У Раді пояснили, чому відмовились від запровадження військового збору з бізнесу
Верховна Рада не запроваджуватиме військовий збір в розмірі 1% з доходів бізнесу в рамках жовтневого пакета податкових новацій, який планується розглянути в парламенті вже протягом поточного пленарного тижня – в період з 3 по 5 вересня. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, пише Руслан Кисляк, РБК-Україна.
29 серпня комітет рекомендував до схвалення в першому читанні законопроєкт № 11416-д.
Чому відмовились від військового збору з доходів бізнесу
Початкова редакція законопроєкту, розроблена Урядом і зареєстрована в парламенті 18 липня, передбачала серед іншого запровадження військового збору в розмірі 1% з доходів бізнесу. Але в фінальну редакцію законопроєкту ця норма не попала.
За словами Гетманцева, проти цієї норми виступили категорично проти експерти і бізнес.
"Там абсолютно зрозуміла логіка. Податок з обороту має декілька істотних вад. По-перше, це новий податок. І це дуже важливо. Бо будь-який новий податок – це гірше за податок, який вже існує. Існуючий податок уже перерозподілився на всю економіку, є досвід його правозастосування, зрозумілі шляхи уникнення оподаткуванню і протидії цьому", - аргументував співрозмовник.
За його словами, податок з обороту має каскадний ефект. Протягом довгого ланцюга, який проходить товар від виробника до кінцевого споживача, на кожному новому етапі нараховується податок з обороту. І, наприклад, на шляху "виробник – оптовик – роздріб" сплатити уже потрібно не 1%, а 3%.
"Цей податок стимулює створення вертикально інтегрованих структур. А у нас такої цілі немає. Ми не повинні впливати на економіку деструктивним чином через податки. Навпаки, податки повинні бути непомітні для економіки", - зазначив нардеп.
Ну і, нарешті, існує багато бізнесів, рентабельність яких мінімальна, на межі 1%. Це та ж таки гуртова торгівля, страхування, певні фінансові послуги.
Тому цей податок є деструктивним і неправильним, резюмував Гетманцев. В результаті, законодавці від нього відмовились.
Потенційний фіскальний ефект від цього податку міг би скласти 48,5 млрд грн в 2024 році.
Нагадаємо, майже півтора місяця триває владна епопея з пошуку джерел додаткового наповнення бюджету на 500 млрд гривень для потреб Сил оборони. Початок пошукам поклав Кабінет міністрів ще 18 липня, схваливши проєкт змін до державного бюджету на 2024 рік та проєкт змін до Податкового кодексу щодо збільшення податкових надходжень.
Податкові ініціативи уряду викликали шквал критики з боку бізнесу і експертного середовища, стимулювавши жваві обговорення на всіх можливих майданчиках і в будь-яких форматах. В заслугу владі варто поставити готовність дослухатися до учасників ринку – чи не щодня з кінця липня представники Мінфіну, Верховної Ради та Офісу президента зустрічались з усіма зацікавленими сторонами, шукаючи взаємоприйнятний спосіб швидко зібрати додаткові пів трильйона в бюджет.
Початкова редакція законопроєкту, розроблена Урядом, передбачала серед іншого запровадження військового збору на розкіш. Зокрема, 5% від доходу з продажу одного об’єкта нерухомості за рік; 15% від вартості покупки нового авто; 30% від вартості реалізованих ювелірних виробів; 5% від вартості банківських металів при покупці у банків. Всі ці пропозиції не увійшли до фінальної редакції законопроєкту.
Також до законопроєкту не увійшли норми про підвищення ставки податку на прибутки банків до 50%.
В остаточній редакції, винесеній на перше читання, не були враховані також пропозиції підвищення ставки ПДВ. Разом з тим, стверджують в профільному парламентському комітеті, можливе запровадження 50% податку на прибутки банків і підвищеної ставки ПДС може бути розглянути до другого читання законопроєкту в Раді.