Close button

Державний борг України зростає: які ризики

Державний борг України зростає: які ризики

Масштабне застосування фіскальних стимулів у період пандемії і економічної кризи цілком очікувано погіршувало боргові показники України. В таких умовах важливого значення набувають комплексний аналіз і оцінка боргових ризиків, а також наявність антикризових запобіжників в системі національних державних фінансів, повідомляє Зеркало недели.

Станом на кінець 2020 року сума державного та гарантованого державою боргу в Україні досягла 2 551,9 млрд грн, або 90,3 млрд дол. США. За рік зазначена сума, виражена в гривнях, збільшилася на 553,6 млрд, а в доларах - на 5,9 млрд. У 2020 році основними компонентами нетто-приросту державного боргу стали: облігації внутрішньої державної позики (+171,4 млрд грн); позики міжнародних фінансових організацій (+3,3 млрд дол.); облігації зовнішньої позики (+1,1 млрд дол). Динаміка загальної суми державного та гарантованого державою боргу та її основних складових починаючи з 2013 року відображена на рис. 1.

%D1%80%D0%B8%D1%811%D1%80%D1%83%D1%81.pn

Фіскальний захист працівників і компаній від економічного колапсу, а також помітне зниження рівня виробництва призвели до посилення тягаря державних боргів в усьому світі. За оцінками МВФ, державний борг в світі за 2020 рік збільшився орієнтовно на 14,1% ВВП і склав 97,6% ВВП. При цьому величина боргу в розвинених країнах досягла позначки 122,7% ВВП в кінці 2020 го, а в країнах з ринками, що формуються - 63,3% ВВП (див. Рис. 2). В Україні борг сектора загального державного управління (63,1% ВВП) майже точно відповідав середньому рівню в країнах з ринками, що формуються і істотно відставав від показника розвинутих країн.

photo_2021-03-05_22-51-14.jpg

Збільшення бюджетного дефіциту і підвищення рівня державного боргу в Україні хоча і відбувалися в унісон з процесами в інших країнах світу, неминуче підвищували вразливість державних фінансів до впливу шокових факторів. Відомо, що значні обсяги боргів посилюють залежність ситуації з бюджетом від стану фінансових і товарних ринків, а також актуалізують ризики кризового сценарію. А існуючі деформації на користь зовнішніх позик підсилюють валютні ризики боргу і в перспективі - волатильність обмінного курсу гривні. При значному розмірі державного боргу високі і ризики його рефінансування: саме тому в Україні щорічно виникає проблема пошуку джерел залучення позик до бюджету. Валові потреби уряду України у фінансуванні в 2020 році оцінювалися на рівні 14,9% ВВП і майже відповідали критичного рівня в 15% ВВП.

В контексті оцінки існуючих загроз і боргових ризиків досить інформативні індикатори боргового навантаження України. Як свідчать дані рис. 3, в 2017-2019 роках відносні показники державного боргу в Україні поступово поліпшувалися, але в 2020-му вони знову погіршилися, сигналізуючи про підвищення боргових ризиків. Так, величина державного і гарантованого державою боргу щодо ВВП зменшилася з пікового рівня 81% ВВП в кінці 2016 року до 49,8% ВВП - в кінці 2019 го, а протягом 2020 року вона має знову зросла до 62,7% ВВП.

photo_2021-03-05_22-51-15_(2).jpg

Такі зміни в 2016-2019 роках були обумовлені істотним зміцненням реального обмінного курсу гривні та незначним зростанням реального ВВП при повільному збільшенні абсолютної суми боргу. У 2020 році ситуація принципово змінилася: уряд перейшов до стадії активного накопичення боргів, траєкторія курсу гривні стала девальваційної, а динаміка реального ВВП - низхідній. Факторами подібних змін стали стимулююча фіскальна політика 2020 року і економічно-епідеміологічний криза.

При поточному рівні державного боргу відносно ВВП (62,7%) Україна вже перевищила традиційний граничний показник для країн з ринками, що формуються - 60% ВВП. І хоча в багатьох розвинених країнах і країнах з ринками, що формуються поточні обсяги боргів також перевищили цю позначку, це не заперечує факту погіршення боргової спроможності держави.

Щодо доходів бюджету державний і гарантований державою борг станом на кінець 2020 року складав 237,2%, збільшившись на 37 п.п. в порівнянні з кінцем 2019 го. Таким чином, був порушений гранично допустимий рівень державного боргу відносно доходів бюджету (200%).

Валовий зовнішній борг України становив 202,6% експорту і незначно перевищував його гранично допустимий показник на рівні 200%. Разом з тим мала місце негативна динаміка цього показника в порівнянні з 2019 роком (приріст на 10,6 п.п.).

Таким чином, представлені показники рівня державного боргу - його розміру щодо ВВП і доходів бюджету, відносини зовнішнього боргу до експорту та відносини короткострокового боргу до міжнародних резервів - свідчать про ризикованість поточної ситуації з платоспроможністю держави і міжнародною ліквідністю України.

