Дефіцит держбюджету зростає: на чому будуть економити
Читати новину російською мовою, повідомляє UBR.
Дефіцит держбюджету за десять місяців уже побив рекорди минулих років.
При цьому в поточному році, схоже, і фінансової допомоги чекати нізвідки. Експерти дали різні оцінки ситуації, одна з яких має на увазі, що фінансування збережуть тільки для захищених видатків, а підрядники й забудовники про бюджетні гроші можуть забути надовго.
Оперативні дані
Нещодавно Міністерство фінансів опублікувало оперативні дані Казначейства, з яких випливає, що за десять місяців цього року (січень - жовтень) дефіцит державного бюджету вже досяг 111 млрд грн. Для порівняння - у 2019 році дефіцит держбюджету склали 81,2 млрд грн, а у 2018-му - 59,2 млрд грн. Тільки мова за минулі періоди йде не про 10, а 12 місяців.
"Дефіцит бюджету - це гроші, якими необхідно покрити витрати, не покриваються доходами з податків. Ці гроші включають і кошти МВФ, і інших наших партнерів, і євробонди, і ОВДП і т.д. Всього з джерелами покрили 111 млрд грн", - пояснює президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак.
При цьому в розпису загального фонду звітного періоду за січень-жовтень була передбачена сума покриття у два рази вища - 214 млрд гривень.
"Тобто не виконана майже половина. Мінфін пояснює таку бюджетну прогалину, прірву я б навіть сказала, слабкими внутрішніми й зовнішніми запозиченнями, які на звітний період склали 426 млрд грн. Це 77,9% від плану. Цікаво, що, по суті, все запозичення за 10 місяців ми витратили на погашення державного боргу - майже 337 млрд грн, і ще на обслуговування - 104 млрд грн. Беремо в борг, щоб перекрити старі кредити", - вважає депутат Ольга Василевська-Смаглюк, глава підкомітету комітету Верховної Ради з питань фінансів , податкової та митної політики.
Той факт, що кошти від запозичень надходять на покриття старих боргів, нікого в Україні вже не здивуєш, це практика з 2015 року стала мало не традицією. Але цікава сама цифра дефіциту - багато це чи мало, і чи переживе Україна без позик.
Дефіцит скорочується
Хоча дефіцит держбюджету й істотно більший ніж у минулих роках, але в порівнянні із запланованим на цей рік - суттєво нижчий. Річ у тому, що спочатку на 2020 рік був запланований дефіцит у розмірі 94 млрд грн, але в квітні, в розпал локдауна, Верховна Рада за погодженням з міжнародними партнерами і донорами збільшила його втричі - до 298,4 млрд грн.
Економічний експерт Юрій Гаврилечко вважає, що ця цифра спочатку була невиправдано завищена, і той факт, що держбюджет не встигає за час, що залишився "досягти" зафіксованого парламентаріями рівня, лише підтверджує це твердження.
"Як і припускали більшість експертів, бюджетний дефіцит 290 млрд грн - явно недосяжна сума, тому за фактом за 10 місяців цього року він склав всього 111 млрд грн. Але зростання дефіциту виявився плановим. Виявилося, що стільки грошей просто нікуди витрачати", - вважає експерт.
Іншими словами, в цю суму виявилися закладені страхувальні ризики, які могли реалізуватися в період весняно-літнього карантину, але так і не реалізувалися. А раз так, то немає і особливої потреби покривати цей дефіцит додатковими позиками.
Витрати будуть скорочувати
З іншого боку, мова йде все-таки про державний бюджет з розписом, у якому закладені всі виплати, які й повинні були покрити "збільшену" сума в 300 млрд грн. Її необхідно покривати, і ці гроші потрібно у два місяці десь шукати.
"Щоб виконати держбюджет в повному обсязі, треба нам в останні два місяці залучити ще майже 190 млрд грн, що абсолютно нереально, коли МВФ і Всесвітній банк грошей не дають, коли й внутрішній ринок фактично їх не має, і це питання не вирішити інакше, як тільки друкуванням Нацбанком нових грошей", - вказує Козак.
За його словами, в місяць держава покриває приблизно 11 млрд грн до держбюджету, а тепер потрібно шукати 90 млрд грн в місяць додаткових коштів, а це великі гроші.
"Банки не мають цих грошей, вони вже під зав'язку забили свої портфелі ОВДП. Захід нам не допомагає, а коли у нас почалася конституційна криза, зрозуміло, що все на паузу поставлено, і нам зараз ніхто грошей не дасть", - підкреслює Козак.
У таких умовах держава починає скорочувати витрати скрізь, де тільки можна, залишаючи в силі тільки захищені статті витрат. В умовах коронакризи на виплати можуть розраховувати тільки медики, вчителі та пенсіонери, але надії інших претендентів на державне фінансування можуть залишитися тільки на папері. Серед інших можуть постраждати, наприклад, підрядники "Великого будівництва" Зеленського.
"Доведеться проводити секвестр, коли не Мінфін визначає скорочення витрат, а Верховна Рада. Це дуже непопулярний крок, тому що багато хто чекає ці гроші: ви будували дорогу, а вам кажуть: знаєш, грошей немає, і все. І Мінфін, якому Нацбанк гроші не намалює, може розрахуватися якимись паперами з погашенням через 5 років, іншого у нього не буде. І настає період кризи", - вважає Козак.