Навіщо Зеленський дражнить захід

Продираючись через суету дрібних політичних скандалів, президент України Володимир Зеленський деколи приймає гучні і не завжди однозначні рішення. Їх непросто розсортувати на погані і хороші: деякі давно назріли з точки зору логіки нинішньої влади, інші опинилися чи не вимушеними. Але частина з них можна узагальнити реакцією наших іноземних партнерів, повідомляє Дело.

Згадаємо найбільш примітні випадки, коли гарант робив крок в бік від рекомендацій заходу і змушував турбуватися його представників.

Весна 2020 року вийшла багатою на кадрові потрясіння. Серед найбільш гучних - звільнення генерального прокурора Руслана Рябошапки. Полювання за його головою йшла давно: восени генпрокурор заявив про нових фігурантів у справі "ПриватБанку" і народні депутати з орбіти олігарха Ігоря Коломойського почали збір підписів за його відставку. Процес практично миттєво загальмував керівник парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія, запропонувавши оцінювати держоргани хоча б через 100 днів після початку роботи. Тим більше, сам Зеленський за пару місяців до того, в розмові з президентом США Дональдом Трампом, назвав Рябошапку "на 100% своєю людиною".

Але на початку березня голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко поскаржився - реформа прокуратури, яку затіяв Рябошапка, "заважає висувати реальні підозри". Ці слова тільки зміцнили чутки про можливу відставку генерального прокурора. Викликала заява Корнієнко і легке невдоволення партнерів. Посли "Великої сімки" відразу ж повідомили про зустріч з рябошапкою для обговорення "значного прогресу, якого він досягнув в реформуванні офісу Генерального прокурора".

Про небажаність звільнення говорив і спікер Європейського Союзу з питань закордонних справ і безпеки Пітер Стано. Назвавши реформу прокуратури "істотною", він нагадав - політичне втручання в діяльність антикорупційних та правоохоронних органів в Україні неприйнятне. Парламент виявився непохитний: частина фракції "Слуга народу", за підтримки колег з отзж, а також депутатських груп "За майбутнє" і "довіра", звільнила Рябошапку. Як зазначив перед голосуванням Арахамія, останньою краплею, можливо, стало непідписання підозри пятому президенту України Петру Порошенку.

Інший кадровий питання, який викликав легке напруження в міжнародних відносинах - Квітневе звільнення Сергія Верланова з посади голови державної податкової служби та Максима Нефьодова з посади голови митної служби. Перший підкреслив, що рішення було політичним і не мало нічого спільного з ефективністю, а другий - що воно стало для багатьох членів Кабінету Міністрів сюрпризом. Посольство США в Україні, на офіційних сторінках у соцмережах, тоді відзначило: ЄС і США пильно стежать за діями навколо митної та податкової служб, при цьому - важливо не ризикувати вже запущеними реформами.

Медична напруженість

Не тільки через окремих прізвищ президент і його команда лавірують між дипломатично вивіреними докорами. Іноді мова йде про цілих галузях і сферах. Наприклад, охороні здоров 'я. Останні кілька років медична реформа беззмінно входила в пул структурних маячків міжнародного валютного фонду. З року в рік, із Меморандуму в меморандум кредитор вимагав зміни принципу фінансування в медицині. І 1 квітня 2020 року формально запустився другий етап цих змін - районні, міські та обласні лікарні увійшли у реформу, підписавши договори з Національною службою здоров ’ я, за якими гроші їм будуть виплачуватися в залежності від кількості що отримали лікування пацієнтів.

Через пару тижнів після старту міністр охороні здоров 'я Максим Степанов заявив, що через другого етапу фінансування майже тисячі лікарень скоротиться на 10-50%. Зеленський записав відеозвернення і ще більше згустив фарби: близько 50 тисяч українських лікарів виявилися під загрозою звільнення, а за новою системою фінансування "деяким лікарням вистачить коштів хіба що на дверний замок і плакат мовляв" ми закрилися. Тримайтеся. Удачі ". Тому президент анонсував "не згортання реформи", але її "поліпшення"; "визнання помилок та їх виправлення".

