Історичне рішення щодо банків: великі банкіри заплатять мільярди
Верховний суд України ухвалив історичне рішення: зобов'язав колишніх керівників банку "Укоопспілка", який довели до банкрутства, солідарно виплатити майже 77 млн грн збитку. В результаті вже найближчим часом інших колишніх менеджерів закритих банків чекають 36 позовів на відшкодування збитків, повідомляє Обозреватель.
Глави правлінь і члени спостережливих рад ризикують із власної кишені заплатити за рішення видавати кредити фейковим компаніям, перераховувати депозити або напередодні закриття переказувати гроші в офшор.
Що сталося і чому це важливо?
Уперше в історії українського банківського сектора Велика Палата Верховного суду визнала, що керівництво закритого банку має нести відповідальність і відшкодовувати збитки вкладникам. Досі діяла схема: банк не виконує нормативи (найчастіше через велику кількість пов'язаних кредитів, виведення коштів тощо), НБУ ухвалює рішення його ліквідувати, Фонд гарантування вкладів розпродає активи закритого банку і повертає вкладникам депозити на суму до 200 тис. грн.
Все, що понад 200 тис. грн, ніяк не компенсується. Тепер же, згідно з рішенням у справі №910 / 11027/18, створено прецедент: ті, хто довів банк до банкрутства, повинні нести відповідальність.
"У цій справі також мало значення, що ліквідація банку не є перешкодою для розгляду судом вимог фонду до колишніх керівників банку, адже Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає можливість розподілу коштів, що належать банку, між кредиторами самим фондом відповідно до визначеної законом черговості", – йдеться в повідомленні.
Тобто якщо банк "лопнув", це не означає, що з його власників і керівництва не можна стягнути гроші. Всього фонд подав 64 позови до 774 відповідачів на загальну суму 97,2 млрд грн (!). Щонайменше 36 справ зараз підуть у роботу (вони чекали розгляду по кейсу "Укоопспілка").
Гроші можуть стягнути з десятків колишніх власників і менеджерів. Йдеться про мільярди
Історичне рішення може викликати за собою цілий ланцюжок таких самих вердиктів. Наприклад, кілька років тому апеляційний суд відмовив фонду в компенсації збитків банку "Стандарт" на 764 млн грн. Тоді чиновники просили служителів Феміди призупинити розгляд, поки Верховний суд не ухвалить своє рішення.
"У заставу за кредитами без будь-якої перевірки кредитоспроможності позичальників надавалися депозити членів наглядової ради банку та інших інсайдерів у неспівмірних розмірах (наприклад, сума виданого кредиту – 30 млн грн, а розмір депозиту, переданого в заставу, – 300 тис. грн), сформовані за рахунок кредитних коштів самого банку. Самі боржники пов'язані між собою", – зазначили у фонді.
Найвідоміший позов – до колишньої в.о. глави Платинум Банку Катерини Рожкової. Зараз вона обіймає посаду першої заступниці голови НБУ. І якщо рішення суду повториться, то виплатити доведеться мільярди гривень. За оцінками фонду, менеджмент завдав шкоди на загальну суму в 14,8 млрд грн.
"За даними ФГВФО, обсяг вимог кредиторів Платинум Банку склав 7,04 млрд грн, оціночна вартість ліквідаційної маси – 1,94 млрд грн, а сума недостатності майна банку для задоволення вимог кредиторів – 5,1 млрд грн. На 1 червня 2020 року вкладникам банку в межах гарантійної суми були виплачені компенсації на 4,82 млрд грн (98,6% запланованих виплат)", – йдеться в повідомленні.
Чи повинен менеджмент відповідати за збитки?
Колишній співробітник Нацбанку, який побажав залишитися неназваним, розповідає: і регулятор, і учасники банківського сектора добре знають про порушення з боку правління фінустанов.
"Чого варта тільки остання ніч – коли напередодні новини про ліквідацію практично у всіх банках-банкрутах починалися видачі необґрунтованих кредитів, перерахунки депозитів на більш вигідних умовах. Це добре відома схема", – розповідає співрозмовник.
Власники банків не мали ні права видавати кредит, ні права впливати на умови надання депозитів. Усе це робилося руками менеджменту, хоча і за участю власників. Після цього багато з цих менеджерів, попри роботу в закритих банках, перейшли на роботу в іншому банку, деякі відкрили свої проєкти.
"Є інститут репутації, за яким також повинен стежити Нацбанк. Він погоджує призначення. Але тільки і цей інститут також працює зі збоями. Всі добре розуміють, що багато чого залежить від особистих знайомств, впливу. Я думаю, що ні один менеджер за чисту зарплату не міг допомагати виводити мільярди. Це потрібно розслідувати. Якщо дійсно на шкоду банку допомогли вивести гроші, повинні відповідати", – пояснює співрозмовник.
Офіційно ж опитані банкіри таке рішення коментувати не стали. Так чи інакше, історичне рішення Верховного суду вже поклало початок новому витку розвитку ситуації. Можливо, особиста відповідальність за виведення коштів у майбутньому зупинить банкірів від спірних угод, необґрунтованих кредитів без гарантій і перерахунку депозитів заднім числом.