Зеленський назвав умову, при якій він зустрінеться з Путіним

Володимир Зеленський в ексклюзивному інтерв'ю заявив, що готовий зустрітися з Путіним, якщо його справді цікавить вирішення кризових питань в українсько-російських відносинах, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Володимире Олександровичу, на своїй "Прямій лінії" пан Путін досить багато говорив про Україну. Зокрема, він повторив обвинувачення Вам, як президентові, котрий начебто віддав Україну під "зовнішнє управління", розкритикував законопроект про корінні народи України, знову говорив про націоналізм. Якщо оцінювати ці його заяви, то, все-таки, чи є реальною можливість прямих переговорів із президентом Росії?

– На мій погляд, факти завжди красномовніші, ніж будь-які заяви. Саме факти і треба оцінювати. Зрозуміло, що тези про будь-яке "зовнішнє управління" – суто пропагандистська мантра для внутрішнього споживача в самій Росії. Бо в реальному світі всі питання щодо України вирішуються суто в Україні та українською державою, а точно не в будь-якій сусідній країні й точно не "тіньовими посередниками", які зараз перебувають під домашнім арештом чи в розшуку.

Додам, що, як показав нещодавній саміт США-Росія, питання України не вирішуються навіть у форматі прямої комунікації американського та російського президентів. Як це було, давайте говорити відверто, практично завжди.

Сьогодні все працює інакше. Консультації з Україною до саміту і публічне озвучування узгодженої з нами позиції. Це однозначно свідчить про те, що суб'єктність нашої держави значно посилилась. Чому це відбулося? Тому що суб'єктність держави завжди зростає тоді, коли ти готовий публічно, регулярно та на системному рівні захищати позицію своєї держави. І не розмінювати репутацію держави на якісь ситуативні профіти для себе особисто.

У нас у країні, до речі, дуже популярна фраза "нічого про Україну без України". Ось саме так і працює наша держава зараз. Події, які відбуваються на глобальному політичному ринку, це тільки доводять. Більше того, вже 12 липня відбудеться моя особиста зустріч із канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель.

Наприкінці липня будуть прямі переговори з президентом США Джо Байденом. Готовий я зустрітися і з президентом Путіним – якщо його дійсно цікавить вирішення низки кризових питань, які об'єктивно існують у двосторонніх відносинах України та Росії. В будь-якому разі підготовка до цього непростого матчу триває.

Вас особисто чіпляє фраза Путіна про те, що "який сенс говорити з Зеленським, якщо все вирішується у Вашингтоні"?

– Ні, бо я ніколи не живу в стереотипах. Це виглядає так, якби я, приміром, сказав:

"А навіщо росіянам вибори, пряма демократія, якщо все вирішується виключно в Кремлі?"

"Один народ" – так Путін говорить про українців і росіян. І знову він сказав, що між народами нема різниці, а проблема тільки у владі.

– Давайте нарешті розставимо крапки над "і". Ми точно не один народ. Так, у нас є багато спільного. В нас спільна частина історії, пам'ять, сусідство, родичі, загальна перемога над фашизмом і загальні трагедії. Так, все це вкрай важливо, і ми про це пам’ятаємо. І, можливо, щось загальне буде в нас в майбутньому, якщо ще не пізно зупинити тотальне розмежування між нашими країнами.

Але ми, повторю ще раз, не один народ. Були б одним народом, то в Москві, швидше за все, ходили б гривні, а над Держдумою майорів би жовто-блакитний прапор. Тож точно не один народ. У кожного з нас свій шлях. Але мета у нас дійсно повинна бути одна – закінчити війну на Донбасі, повернути Україні її території. І ще дещо – неможливо одночасно говорити про "один народ" та відверто захоплювати наші території і продовжувати бійню на Донбасі. Це ж очевидно.

Не можемо обійти стороною і такий феномен. Зараз під час Євро-2020 багато росіян уболівають за українську команду. Вони кажуть про це і проявляють свої емоції відкрито. Про що це свідчить? Чи не про те, що в російському суспільстві наростають очікування щодо того, що війна нарешті припиниться?

– Якщо неупереджено поглянути на суспільні настрої в Росії, то вочевидь побачимо чітке та масштабне суспільне очікування рішень для реального припинення війни проти України. Російський народ точно не хоче будь-яких ескалацій і кровавих експансій. Згадайте ту хвилю щирої цікавості, яка виникла одразу після моєї пропозиції президенту Росії зустрітись і знайти шлях до миру.

Це не штучна цікавість, це реальні очікування, які є. Ми прекрасно розуміємо, що сьогодні російське суспільство не може ставити питання відкрито про війну та про ціну війни. Але також прекрасно розуміємо, що в російському суспільстві немає бажання продовжувати агресію проти України. Зрозуміло, що машина пропаганди, яка вже давно працює в Росії, заганяє людей у повне нерозуміння правил сучасного світу та у ненависть стосовно сусідів.

Зрозуміло, що це відображається й у державній політиці Росії – вкладаючись у пропаганду, вони самі несвідомо чи підсвідомо споживають цю пропаганду і підкоряються їй. Але якщо цю пропаганду та всі штучні агресивні процеси прибрати, ситуація виглядатиме зовсім інакше. Можливо, якщо й сам президент Росії вийде з-під впливу цієї пропагандистської картини, то буде очевидним, що нам дійсно є про що розмовляти. Не про міфи, а про реалії.

Володимир Путін також говорив про "військове освоєння" України, маючи на увазі, очевидно, співпрацю нашої держави з НАТО та навчання, які відбуваються. Наскільки болюча ця тема для Росії?

– Нема жодного сумніву в тому, що тема нашої активної ціннісної інтеграції в європейську та євроатлантичну спільноти дуже турбує росіян. Це, до речі, виглядає як якась нав’язлива ідея. Але якщо говорити об’єктивно, то всі формати навчань, які відбуваються за участі наших партнерів, опрацьовані не сьогодні й не вчора. Наприклад, навчання Sea Breeze проводяться ще з 1997 року. Хіба можна щодо цього використовувати термін "військове освоєння"? Це дуже дивно. Бо це про історичний вибір України.

Україна, як і будь-яка суверенна держава, самостійно обирає, як забезпечувати реалізацію власних національних інтересів. Особливо з точки зору безпеки. Це не підлягає сумніву. Можливо, хтось звик, що раніше було інакше. Але ще раз повторю ключове: суб’єктність держави, а Україна точно є суб’єктом глобальної політики, визначається чітким розумінням своїх інтересів і потреб та активною позицією з обстоювання цих інтересів.

Як Ви вважаєте, чому тема НАТО постійно викликає різку реакцію офіційної Москви?

– На мій погляд, це як постійно говорити про застарілий страх із дитинства, що хтось страшний вийде вночі з шафи та налякає. Але в шафі нікого нема. Це просто шафа.