Друг чи ворог: як гроші МВФ змінюють країни

МВФ офіційно заявив про припинення кредитної програми з Україною, а також висунув нові умови. Серед них - скасування граничної ціни газу і пільг на електроенергію, а також дворазове скорочення дефіциту бюджету, що має на увазі урізання соціальних гарантій, повідомляє Вести.

Втім, як запевняють в Офісі президента, попри тимчасову паузу, Україна досі розраховує отримати в цьому році від МВФ три транші на суму $2 млрд. Для порівняння: боргове навантаження, яке висить вже в цьому році, становить $21,4 млрд. Чи потрібна нам допомога від МВФ за всяку ціну?

Чим обернулися кредити і поради від Фонду в інших країнах.

Чи дадуть грошей

Попри те що в МВФ заявили про паузу в питанні співпраці з Україною, в Офісі президента налаштовані дуже оптимістично.

"Ми все ще перебуваємо в програмі Stand-by на $5 млрд, з яких понад $2 млрд отримали раніше", - сказав радник президента з економічних питань Олег Устенко.

За його словами, торік в Україну мав надійти транш в $700 млн, ще два транші - протягом цього.

"У підсумку у 2021 році розраховуємо одразу на три транші на суму $2 млрд. Ці гроші вже передбачені в бюджеті", - говорить Устенко.

Зараз же, за його словами, між урядом і МВФ тривають технічні консультації одразу за кількома напрямками: боргова політика, скорочення бюджетного дефіциту, судова і антикорупційна реформа, а також ціни на газ для населення.

"Мінфін обговорює параметри бюджету. Позиція МВФ - ми повинні знижувати дефіцит, що повністю відповідає нашому власному баченню ситуації. Торік дефіцит бюджету повинен був скласти 0,5% ВВП, але по факту ми отримали 4,5%. На цей рік плановий дефіцит становить 5,3% ВВП ", - сказав Устенко.

Настільки різке скорочення дефіциту - завдання досить амбітне. Не виключено, що більшою мірою її вирішать шляхом скорочення соціальних витрат. Правда, як каже Устенко, зростання економіки в цьому році, за прогнозами, повинно скласти близько 4,5%, що допоможе нівелювати удар.

"На цей рік коригування соціальних витрат точно неможливе. А далі будемо діяти, виходячи з національних інтересів, які стоять на чолі кута. Інтереси МВФ в цьому плані нас мало хвилюють", - говорить Устенко.

Не зійшлися щодо тарифів

Серед інших питань, якими залишилися незадоволені в МВФ, - тарифи. Йдеться про тимчасове обмеження ціни на газ для населення на рівні 6,99 грн / куб. м, а також про аналогічні заходи щодо електроенергії (не вище 1,68 грн / кВт · год).

"Тарифи опікає особисто прем'єр-міністр. Само по собі питання встановлення граничної ціни для вартості енергоносіїв не був як таким обмежувачем. Ми - бідна країна, у якій на тлі проблем з ковідом загострилися проблеми економічного характеру. Ставити під удар населення в такій ситуації не можна було. Тому було прийнято рішення - ввести цінові стелі. Вони, до речі, досить широко використовуються у світі. Це завжди тимчасовий захід, і про це було поінформовано МВФ. Але інше питання: що робити далі? Це ще одна гілка переговорів, які ведуться між Міненерго і МВФ", - сказав Устенко.

І, схоже, що за цим напрямком українському уряду довелося піти на поступки. Як заявив в. о. міністра енергетики Юрій Вітренко, Україна підтвердила свої зобов'язання скасувати обмеження ціни на газ для населення після березня і для теплокомуненерго - після квітня. Що стосується електроенергії, то дискусія триває. Таким чином, вже з квітня українці ризикують отримати черговий тарифний удар. Як розв'язувати цю проблему - в Міненерго поки не знають.

Що стосується судової реформи і боротьби з корупцією, то, за словами Устенка, тут питання технічного характеру.

"Це вузьке місце, тому що ми не встигали за термінами. Але судова реформа і антикорупційне законодавство - не просто вимога МВФ, це порядок денний президента", - сказав Устенко.

Що зробив МВФ в різних країнах

Мексика

Всім відомо, що МВФ співпрацює не тільки з Україною. Правда, історія знає безліч прикладів, коли гра за правилами Фонду в особливо чутливих питаннях - наприклад, скорочення соціальних витрат і зростання тарифів - не тільки не сприяла стабілізації, але і в багатьох випадках призводила до біди. І тоді Фонд ... просто припиняв допомогу.

Першою кризою, з якою не вдалося впоратися МВФ, стала мексиканська 1994 року, яка поширилась і на інші країни Латинської Америки. Вона виникла як наслідок ряду причин, які, до слова, повністю відповідають положенням справ в Україні: дефіцит бюджету, сировинна орієнтованість в експорті, великий зовнішній борг.

До 1980-х Мексика була лідером серед країн Латинської Америки. Але її успіх будувався в основному на експорті нафти. І коли в 1980-і роки ціни на нафту впали, Мексика була змушена звернутися до МВФ, але не змогла віддати кредити. Країна була проголошена банкрутом, і МВФ взяв економіку Мексики під свій контроль.

