Close button

Вільний ринок газу для населення: що змінилося для енергетики в 2020

Вільний ринок газу для населення: що змінилося для енергетики в 2020

Вітчизняний газовий сектор, котрий зазнав за останні роки кардинальні зміни, в 2020 році не тільки встояв під натиском кризи, а й заклав фундамент для майбутнього розвитку. Що ж чекати українцям від року, що наступив, повідомляє УНИАН.

Минулий 2020 рік увійде в історію, як один з найважчих. Для України ж рік став тестом для реформ, які наша країна проводить з 2014 року.

Сьогодні можна з упевненістю сказати, що вітчизняний газовий сектор, котрий зазнав за останні роки кардинальні зміни, не тільки встояв під натиском коронакризи, а й заклав надійний фундамент для майбутнього тривалого розвитку.

Найважливішою подією завершення року для нашої країни став запуск з 1 серпня конкурентного ринку газу для населення. З цього дня ціна на газ для побутових споживачів не встановлюється урядом, як це було раніше, а формується виходячи з балансу попиту і пропозиції.

Як відомо, в ринковій економіці від конкуренції виграють усі. Споживач, який може отримати більш якісну і менш дорогу послугу і товар. Економіка країни, яка замість призначеної урядом однієї компанії-монополіста, отримує сотні підприємств, що конкурують на різних сегментах ринку в різних регіонах країни і не потребують багатомільярдних дотацій з державного бюджету.

Виграє і чесний бізнес, який отримавши рівний доступ до ринку також має можливість заробляти на свій розвиток. Програють тільки корупціонери і недобросовісні ділки, для яких вільний конкурентний ринок представляє очевидну загрозу.

Тому його запуск в нашій країні постійно відкладався, але коли цей ринок з серпня 2020 року запрацював, то ніякої є катастрофи не сталося. Більш того, через півроку після його запуску важко уявити, як це все могло працювати по-іншому.

Так, без труднощів не обійшлося. Через тривалу відсутність реформ на українському енергетичному ринку накопичилася маса проблем. Найгострішою з них є багатомільярдні борги учасників ринку один перед одним.

За даними Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», на кінець грудня 2020 року сумарний заборгованість перед держкомпанією за поставлений газ становила понад 75 мільярдів гривень.

Вирішення цієї проблеми стане однією з основних в 2021 році. Адже більше половини цієї суми заборгували теплокомуненерго і теплоелектроцентралі, які купують газ для виробництва теплової енергії.

Для цих підприємств вільний ринок має запрацювати з 1 травня 2021 року. Якщо ця боргова діра не буде залатати, то черговий опалювальний сезон буде знаходитися загрозою.

Цінові гойдалки

Минулий рік також запам'ятається екстремальними стрибками цін на природний газ. Якщо влітку ціна на газ досягла рекордно низьких значень через падіння споживання і зниження економічної активності провідних країн світу, викликаного пандемією коронавірусу, то вже в грудні ціни підскочили майже вдвічі, що викликало закономірне невдоволення у населення нашої країни.

Ринок газу в Європі має сезонний характер. Ціни падають після закінчення опалювального сезону, досягаючи мінімальних значень в літній період, і починають рости з приходом холодів.

При цьому, завдяки запуску вільного ринку українці отримали можливість економити на цих цінових гойдалках.

Так, наприклад, «Газопостачальна компанія« Нафтогаз України »в серпні 2020 року запропонувала побутовим споживачам два тарифних плани: річний контракт на поставки газу з фіксованою ціною в 4,73 гривні за кубометр, а також місячний, коли вартість газу змінюється щомісяця, і, яка на серпень становила 3,24 гривні за кубометр, а до грудня вже підскочила до 6,3 гривні за кубометр.

Тобто, клієнт «Нафтогазу», який має суттєвий обсяг споживання цього виду палива, який до того ж зростає з приходом холодів, міг би платити, наприклад, в грудні 2020 роки не 6,3 гривні за кубометр, а 4,7 гривні за кубометр .

