Close button

Чи потрібен Україні "Президентський університет"

Чи потрібен Україні "Президентський університет"

31 травня під час Всеукраїнського форуму "Україна 30: освіта і наука" було оголошено про створення президентського університету. На території столичної ВДНГ, а не десь на незабудованій околиці, на 16 га планують розгорнути 11 підрозділів, повідомляє Дзеркало тижня.

Ідея викликала неоднозначну реакцію академічного середовища - у нас і без того роздута мережа вищих навчальних закладів, так навіщо ще одна? Нескладно помітити подібність ідеї університету з казахстанським Університетом Назарбаєва, а сама концепція вельми нагадує російський інноваційний центр "Сколково".

На форумі стало очевидно: ідею президентського університету виношували довго. Однак концепція президентського університету здається недопрацьованою. Перш за все - незрозуміло, яка його місія.

Протиріччя між виступами чиновників і указом президента створюють невизначеність навколо цього питання. Варто нагадати, що в умовах низької якості української вищої освіти в цілому випускники часто стикаються з проблемою пошуку роботи, і тому чиновники акцентують на практичній підготовці, однак звуження місії університету до підготовки студента до роботи в конкретних умовах - не що інше, як відтворення радянської системи.

Окреме питання виникає щодо запланованого масштабу нового вузу, адже проєкт передбачає чималі інвестиції для навчання всього 2 500 студентів. Чому саме такої кількості - пояснень ми не почули.

Основною тезою презентації нового університету на форумі "Україна 30. Освіта і наука" стала підготовка фахівців майбутнього. Але лише заради цього не варто створювати новий університет.

Напрями підготовки, які планує реалізувати президентський університет, вже реалізуються в інших українських вузах, тому, якщо є бажання забезпечити країну якісними фахівцями, можна підсилити підтримку існуючих програм.

Наприклад, в українських вузах, що входять до міжнародних рейтингів, представлені програми з нанотехнологій, штучного інтелекту, біотехнологій, аерокосмічним технологіям. Програм по екології і кібербезпеки - вже десятки. Українські університети консервативні, але вони адаптуються до потреб держави і ринку праці, відкриваючи актуальні напрямки підготовки.

Безумовно, вже існуючі вищі навчальні заклади, які мають сформовану інституціональну культуру, яка передбачає певну інертність. Можна було б очікувати, що новий сучасний університет стане простором, яке допоможе сформувати інше середовище.

Успішними прикладами таких спільнот в Україні можна назвати Києво-Могилянську академію, Український католицький університет, Київську школу економіки і інші вузи. Однак під час презентації мало говорилося про очікувану культуру закладі.

Озвучені тези про активну співпрацю з бізнесом не є чимось особливим для української вищої освіти, адже університети укладають різні договори з приватними підприємствами, як в Україні, так і за кордоном. Двоїсту освіту також практикують уже багато вузів.

Цікавою видається ідея формування університету як простору, який приверне українців з-за кордону. Інтегрувати особи з закордонною освітою в уже існуючі вузи досить складно - як через університетську культуру, так і через законодавчу врегульованість процесу працевлаштування, умов праці та заробітної плати науково-педагогічним працівникам.

Створення нового університету, який буде цілеспрямовано залучати українців з міжнародним досвідом, стане сигналом зацікавленості держави в високоякісних фахівцях, який простимулює їх часткове повернення на Батьківщину.

Тим часом створення нового університету для залучення талановитих кадрів і підвищення стандартів має свої виклики. Кращий приклад аналогічного проєкту в пострадянському просторі - Університет Назарбаєва. Створений десять років тому, теж з ініціативи президента, заклад сфокусувався на залученні талановитих студентів Казахстану, громадян, які отримали освіту за кордоном, а також іноземних дослідників.

Університету Назарбаєва вдалося зібрати в своїх стінах перспективних студентів та дослідників, але це не особливо впливає на систему освіти Казахстану в цілому.

В недавній статті для наукового журналу про дослідження міжнародної освіти (Journal of Studies in International Education) викладачка університету Алія Кужабекова зазначила, що, незважаючи на розташування університету в Нур-Султан, дослідників університету в національній системі вищої освіти сприймають як чужинців через їх попереднє навчання і роботу за кордоном, відмінностей в умовах праці і цінностях.

Особливий статус президентського університету може перешкодити його інтеграції в українське освітній простір. Ідея українських законодавців щодо спеціального закону про новий університеті копіює підхід, використаний в Казахстані для створення Університету Назарбаєва. Університет до сих пір не входить в міжнародні рейтинги...

Напрями підготовки, запропоновані для президентського університету, і "вільна економічна зона для всіх бізнес-партнерів, хто долучився до формування цього університету" (за словами міністра освіти Шкарлета), вельми нагадують ідеї, реалізовані в інноваційному центрі "Сколково".

У Сколково також є навчальний заклад - Інститут науки і технологій, але він створений у співпраці з Массачусетським технологічним інститутом і позиціонується як недержавний вищий навчальний заклад.

Таким чином, президентський університет взяв для наслідування пострадянські моделі, які в українському контексті можуть зовсім не прижитися. Сумнівною видається ідея працевлаштування випускників в державні установи або компенсація бізнесом вартості навчання в трикратному розмірі.

По-перше, ідея дуже схожа на радянську практику розподілу випускників після завершення навчання, проти якої в 2000-х протестували українські студенти. По-друге, українське законодавство і міжнародне право захищають права громадян на вільний вибір місця роботи і проживання. Змусити випускника працювати в конкретному закладі, звичайно, можна, але це не буде відповідати принципам демократичного суспільства.

Загалом, важко поставити крапку в дискусії про переваги і недоліки створення президентського університету. Чиновникам варто було б глибше пропрацювати концепцію нового вузу перед її презентацією. Поки ж доцільно запросити для обговорення проєкту широке коло експертів, щоб ідея створення інноваційного та прогресивного освітнього простору не перетворилася в ще один київський недобуд.

Єлизавета Щепетильникова

Новини

Популярні теми форуму

analytics