Close button

Слабкий проти слабкого: загострення вірменської внутрішньополітичної кризи

Слабкий проти слабкого: загострення вірменської внутрішньополітичної кризи

Вірменію лихоманить. Поразка у другій нагірно-карабаській війні викликала внутрішньополітичну кризу, і він нубав вже хронічної форми, повідомляє ZN.ua.

Вірмени важко переживають програш у війні і вихід з Нагірного Карабаху. Багато з них звинувачують у цьому прем'єр-міністра Ніколу Пашиняна, який підписав минулої осені азербайджано-вірмено-російське заяву про припинення вогню, згідно з яким значна частина території Карабаху поверталася під контроль Баку. І хоча «капітулянтська» угода запобігла повному розгрому Вірменії, воно значно послабило позиції Пашиняна: старі еліти побачили в ньому можливість реваншу і вивели на вулицю своїх прихильників, вимагаючи відставки прем'єра.

Тоді Пашинян утримався при владі. Але ситуація в країні так і не стабілізувалася. В кінці лютого криза різко загострилася.

Приводом стало рішення Пашиняна звільнити першого заступника начальника Генштабу Тирана Хачатряна, який висміяв слова прем'єра про неефективність російських комплексів «Іскандер» в ході боїв в Нагірному Карабасі. У відповідь на це рішення прем'єра високопоставлені вірменські військові на чолі з начальником Генштабу Оніком Гаспаряном підписали заяву, в якій вимагали відставки глави уряду. Пашинян назвав цю вимогу «спробою військового перевороту» і заявив про рішення звільнити Гаспаряна. Однак президент Армен Саркісян двічі відмовився це зробити.

Втім, Гаспарян автоматично позбудеться повноважень: відповідно до місцевого законодавства, якщо президент двічі не підписує указ про звільнення з посади за пропозицією прем'єр-міністра, документ вступає в силу автоматично. Однак в повідомленні прес-служби президента Вірменії йдеться, що Саркісян вирішив звернутися до Конституційного суду з проханням перевірити конституційність поправок, внесених ще в 2018 році в Закон «Про військову службу і статус військовослужбовця». Загалом, в протистоянні прем'єр-міністра і генералітету крапка не поставлена.

Хоча демарш генералів Пашинян і представляє «спробою військового перевороту», переконуючи своїх прихильників, що через главу Генштабу колишній президент Серж Саркісян намагається захопити владу, насправді це - спонтанний виступ уражених високопоставлених військових: на вулицях вірменських міст немає ні танків, ні військових патрулів. Замість них - нечисленні мітинги прихильників Пашиняна і його супротивників з радикальної опозиції, що вимагають відставки прем'єра. Але той утримує владу: його підтримує не тільки парламент, а й поліція, і спецслужби. Та й у населення Пашинян поки має найбільший рівень підтримки.

За даними соцопитування вірменського представництва GALLUP International Association, проведеного в лютому, за п'ятибальною шкалою респонденти дали Ніколу Пашіняну 2,8 балів. У той же час нинішній президент Армен Саркісян отримав 2,3 бала, перший президент Левон Тер-Петросян - 1,7, другий президент Роберт Кочарян - 2, третій президент Серж Саргсян - 1,7, глава партії «Процвітаюча Вірменія» Гагік Царукян - 2,2, а єдиний кандидат в прем'єри від опозиційного «Руху порятунку Батьківщини» Вазген Манукян - 1,6 бала.

При цьому 38,8% респондентів вважають, що Пашинян повинен залишатися на посаді прем'єра, а 43,6% - виступають за його відставку. Але ось що цікаво: на позачергових парламентських виборах (якщо б вони проводилися в найближчу неділю) 33,1% респондентів віддали б свої голоси за прем'єрський блок «Мій крок», 4,4% - за «Процвітаючу Вірменію», 2,6% - за «Просвіти Вірменію», 2,2% - за Республіканську партію, «проти всіх» проголосувало б 27,2% опитаних, а 15,7% - не змогли відповісти.

Коментуючи ці та інші результати дослідження громадської думки, експерти відзначають, по-перше, високий ступінь невдоволення вірмен нинішнім прем'єром. По-друге, що соцопитування свідчать про відсутність в Вірменії політичної сили, яка могла б перебрати на себе від Пашиняна симпатії демократичної більшості. По-третє, вірменські виборці в своїй більшості не бажають повернення політиків і партій, що представляють «колишніх» і тих, хто складає «антіпашіняновскую» радикальну опозицію.

Прагнучи вирішити кризу Пашинян в минулий понеділок заявив про готовність провести дострокові парламентські вибори, якщо на це погодиться опозиція. Крім того він сказав, що ініціює проведення в жовтні референдуму про прийняття нової конституції або про поправки до діючого основного закону, щоб перейти від парламентської форми правління до напівпрезидентської. Примітно, що за даними все того ж соцопитування вірменського представництва GALLUP International Association, приблизно 58,4% опитаних жителів Вірменії заявили про необхідність проведення в країні позачергових парламентських виборів.

У Вірменії припускають, що вибори можуть відбутися або на початку літа, або восени. Один з ключових питань: хто очолить уряд до проведення дострокових парламентських виборів? Адмінресурс на виборах відіграє чималу роль. Натхненна виступом старших офіцерів радикальна опозиція вимагає негайної відставки Пашиняна, а той до цього не готовий. Втім, вірменський прем'єр відомий своїми імпульсивними, важко передбачуваними рішеннями. І вірменські експерти не виключають варіант, при якому Пашинян йде у відставку, а головою уряду стає нинішній спікер парламенту Арарат Мірзоян.

Але ось тільки чи зможуть дострокові парламентські вибори ліквідувати внутрішньополітичну кризу? Демарш старших офіцерів - це демонстрація розколу не тільки вірменського суспільства, а й політичного та військового істеблішменту. При цьому в Вірменії припускають, що Пашинян заявив про проведення позачергових виборів тільки заради виходу з гострої фази політичної кризи, а в реальності влада не збирається виконувати обіцяне. Подальший розвиток ситуації буде залежати від інтенсивності протестів і можливості їх розширення. І, ймовірно, від позиції Росії.

Нинішня криза надає Москві прекрасну можливість посилити свій вплив у Вірменії і привести до влади людину, з якою у Володимира Путіна дружні відносини - Роберта Кочаряна. Однак поки Кремль не втручається в ситуацію: не дивлячись на неприйняття Пашиняна російським керівництвом, вірменський прем'єр все ж проросійський політик і в цілому проводить курс, відповідний інтересам Росії.

Загалом Пашинян, нехай і ослаблений внутрішньополітичною кризою і знижується підтримкою населення, все так же утримує владу, яку оскаржує не менше ослаблена опозиція.

Володимир Кравченко

Новини

Популярні теми форуму

analytics