Тест-драйв Toyota Corolla Cross: переваги та недоліки гібридного кросовера

Японський автовиробник за багаторічну історію моделі неодноразово експериментував з типами кузова свого бестселера під назвою Corolla. Але черга до кросовера з таким іменем дійшла лише на стику "десятих" та "двадцятих". Журналісти РБК-Україна ознайомились з гібридним варіантом у місті та на трасі та діляться своїми враженнями, пише Константин Широкун, РБК-Україна.

Фірмовий почерк

Взагалі, запідозрити у версії Cross родича знайомої нам "Королли" непросто — візуально герой нашого тесту швидше молодший брат кросовера RAV4. Водночас Cross у назві – в саме "яблучко". Машина отримала пластикові декоративні накладки по периметру кузовних панелей, а виконання решітки радіатора й поготів має позашляховий вигляд. В останніх навіть схожість з Land Cruiser можна помітити.

Одночасно з цим корма виконана максимально стримано. Тож загалом зовнішність видалась спокійною і нейтральною, без різких переходів і зухвалих рішень. Ймовірно, це зроблено для того, щоб сподобатись більшій кількості покупців – і молодим, і старшим, і хлопцям і дівчатам.

За розмірами Toyota Corolla Cross розташувалася між моделями C-HR і RAV4: довжина - 4460 мм (на 140 мм коротше за RAV4), ширина - 1825 мм (мінус 30 мм), висота - 1620 мм (мінус 65 мм). Колісна база - ті ж 2640 мм, що у Toyota C-HR (у RAV4 на 50 мм більше). Фактично "японець" повинен складати конкуренцію парі корейських "родичів" – Kia Sportage або Hyundai Tucson.

При цьому технічно Toyota Corolla Cross тісно пов'язана з однойменним седаном, адже вона побудована на тій же модульній платформі GA-C, що лежить в основі звичайної "Королли", кросовера C-HR, а також багатьох інших моделей Toyota. Але для авто з приставкою Cross обраний її простий різновид з напівзалежною задньою підвіскою. Це означає, що привід поки що буде лише переднім. Хоча для США та азійських країн передбачено встановлення багатоважільної задньої підвіски й системи повного приводу.

Все під рукою

Де безпомилково можна помітити зв'язок з седанами та хетчбеками Corolla, так це у салоні. Так, Cross має таку саму передню панель із 10,5-дюймовим екраном мультимедійної системи та мальованим спідометром у комбінації приладів. Хтось скаже, що торпедо має старомодний вигляд – великі фізичні кнопки правильної форми, помітні перемикачі та великі ніші для дріб'язку. Але насправді це дуже зручно! І коли на швидкості 100 км/год треба увімкнути інтенсивний обдув на "лобове", чи активувати обігрів заднього скла, то можна зробити все необхідне, не відволікаючись від дороги.

Повністю електронна панель приладів діагоналлю 12,3 дюйми приємно дивує швидкою графікою та інтерактивністю підказок навігаційної системи. Деякі піктограмки поблизу спідометра можуть здатися замалими, та інколи відволікають, але їх можна приховати через налаштування у головному меню.

Цікаво, що така панель приладів не опція, а частина всіх запропонованих в Україні комплектацій Corolla Cross. Окрім того, панель приладів можна персоналізувати за допомогою різних тем: Casual, Smart, Tough Sporty.

Посадка у салоні цілком зручна. Діапазон регулювань місця водія дозволяє сісти дуже високо та добре бачити дорогу перед собою та цілком капот. Але дальня дорога показала, що рослим водіям може дещо не вистачати довжини подушки та регулювання "валіка" поясничного упору по висоті – від першого можуть швидше втомлюватись ноги.

Задній ряд сидінь має регулювання кута нахилу спинок у діапазоні шести градусів, що дуже зручно. При піднятому підлокітнику троє дорослих розмістяться доволі вільно, хіба що по центру трохи заважатиме трансмісійний тунель.