Архітектор реформи, колишня виконуюча обов 'язки міністра охорони здоров' я Уляна Супрун, прямо назвала таку позицію "боязким кроком в минуле". І хоча в новому меморандумі з МВФ записано, що "реалізація реформи охорони здоров 'я буде продовжуватися в 2020 році", Степанов поки так і не представив свою концепцію змін і проігнорував кілька засідань комітету ВР з питань здоров' я нації, де чекають на цей документ.

Упор на незалежність

Певною мірою кроком у бік від західних настанов стала і ситуація навколо Національного банку. Нагадаємо, на початку липня екс-глава НБУ Яків Смолій поскаржився на систематичне політичний тиск і подав у відставку. Президент і парламент тут же його звільнили, після чого з усіх боків на них посипалися схвильовані твіти.

У МВФ нагадали, що за час роботи Смолія Україні вдалося багато чого досягти, а значить "незалежність НБУ знаходиться у центрі програми, яку підтримав Фонд для України, тому його наступник" теж має її підтримати. Посли "Великої сімки" також занепокоїлись про можливу втрату Нацбанком незалежності після відставки Смолія. А посол Канади в Україні Лариса galadza прямо заявила - ця сама незалежність "була ключовою для забезпечення мільярдів підтримки". Зеленський, на зустрічі з бізнесменами у Чернівецькій області, з приводу незалежності висловився суперечливе:

"Усе навколо нас говорили, що у нас незалежний банк. Так, і ми підтримуємо незалежність Національного банку України, але казали всім, що як ми можемо жити, якщо у нас навіть бюджет пораховано за курсом 30, а гривня, ви бачите, яка у нас. Нам говорили, що це ринкові умови, банк незалежний і т. Д. "

Крісло голови регулятора в підсумку посів глава "Укргазбанку" Кирило Шевченко. І хоча багато експерти в коментарі не наважилися прогнозувати, наскільки він виявиться незалежний, деякі відзначили: "Шевченко буде м 'яко згладжувати можливі конфлікти і жорстким опозиціонером рішень, які зможуть різко вплинути на політику НБУ, не стане". У будь-якому випадку, вже після призначення нового глави НБУ постійний представник МВФ в Україні Йост Люнгман ще раз нагадав - незалежність "є надважливою".

Два правоохоронних питання

Міжнародна напруга залишається і в питанні з Національним антикорупційним бюро. Проблему президенту і monobolshinstvu подсунула група народних депутатів, яку очолив член фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко. Парламентарії зареєстрували законопроект, мета якого - збити з поста нинішнього керівника НАБУ Артема Ситника.

Історія непроста. Останнього звинуватили в отриманні "подарунок" на 25 тисяч гривень - шести днів відпочинку в Рівненській області. За це Генеральна прокуратура склала на Ситника адміністративні протоколи (він не вніс дані в електронну декларацію), а 13 грудня 2019-го директор НАБУ програв апеляцію в Рівненському апеляційному суді і повинен був заплатити 3400 грн штрафу. І хоча для директора Антикорупційного бюро подібне корупційний злочин є плямою на репутації, звільнити його можуть лише якщо суд визначить чиновнику покарання у вигляді позбавлення права займати певні посади. Таке покарання до Ситника не застосовувалося, а він сам наполягає, що жодних правопорушень, пов 'язаних з корупцією, не здійснював.

Гончаренко та компанія пропонують трохи змінити правила і дозволити звільнення директора НАБУ, якщо його притягували до адміністративної відповідальності за злочини, пов ’ язані з корупцією. Такий план спрацює на Ситник. Єдина проблема - лист, який у квітні голова місії МВФ в Україні Рон ван Роден направив заступникам керівника офісу президента Юлії Ковалів і Андрію Смирнову. За даними "європейської правди", яка опублікувала документ, приводом стали запропоновані зміни до законодавства.