Протягом наступного десятиліття в країні були скасовані всі заходи, які захищали внутрішнього виробника, введено вільне пересування капіталів, а також розпочата глобальна приватизація. За рік до початку мексиканської кризи в країну прийшло близько $100 млрд американських капіталовкладень. Але одночасно в країні лютувала інфляція і зростало безробіття. 20 тис. підприємств розорилися, 700 тис. людей залишилися без роботи, а 2 млн дрібних приватних підприємств балансували на межі закриття.

Руанда

Та ж доля спіткала і східноафриканську Республіку Руанда. У 1989 році МВФ надав їй позику, за умови, що уряд перестане надавати підтримку фермерським господарствам і проведе девальвацію місцевої валюти. Це спровокувало крах доходів населення і, як наслідок, криваву громадянську війну, в якій загинуло понад півтора мільйона людей.

Аргентина

Аргентину МВФ почав активно кредитувати ще на початку 1990-х років. За цей час країна дев'ять разів пережила дефолт (останній раз це трапилося в травні 2020 року). Ситуація вийшла з-під контролю, після того, як країна почала погашати свої колишні борги коштом нових, які брала під високі відсотки. До початку нульових державний борг країни зріс до $132 млрд (близько 70% ВВП), що призвело до значних витрат на його обслуговування.

У 2001 році сторони домовилися про додаткові кредити, і Фонд надав Аргентині транш в розмірі $8 млрд. Втім, відразу після цього МВФ змінив свою позицію і відмовився надавати країні наступний. Це і привело її до чергового дефолту, а також економічної кризи. Країна почала приходити до тями через кілька років, але вже у 2014-му знову опинилася в технічному дефолті, оскільки повинна була виплачувати старі кредити. Зараз же МВФ називає боргове навантаження Аргентини "неприйнятним". Загальний борг країни станом на кінець 2019 року склав близько $323 млрд.

Польща

Втім, є й успішні приклади. Варто згадати трансформацію Польщі на початку 1990-х років. Програма реформування Польщі під назвою "Шокова терапія" розроблялася спільно з МВФ. Вона передбачала суворе обмеження інфляції, приведення до рівноваги протягом року держбюджету, товарного та грошового ринків, а також переклад всіх сфер економіки на ринкові початки. Для цього підвищувалися роздрібні ціни, скорочувалися бюджетні дотації, обмежувалися грошові доходи.

Попри успіх реформи, її соціальні наслідки вже в перший рік почали викликати невдоволення і суперечливі оцінки. Але вже до 1995 року реформи показали результат: ВВП зріс майже на 7% за рік. Темпи інфляції також скорочувалися, хоч і повільніше. У 1995 році вони ще становили 28%, а вже у 2003-му - 1,3%. Зараз Польща є п'ятою економікою ЄС.

Португалія

Успіх програми більшою мірою залежить від її суспільного сприйняття в країні. Це наочно підтверджує досвід Португалії. У 2011 році країна направила в МВФ свою програму розвитку і стабільності разом із заявкою на фінансову допомогу. Ця програма була погоджена в тому числі з опозицією.

Через два роки в країні скоротився дефіцит держбюджету, істотно знизилися процентні платежі за держзобов'язаннями і зросла частка експорту в ВВП, а в економіку почали повертатися іноземні інвестори.

Ірландія

У цьому списку варто згадати також Ірландію, чий фінансовий сектор у 2008 році постраждав від світової кризи. Тоді МВФ виділив країні $22,5 млрд. Гроші дали на скорочення зовнішнього боргу і оздоровлення банківської системи.

Ірландія ввела більш жорсткі і чіткі критерії визнання неплатоспроможності юросіб, посилила вимоги до кредитних портфелів банків, ввела податок на нерухомість і зробила фіскальні органи більш незалежними від центральної влади. В результаті до 2018 року вона виплатила МВФ останню частину боргу.

Ямайка

У 2012 році в Ямайці все було погано. Державний борг зростав по спіралі, економіка вмирала, а відчайдушні спроби лобіювати ще одну фінансову допомогу МВФ, здавалося, не увінчалися успіхом. На той момент Ямайка, як і багато інших країн, залучені в багаторічну програму МВФ, переживала те, що економісти називають "втомою від реформ".

Серед умов Фонду було, в тому числі, що Ямайка повинна девальвувати свою валюту і заморозити на три роки зростання зарплат в держсекторі. Місцевий уряд застосував вельми творчий підхід для залучення суспільства на свою сторону, використовуючи музику регі для висвітлення переваг низької інфляції. Але однією музикою тут не обійшлося.

Після другої реструктуризації боргу місцеві банкіри наполягли на створенні широкого державно-приватного органу, який стежив за дотриманням урядом цілей МВФ. Туди увійшли представники бізнесу, громадянського суспільства, профспілки. З 2013 року крига зрушила, а те, що виникло за цим, називали навіть економічним дивом. В результаті дві програми, підтримувані Фондом, привели до зниження державного боргу на 50% ВВП, а також до стабільної інфляції.

Висновок

Як бачимо, в основному невдачі програм допомоги МВФ пов'язані з некомпетентністю. Причому обопільною. З одного боку, приписи країнам скорочувати витрати погіршували кризи, що змушувало їх знову і знову звертатися за новими запозиченнями. З іншого - влада країн, які гостро потребували грошей, готова була брати їх на будь-яких умовах, не розуміючи ризиків.

Антон Дранник