Об’єм багажного відділення складає 390 літрів, що для кросовера з такими габаритами не надто й багато: за цим параметром трохи більший RAV4 налічує вже пристойні 580 літрів, хоч у CH-R за спинками лише 290 л. Втім, на практиці цього об’єму багажного відсіку вистачає для більшості повсякденних задач. Під його підлогою знайшлось місце для "докатки" і кількох зручних ніш для дріб’язку.

Що сховано під капотом

Герой нашого тесту – це перша модель у модельній лінійці японського автовиробника, яка оснащена гібридною технологією Toyota 5-го покоління. Силова установка складається з бензинового двигуна та електромотором. Обидва мотори підключено до планетарної передачі e-CVT, яка виконує роль автоматичної коробки передач.

В Європі модель пропонують лише з переднім приводом, але з двома варіантами двигунів внутрішнього згорання – об'ємом 1,8 та 2,0 літра. В Україні ж покупцям доступна найпотужніша версія, яка оснащена 2,0-літровим гібридом та переднім приводом.

2,0-літровий двигун Corolla Cross видає 153 к.с потужності та 188 Нм максимального крутного моменту, а електричний двигун видає 113 к.с. та 206 Нм. Як завжди буває гібридних силових установках, загальна потужність не дорівнює сумі потужностей двох двигунів, тому що працюють вони в різних режимах. Тож загальна віддача авто становить 197 к.с.

Тисни на газ та економ

Як і більшість сучасних авто, гібридний кросовер суттєво змінює свій характер на дорозі залежно від обраного режиму. Можна їхати в звичайному режимі, просто обравши режим Drive коробки передач. В еко-режимі Corolla Cross стає значно спокійнішою, ніби втрачає до третини потужності, як мінімум, так відчувається від значно стриманішої реакції авто після натискання на педаль акселератора.

З іншого боку, в Sport машина намагається на повну залучати тягу як електричного, так і бензинового двигунів, щоб забезпечити більше динаміки прискорення. У такому випадку авто демонструє свої найкращі динамічні можливості – розгін з місця до 100 км/год займає близько 8 секунд. Але швидко активний драйв на японському кросовері набридає. Справа в тому, що підвіска Corolla Cross налаштована на комфортну їзду, і не соромиться час від часу кренитись. Тому при швидкісній їзді треба бути максимально уважним.

Але, насправді, в цьому ховається і одна з двох ключових переваг даного авто – це "всеядність" до дорожного покриття. Тижневе знайомство показало, що герой нашого тесту з легкістю переварює і серію "хвиль" асфальту, і дрібні ямки, і навіть прогавлені "лежачі поліцейські" у нічному місті.

Друга сильна сторона – це здатність їздити надзвичайно заощадливо. У економічному режимі авто у місті з легкістю вкладається у 4,5 літри на 100 км пробігу. На трасі при активованому на 120 км/год круїз-контролі двигуну вистачить близько 5,2-5,5 на кожну пройдену "сотню". А вже якщо хочеться позмагатись із самим собою у паливній економічності, то можна досягти справжніх "низин". За 15 км спокійного трафіку по Києву – від ВДНГ до Оболоні – машина показала значення у 3,4 літри на 100 км.

Окрім того, окремою кнопкою можна обрати суто електричний режим, коли ДВЗ взагалі не вмикається. У такому випадку "Королла" рухається лише за рахунок електродвигуна, який живиться від літій-іонної батареї ємністю 4,08 А*год. Вона складається з 60 комірок, кожна з яких видає по 3,7 вольта.

Ключові переваги та недоліки авто

Основні переваги гібридного кросовера:

• Комфортна підвіска
• Скромна витрата палива
• Зручні органи керування у салоні
• Великий діапазон регулювання крісел по висоті.
• Наявність різних роз'ємів зарядки.

Ключові недоліки авто:

• Неможливість вивести тахометр на панель приладів
• Відсутність динамічної картинки камери заднього виду.
• Коротка подушка крісла водія
• Невеликий багажний відсік.
• Схильність підвіски до кренів.