Українців можуть змусити реєструвати свої телефони
У разі ухвалення відповідного законопроєкту, з наступного року обслуговуватись у банках та отримувати різні фінансові послуги зможуть лише ті, хто зареєструє свої телефони у мобільних операторів, повідомляє UBR.
Це станеться у випадку, якщо парламент проголосує за законопроєкт №6183, який запропонував запровадити базу IMEI (міжнародний ідентифікатор терміналів – смартфонів, кнопкових телефонів, планшетів з можливістю підключення до стільникової мережі та ін.; цей код можна дізнатися за допомогою комбінації *#06#).
Один із авторів, народний депутат ("Слуга народу") Олександр Федієнко наголосив, що норми зазначеного законопроєкту не поширюватимуться на всі мобільні номери.
"Адже є "інтернет речей", де SIM-карти встановлюються, наприклад, у сенсорах або використовуються для відчинення воріт - їх не потрібно буде реєструвати за паспортом. А ось ті номери, які використовуються в електронно-довірчих послугах, фінансових сервісах, скрізь де потрібно ідентифікувати номер - треба буде обов'язково зареєструвати. Для цього необхідно або підписати "контракт", або пройти процедуру ідентифікації в оператора", - зазначив він.
За його словами, відповідний законопроєкт зараз проходить соціальне дослідження з метою встановлення – наскільки критично на нього реагуватиме населення.
За задумом авторів ініціативи, реєстр складатиметься з трьох списків – "білого", "сірого" та "чорного", відповідно:
- Дозволені – у ньому будуть коди IMEI всіх пристроїв, що працювали у мобільних мережах до 1 липня 2022 року; всіх легально завезених імпортерами; особистих устроїв громадян, ввезених з-за кордону (для власних потреб можна привезти по два гаджети "на руки" та безкоштовно зареєструвати їх коди);
- Тимчасово дозволені – сюди потраплять усі IMEI, які система визначить як несправжні чи клоновані та які підключалися до стільникових мереж України до 1 липня наступного року; ці пристрої зможуть опрацювати до 31 грудня 2025; до цього списку будуть автоматично додані власні пристрої громадян, ввезені з-за кордону, яким буде дозволено працювати в мережі 120 днів для подальшої реєстрації у "білому" списку;
- "Заборонені" – всі IMEI-коди викрадених, підроблених та ввезених контрабандою пристроїв.
За даними дослідницької компанії GfK, частка "сірого" імпорту смартфонів останнім часом знизилася, але все одно залишається дуже вагомою - з 29% у 2019 році (8,49 млрд грн) до 21% за квітень 2020-березень 2021 року. (7,08 млрд грн).
Зазначена позитивна тенденція виявилася "завдяки" обмеженням через пандемію коронавірусу COVID-19, що спровокувала дефіцит і комплектуючих, і готових товарів. Консультант GfK Тетяна Ситник назвала ці причини "ситуативними", бо якщо попит відновиться, то й частка "сірого" імпорту повернеться до рівня 2019-го.
"За" та "проти" впровадження бази IMEI
Представники банківського сектора та частина стільникових операторів висловили підтримку зазначеній законодавчій ініціативі.
"Реєстрація всіх абонентів знизить ризики "відведення" мобільного номера та злому акаунтів у соцмережах та мобільному банкінгу. Ми підтримуємо вказаний законопроект", - заявив директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.
При цьому він зазначив, що навіть у країнах, які впровадили 100% ідентифікацію, не вдалося викорінити проблему "відведення" номерів.
"Ласейки завжди залишаються і подолати продаж документів для ідентифікації та шахрайство агентів-продажників ніхто не зміг", - констатував голова ЄМА.
Lifecell виступив "за" заходи щодо боротьби з контрабандою та ввезенням контрафактних телефонів та створення державної бази IMEI-кодів. На думку компанії, це дозволить ефективніше боротися з контрабандою та захищати громадян від крадіжок "мобілок".
Крім того, ця ініціатива сприятиме "значному збільшенню надходжень до держбюджету за рахунок припинення схем сірих імпортерів", зазначили в компанії.
Це дозволить зберегти чи навіть зменшити фіскальне навантаження на "білий" бізнес та громадян, а також впроваджувати соціальні ініціативи з боку держави.
"Це також сприятиме зростанню інвестицій в Україну", - наголосили у прес-службі третього за величиною стільникового оператора країни.
У Vodafone заявили, що законопроєкт пропонує можливості для вирішення проблеми крадіжок та контрабанди, і покликаний упорядкувати ринок терміналів.
"Ми є повністю білим рітейлером і підтримуємо рух у напрямку формування прозорого ринку терміналів. Безумовно, проблема сірого та чорного імпорту стоїть в Україні дуже гостро. І її необхідно вирішувати", - заявили в прес-службі другого за величиною стільникового оператора.
У компанії зазначили, що "все залежить від того, як будуть описані процедури", які пропонують вирішити згадані проблеми. Від цього залежатиме те, наскільки буде дотримано інтересів користувачів терміналів.
"Для нас важливо, щоб права клієнтів, які купують мобільні пристрої в нашій рітейл-мережі та користуються нашим мобільним зв'язком, були захищені. Це те, чим ми керуватимемося при детальному вивченні та обговоренні наступних підзаконних актів", - наголосили у Vodafone.
А ось найбільший телеком-оператор країни розкритикував законопроєкт №6183. У "Київстарі" заявили, що їхня позиція у цьому питанні залишається незмінною. Тут вважають, що для протидії крадіжкам чи незаконному імпорту мобільних телефонів є вся необхідна законодавча база.
"Така робота – безпосередня функція органів митного контролю та правоохоронців. Перекладати її на телеком-операторів або самих клієнтів, на нашу думку, неправильно. Адже абонент, який купив мобільний телефон у торговій точці, за законом вважається сумлінним покупцем і не може відповідати за дії продавців чи імпортерів товару", - заявили у прес-службі "Київстару".
Як за кордоном борються з крадіжками та контрабандою
Міжнародна асоціація GSMA вже понад десять років веде загальносвітовий список вкрадених мобільних телефонів – GSMA IMEI Blacklisting, у якому беруть участь понад 110 операторів у всьому світі.
Канада запровадила механізм боротьби з крадіжками мобільних телефонів ще 2013 року. У США з 2017 року запрацювала система Stolen Phone Checker, яка містить IMEI вкрадених або загублених телефонів.
За її допомогою лише за рік вдалося на 60% знизити кількість звернень від користувачів, які постраждали від крадіжок стільникових терміналів. Аналогічні заходи також вжили такі країни, як Туреччина, Азербайджан та ін.
Як зареєструвати номер без переходу на контракт
Стільникові оператори надають можливість своїм користувачам, які вибрали передплачену форму обслуговування, зареєструвати свої номери без переходу на "контракт" (який і так передбачає надання всіх даних абонента).
Для цього потрібно надати свої паспортні дані та довідку про надання ідентифікаційного коду. Подібна опція є у "Київстару", Vodafone та lifecell.