З розвитком конкуренції і придбанням ринкового досвіду подібних пропозицій буде все більше від більшого числа компаній, що дозволить споживачеві вибирати собі найбільш вигідну пропозицію і суттєво економити. До того ж процедура зміни постачальника максимально спрощена, що дозволяє змінювати газопостачальні компанії щорічно, а може й частіше.

До серпня 2020 року таких можливостей у побутових споживачів не було.

У той же час, багато жителів нашої країни не здогадуються про ці нові можливості, що є великим провалом державної інформаційної політики, яка повинна бути істотно скоригована в році, що наступив.

Дійшло до того, що в грудні спочатку прем'єр-міністр Денис Шмигаль, а потім і президент Володимир Зеленський закликали українців обирати собі в якості постачальника природного газу держхолдинг «Нафтогаз України» через пропоновані нижчі ціни.

«Нафтогаз» буде пропонувати найнижчі ціни на ринку. І буде боротися за зменшення ціни, незважаючи на ринок. У нас COVID-19, і людям треба допомагати », - заявив глава держави.

При цьому, вже в січні 2020 року ціна на газ для населення підвищитися на 11-20 відсотків. Очікується, що протягом першої половини року це зростання також продовжиться в зв'язку з ростом попиту в Європі через пом'якшення обмежувальних заходів і пожвавлення економіки. Підхльоснути зростання цін також може і періодичне зниження температури повітря.

Крім цього, з першого січня українців «порадували» підвищенням тарифів на розподіл газу. Тарифи зросли для більш сорока компаній. Для деяких зростання склало майже в два рази.

Так, найнижчий тариф на розподіл газу заплатять споживачі столичного «Київгазу» - 31 копійку за кубометр, а найвищий - клієнти компанії «Газовик» - 2,55 гривні за кубометр.

Нові горизонти видобутку палива

Істотно знизити витрати населення і бізнесу на енергетичні ресурси також могло б досягнення Україною повної енергетичної незалежності від імпортних поставок.

Наша країна щорічно видобуває близько 20 мільярдів кубометрів газу при споживанні, яке становить близько 30 мільярдів кубометрів.

Всі три десятка років незалежності перед країною стояло завдання наростити видобуток і знизити споживання газу, так як цю різницю доводиться імпортувати, що позначається на ціні для кінцевих споживачів, а також ставить Україну в залежність від експортерів ресурсу.

Однак значущих результатів домогтися в цьому напрямку так і не вдалося. Винятком не став і 2020 рік, в якому відповідно до затвердженої ще в 2016 році урядової концепції розвитку газодобувної галузі, видобуток мала б зрости до 27 мільярдів кубометрів, а споживання знизитися до цього ж рівня.

За підсумками минулого року видобуток газу в Україні залишилася на рівні 20 мільярдів кубометрів, а споживання на рівні 30 мільярдів. І це незважаючи криза і на десятки мільярдів гривень інвестицій.

У той же час, саме в минулому році була закладена основа, яка повинна дати імпульс розвитку газовидобутку в країні на найближче десятиліття.

На початку грудня Кабінет міністрів дозволив держкомпанії «Нафтогаз України» отримати право на освоєння розташованої в Харківській і Донецькій областях Юзівської нафтогазоносної площі - найбільшого родовище сланцевого газу в країні, ресурси якого оцінюються в 3 трильйони кубометрів палива, а базовий сценарій щорічного видобутку становить близько 10 мільярдів кубометрів.

Крім цього, уряд наприкінці листопада також передало цьому державному енергохолдингу право на розвідку і видобуток нафти і газу на українській частині шельфу Чорного моря, прогнозні ресурси газу якого складають 1-2 трильйона кубометрів.

Реалізація цих двох проектів дозволить Україні повністю відмовитися від імпорту природного газу. Однак, для цього необхідно вирішити ряд завдань, з якими наша країна ще не стикалася.

Для масштабного видобутку на Юзівській площі «Нафтогазу» необхідно знайти таке технологічне рішення, яке зробить промисловий видобуток сланцевого газу в Україні економічно доцільною.

Для активного освоєння шельфу України повинна гарантувати безпеку своєї акваторії від можливої російської агресії. Більш того, реалізація цих двох проектів зажадає крім найсучасніших технологій також і мільярди доларів інвестицій.

