідає міжнародним стандартам; але також немає і грошей купити професійне обладнання", - сказав Арабаджи.

Держава в цілому допомагає веденню бджільництва: є грошові дотації, відсутні будь-які спеціальні податки для пасічників, надається підтримка експортерам.

Але річ у тім, що на світовому ринку ціна меду з "недорогих" країн, таких як Україна, або знизилася або тримається на колишньому рівні, що також стримувало ціни на внутрішньому ринку на низькому рівні. Багато пасічники торік втратили можливість отримати прибуток, а їх ризики і інвестиції не окупилися.

Дмитро особисто користувався державною дотацією - йому виплатили по 200 гривень на кожну з 160 бджолосімей.

"Судячи з того, що раніше взагалі не було нічого, це суттєва сума. З таким низьким урожаєм, який був у 2020 році, ця підтримка допомогла", - зазначив він.

Українські пасічники кажуть, що їм була б корисна не тільки фінансова, але також інформаційна та законодавча підтримка від держави. Не завадило б також ввести міжнародні стандарти безпеки і чистоти продукції HACCP і збільшити вимоги до продукції з меду, що на порядок вище підняло б українську продукцію у світовому рейтингу.

Є і надія

Початок 2021 року показав обнадійливі результати. У порівнянні з січнем торік Україна подвоїла експорт меду - до 10,5 мільйона доларів.

При цьому наша країна вже вичерпала річну квоту на безмитний експорт меду в ЄС обсягом 6 тисяч тонн.

"Але говорити про орієнтири 2021 року всі ще рано, адже поки невідомо, які будуть погодні умови навесні та влітку, коли цвітуть медоносні рослини, і який урожай буде зібраний цього року", - вважає аналітик ФАО Анна Бурка.

Позитивним сигналом для пасічників стало те, що на 2021 рік Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства збільшило обсяг державної фінансової допомоги бджолярам у два рази - до 240 мільйонів гривень.

Саме на таку суму допомоги пасічники подали заявок торік, при запланованому бюджеті програми в 110 мільйонів гривень.

Що ж стосується найбільшої проблеми - масового отруєння бджіл хімікатами, недавно Мінекономіки в партнерстві з Інститутом тваринництва НААН та міжнародним хімічним гігантом "Сингента" запустило для бджолярів спеціальний онлайн-курс "Належна бджільницька практика".

"Ми орієнтуємося на три ключових напрямки, які допоможуть уникнути масових втрат бджіл і організувати ефективну роботу українських пасік. Перше - підвищення кваліфікації бджолярів. Друге - побудова комунікації між бджолярами і фермерами. Третій - контроль за виконанням тих чи інших норм, і залучення до відповідальності в разі їх порушення", - зазначив заступник міністра економіки Тарас Висоцький.

Також при Мінекономіки створено робочу групу з експертів медового ринку, яка займається впровадженням міжнародних стандартів якості в українське виробництво меду.

Схоже, що у 2021 році уряд вирішив серйозно взятися за медову галузь і вивести українську продукцію на новий рівень якості. Цьому раді і самі бджолярі, які бачать весь потенціал своєї сфери, але поки не можуть стрибнути вище стелі без підтримки держави. Цілком можливо, що в найближчі роки медовий бізнес стане "золотою жилою" національного сільського господарства.

Ганна Нагорна