Однак зазначена ситуація знаходиться під впливом не тільки боргових процесів, але і слабо прогнозованих зобов'язань по ВВП-варранти, випущеним в ході реструктуризації зовнішнього боргу України в 2015 році. Офіційна статистика не враховує зобов'язання по ВВП-варранти в складі державного боргу України, але пов'язані з ними виплати можуть досягати 1% ВВП протягом 2022-2025 років, на додаток до стандартних борговими виплатами. У 2026-2040 роках обслуговування ВВП-варантів може поглинати ще більші суми бюджетних коштів. Для часткового вирішення цієї проблеми Міністерство фінансів в червні 2020 го розмістило зовнішні облігації на суму 0,33 млрд дол., Які були використані для дострокового викупу 10% ВВП-варантів. Але близько 90% цих деривативів все ще знаходяться в обігу і, по суті, є бомбою тривалої дії для державних фінансів України.

Витрати на обслуговування державного боргу в 2020 році склали 121,1 млрд грн, або 3% ВВП, а загальний обсяг виплат з погашення та обслуговування боргу - 506,8 млрд грн, або 12,7% ВВП (див. Табл.). Високий тягар обслуговування державного боргу в Україні є однією з причин критичного стану сфери охорони здоров'я в країні, постійне недофінансування сфер освіти і соціального забезпечення і надзвичайно низького рівня державних капітальних вкладень.

%D0%91%D0%B5%D0%B7%D1%8B%D0%BC%D1%8F%D0%

Середня ставка обслуговування державного боргу в 2020 році досягла 6,1%, тоді як в 2019-му вона становила 5,4%. При цьому в Україні частка процентних виплат по боргу сектору загального державного управління в ВВП є однією з найбільших в світі, перевищуючи 3% ВВП. А в країнах з ринками, що формуються середній рівень таких виплат становить 1,9% ВВП.

Порівняння ставок розміщення внутрішніх державних облігацій в Україні та провідних країнах світу також призводить до невтішних висновків. У той час як в розвинених країнах світу реальні процентні ставки за державними зобов'язаннями в основному були негативними (а в Німеччині перебували в діапазоні від -1,2 до -1,1% річних), в Україні позитивні реальні ставки були аномально високими. Реальні ставки по ОВДП різних термінів в Україні на початку 2021 року коливалися в діапазоні 4,3-7,5% річних. Причинами такої ситуації, на наш погляд, є жорстка монетарна політика НБУ, вузькість бази інвесторів в ОВДП і відсутність політичної волі до здешевлення вартості державних запозичень.

В екстремальних обставинах 2020 року Україна порушила зафіксоване в статті 14 Бюджетного кодексу обмеження на дефіцит державного бюджету на рівні 3% ВВП. Чи не були дотримані і обмеження статті 18 Бюджетного кодексу щодо неперевищення боргом позначки в 60% ВВП. Аналогічна практика в умовах економічної і епідеміологічноїкризи стала широко розповсюдженою в світі. З початком пандемії COVID-19 уряди багатьох країн вдавалися до зміни зафіксованих в законодавстві фіскальних правил (довгострокових обмежень фіскальної політики) або ж до тимчасового відходу від дії фіскальних правил.

Не можна сказати, що такі зміни носили несподіваний або екстраординарний характер. Економічною теорією досягнуто консенсусу з приводу того, що фіскальні правила повинні бути достатньо гнучкими, щоб дозволяти поглинати несподівані економічні та інші шоки. І якщо перегляд фіскальних правил є необхідним (неминучим), то визнається, що він повинен гарантувати наступне: нові фіскальні правила будуть відповідати перспективним цілям стійкості боргової ситуації, фінансової стабільності та ін.

У цьому контексті економісти МВФ відзначають, що з урахуванням серйозності епідеміологічного шоку в глобальному масштабі багато країн світу вдаються до застережень про звільнення від зобов'язань по фіскальними правилами (escape clause) для того, щоб обійти ці правила або призупинити їх дію.

Зокрема, ЄС за пропозицією Європейської комісії в 2020 році ввів в дію загальну застереження про звільнення від зобов'язань заради припинення дії вимоги про фіскальних коригування, які повинні були проводити держави-члени в контексті досягнення середньострокових бюджетних цілей. Крім того, більше половини європейських країн передбачили і ввели в дію свої національні застереження про звільнення від зобов'язань по фіскальними правилами.

Погоджуючись з таким підходом, економісти МВФ все ж зазначають, що чітко визначені застереження про звільнення від зобов'язань по фіскальними правилами обов'язково повинні включати: а) обмежений і чітко визначений набір подій, при якому застереження набуває чинності; б) офіційний орган, що приводить його в дію; в) термін і процедуру повернення до застосування правила; г) ефективний механізм контролю; д) належну комунікаційну стратегію.

Отже, за результатами проведеного нами аналізу одним з наслідків епідеміологічного та економічного шоку в Україні стало порушення декількох критеріїв боргової стійкості. Поряд з цим з початку пандемії боргові ризики підвищувалися під дією наступних факторів:

  • волатильність глобального фінансового ринку при підвищенні навантаження державних боргів;
  • підвищення ризиків умовних зобов'язань урядів і ймовірності перекладання таких зобов'язань на державний бюджет.

З урахуванням таких ризиків, а також прогнозованого в 2021 році відновлення національної економіки (що зменшить потребу в фіскальних стимулів) вважаємо за доцільне при розробці проекту бюджету на 2022 рік передбачити суттєве зменшення дефіциту бюджету щодо показників 2020-2021 років, а також відновити дію фіскальних правил України (відображених у статтях 14 і 18 Бюджетного кодексу) починаючи з 2023 року.

Новини

Популярні теми форуму

analytics