Нашій країні доведеться залучати міжнародні нафтогазові корпорації, які будуть з побоюванням дивитися на не реформувати судову систему і чекати посилення боротьби з корупцією та підвищення гарантій своїх інвестицій. Це ті виклики, з якими наша країна повинна впоратися вже в найближчі роки.

Транзитні війни

Важливою подією минулого року також стало падіння транзиту газу через територію України. По українській газотранспортній системі з Росії в Європу було поставлено 55,8 мільярдів кубометрів, що на 38 відсотків менше, ніж у попередньому році.

Найбільші обсяги були поставлені по словацькому напрямку - 38,5 мільярда кубометрів, до Угорщини - 9,6 мільярдів кубометрів. До Польщі було поставлено 3,8 мільярда кубометрів, в Молдову - 3 мільярди кубометрів, до Румунії - 0,9 мільярда кубометрів.

Ключовим фактором зниження поставок став запуск газопроводу «Турецький потік» в обхід нашої країни, а також зменшення попиту на газ в Євросоюзі.

Варто зазначити, що російський «Газпром» оплатив Україні за послугу транспортування, виходячи з обсягу, передбаченого транзитним контрактом - 65 мільярдів кубометрів, незважаючи на те, що фактичні обсяги поставок виявилися істотно нижче.

У році, що наступив контрактом передбачається істотне зниження транзиту через Україну - до 40 мільярдів кубометрів. Однак, з огляду на те, що у Росії виникли складнощі із запуску своїх інших обхідних газопроводів, а попит в Європі на газ може збільшитися, то «Газпрому» доведеться прокачувати надконтрактні обсяги через вітчизняну ГТС, що обійдеться російському монополісту в «копієчку».

Вітчизняні газові сховища для Європи

Знаковою подією завершився року також стало досягнення рекордних обсягів газу в українських газових сховищах. При місткості в понад 30 мільярдів кубометрів на старті опалювального сезону в них було закачано понад 28 мільярдів кубометрів.

Вперше за довгі роки газові сховища були заповнені на більш ніж 90 відсотків, тоді як в попередні десять років цей показник коливався в межах 50-80 відсотків. При цьому, вперше істотний обсяг - близько 10 мільярдів, належав зарубіжним компаніям, які зберігали його в режимі «митний склад».

Цей режим, який оператор українських сховищ держкомпанія «Укртрансгаз» впровадила ще в 2017 році, дозволяє трейдерам тримати газ в українських сховищах протягом більше 1000 днів без сплати податків і мит. При цьому компанії оплачують тариф на зберігання в повному обсязі.

В результаті у виграші опинилися всі. Україна, нарешті, змогла ефективно розпорядитися своїми найбільшими на континенті сховищами, а іноземні трейдери відкрили для себе в нашій країні прибуткову бізнес модель: закачувати в українські сховища газ, коли ціна на нього низька, а на піку цін експортувати паливо в країни Євросоюзу.

Важливим фактором, який зіграв на руку Україні, стало істотне падіння попиту на газ в Європі в 2020 році. При цьому пропозиція зберігалася на рівні попередніх років, як ніби ніякої кризи не було.

Вражені від такого повороту долі трейдери не знали, куди подіти мільярди кубометрів газу, які раптом стали нікому не потрібні, поки не звернули увагу на українські підземні сховища, в яких можна було за прийнятні гроші притримати ресурс до кращих часів.

Так, наша країна запропонувала іноземним компаніям як цікавий продукт у вигляді режиму «митного складу», так і привабливий тариф, який нижче, ніж в сусідніх країнах. Однак, без проведених в останні роки реформ газового сектора домогтися подібного результату було б неможливо.

Таким чином, Україна, зуміла скористатися шансом, який їй подарувала світова коронакриза.

Цей показовий приклад демонструє, що, незважаючи на критику з різних сторін, наша країна йде правильним шляхом.

Це - ринкові реформи, які дозволяють Україні не тільки набагато легше, ніж раніше, переживати світові економічні кризи, а й домагатися в настільки складні часи результатів, які раніше здавалися неможливими.

Ігор Орел

Новини

Популярні теми форуму

analytics