"Інституційне незалежність НАБУ та його глави є критичними складовими ефективності і тому були важливими елементами попередніх програм МВФ. Будь-які законодавчі зміни, які звужують незалежність НАБУ, будуть сприйняті як відмову від попередніх антикорупційних зобов 'язань ", - йшлося у листі.

І тим не менш, спікер Верховної Ради Дмитро Разумков 14 липня підписав розпорядження про позачергове засідання парламенту. На ньому повинні були розглянути ініціативу щодо НАБУ - це було єдине питання в порядку денному. Відразу після відкриття засідання один із співавторів законопроекту, член депутатської групи "партія" За майбутнє "Дмитро Лубинець попросив отруїти проект на повторне перше читання. Що і зробив парламент. У підсумку засідання тривало три хвилини. "Самое коротке засідання в нашій історії", - підсумував Разумков.

Якщо вірити графіком Верховної Ради, питання НАБУ завис мінімум до осені - четверта сесія нинішнього скликання розпочнеться лише 1 вересня. Хоча є одна лазівка - скликання позачергового засідання, яким частенько користується monobolshinstvo. Таке, наприклад, планується на 21 липня. Нардепи хочуть попрацювати над "зеленим" тарифом, оборонними закупівлями та управлінням відходами. Про ініціативу щодо Ситнику мови поки не йде, але, за словами політолога Руслана Бортника, таких засідань може бути досить багато.

"Я бачу їх (позачергових засідань) як мінімум 2-3. Як максимум - 6-8. Є ще питання для розгляду. По-перше, ще раз доведеться секвеструвати бюджет. По-друге, не завершена у нас підготовка до виборів. Мовне питання теж ще ніхто з порядку не знімав. Законопроект про народовладді завис, який необхідно також взяти до виборів. Неукомплектованість уряду - залишаються ще виконуючі обов 'язки. Це тільки те, що приходить перше. Дві-три сесії вже планують, але може бути і більше ", - підсумував експерт.

Серед законопроектів для позачергової сесії може виявитися і проект масштабної реформи СБУ - ще одна проблемна точка у відносинах Зеленського і заходу. Норму президент подав у березні цього року, в травні її відправили на повторне перше читання, і парламентські комітети все ще не закінчили над нею працювати. Разом з тим, Міжнародна консультативна група, що включає експертів з США, НАТО і ЄС рекомендувала парламенту докорінно переробити законопроект. Серед що вимагають перегляду пункти стоїть питання - чи може СБУ залишатися повноцінним слідчим органом (поряд з Нацполіцією, ДБР або НАБУ) або повинна поступово перетворитися на розвідувальний орган?

На останньому акцентують увагу представники консультативної місії ЄС і вже після депутатських канікул президенту потрібно буде якось розбиратися з цією незручністю - за словами арахамії проект винесуть на голосування у вересні. Поки невідомо, чи буде він доопрацьовуватися з урахуванням рекомендацій, але, на думку директора інституту світової політики Євгенії Магди, маневри і деякий віддалення від Західного вектора Зеленському не завдадуть особливого електорального шкоди. За словами експерта, його виборець орієнтований не стільки на європейську або євроатлантичну інтеграцію, скільки на швидкі рішення тут і тепер.

"Таких рішень, в принципі, не трапилося і, як показує досвід, вже не буде. Тому Зеленському доведеться рано чи пізно визначатися, в якому він буде діяти напрямку. І я думаю, що в будь-якому випадку, Головне - це не формальна орієнтація на захід або яку-небудь іншу центр впливу, наприклад, Китай, а реальна можливість захищати українські національні інтереси ", - підсумував він.

Ілля Требор

Читайте також: Зеленський розгляне петицію про власну відставку