Прогноз врожаю-2021: повторення рекорду 2019-го або торішній "недобір"
Серед переваг цієї весни експерти називають краще зволоження ґрунтів, серед недоліків - пізні терміни посівної і підживлення озимих, пише Владислав Обух, Укрiнформ.
На Благовіщення в більшості областей України пролітав мокрий сніг. А в Прикарпатті - зокрема, на Львівщині - тиждень взагалі почалася з майже зимових снігопадів. Синоптики і рятувальники навіть оголошували штормове попередження. З одного боку, українським полям додаткова волога не зайва. Адже навіть попри те, що зволоженість ґрунтів зараз набагато вище, ніж торік, цей показник все ще не дотягує до оптимального.
З іншого боку - рясні опади, прохолодні дні і нічні морози і так призвели до затримок з посівною. В останню декаду березня селяни тільки почали сіяти ранні ярові на Херсонщині, Донеччині, Закарпатті та Миколаївщині. В інших регіонах техніка масово виходить в поле тільки на цьому тижні. Тоді як у 2019-му, коли вітчизняні аграрії зібрали рекордний поки урожай, сіяти на півдні країни почали з перших днів березня, на північ від - з другої декади. А порівняно пізні терміни торішньої посівної, серед іншого, називають однією з причин врожайного "недобору": 65 млн тонн зернових проти 75 млн тонн у 2019 році. Водночас експерти і аграрії-практики заспокоюють: нинішні запаси вологи дають надію на кращі, ніж торік, показники. І озимі на цей раз перезимували досить добре ...
Погода vs посіви: як перезимували? ..
За оцінками фахівців Української зернової асоціації (УЗА), в цілому погодні умови минулого зимового періоду були цілком сприятливі для озимих зернових. Середня температура взимку становила -2,1 ° С. Це - вдвічі вище у порівнянні з багаторічною нормою. Хоча і було холодніше, ніж в попередні роки - з 2018-го по 2020-й. Також календарна зима видалася щедрою на опади, кількість яких перевищила кліматичну норму на 13%.
Сприятливим для аграріїв була і перша половина березня. А ось друга половина місяця видалася не надто щедрою на опади (61% норми) і не принесла очікуваного тепла. За останнє десятиліття холодніше в цей час було тільки у 2012 і 2018 роках. Як наслідок - в цьому році "пробудження" (відновлення весняної вегетації) озимих сталося на 5 діб пізніше середніх багаторічних термінів, а тривалість зимового спокою рослин була на два тижні довше у порівнянні з кліматичною нормою. Але лякатися цього, звичайно ж, не варто.
... І як будемо сіяти?
Як підкреслює керівник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань, таку погоду можна вважати сприятливою для ранньовесняної вегетації.
"Невисокий температурний фон разом з оптимальним зволоженням ґрунту стимулює розвиток кореневої системи. Зате ростові процеси відбуваються стримано. Це - найкращий варіант для формування гарного врожаю. Верхні шари ґрунту прогріті і добре зволожені. Середня температура на глибині 10 см становить 7-9º і дозволяє проводити посівну кампанію всіх ранніх зернових і зернобобових культур, агрокліматичні терміни яких закінчуються 10 квітня, і почати сівбу соняшника, який вважається стійким проти заморозків", - нагадує фахівець.
І радить селянам вже починати сіяти моркву, цибулю, петрушку, щавель і редис, які не бояться заморозків. Сівбу ж цукрових буряків й садіння картоплі краще перенести - принаймні, на найближчі вихідні, коли тепло буде "більш надійним".
Тим часом в Українському гідрометцентрі підтвердили, що циклон вже покидає територію країни, інтенсивних опадів більше не буде. Але і справжнього тепла чекати поки не варто - з північного заходу Європи продовжить надходити холодне повітря. Нічні морози - до -5º, а в Карпатах навіть у -12º - збережуться.
У вихідні та на початку наступного тижня вийти в поле планують в більшості великих агрохолдингів. Активно беруться за сівбу фермери. Очікувана площа посівів під урожай 2021 року - 28,1 млн га. Це на 378 тис. га більше, ніж торік. Тобто, навіть при збереженні торішніх показників врожайності можемо розраховувати на більший валовий збір. Під зернові селяни відвели 55% посівних площ - 15,5 млн га. При цьому 7,6 млн га треба посіяти навесні, решта - озимі. Соняшник в цьому році займе 5,4 млн га, соя - 1,4 млн га, цукрові буряки - приблизно 223 тис. га.
І, як показує досвід попередніх посівних кампаній, впоратися з поставленим завданням нашим аграріям цілком під силу. Надалі ж багато чого буде залежати від дотримання технологій догляду за рослинами і, звичайно ж, від погодних умов протягом усього періоду вегетації. Наприклад, посушливий початок літа може звести нанівець зусилля селян і переваги вищих зимових запасів вологи у ґрунті...
Чи не посівної єдиної: що не так з підживленням озимих
Одна з особливостей нинішньої весни - низький досі рівень підживлення озимих. Що може негативно позначитися як на продуктивності засіяних з осені площ, так і на строках сівби ярих. Адже господарствам в найближчі тижні доведеться "розпорошувати зусилля".
"На завершення першої декади березня озимі культури на більшості посівних площ знаходилися в хорошому і задовільному стані, але значна частина посівів вимагала азотної підгодівлі, яка з подальшим підвищенням температурних показників сприяла б більш інтенсивному відновленню листового апарату і поліпшення фізіологічних процесів у рослин", - нагадують в УЗА.
При цьому в "зразковому" 2019 році до початку другої декади березня в країні встигли підживити до 60% площ під озимими! В цьому році багато господарств взялися за ці роботи лише в кінці березня. Тому змушені завершувати їх паралельно з посівною. За словами директора з виробництва холдингу KSG Agro Дмитра Емельченко, завершення підгодівлі на початку квітня обумовлено складними погодними умовами в останні два місяці:
"У лютому-березні погода нас не балувала, придатними для весняно-польових робіт були тільки 13 днів. Однак наші господарства ефективно використовували цей період і якісно провели підживлення сільськогосподарських культур".
Але поки похвалитися цим можуть не всі ...
Неналежні темпи підживлення озимих - це погана новина. Хороша:
"Тести з визначення життєздатності озимої пшениці в лабораторних і польових умовах показали, що 96-98% рослин зберегли життєздатність. З підвищенням температури повітря почалася інтенсивна регенерація листового апарату, поступова зміна його кольору і відростання вторинної кореневої системи", - констатували в УЗА.
Як добрий та задовільний оцінюють стан посівів і аналітики компанії "ПроАгро Груп". Однак там звертають увагу на незначні пошкодження озимого ріпаку (за різними оцінками, вимерзання склало від 3,5 до 5% площ).
Врожайні прогнози-2021: поки позитивні
Аналітики ІА «АПК-Інформ» прогнозують, що валовий збір зернових і зернобобових культур в цьому році може досягти 73,8 млн тонн. Це на 13% перевищує минулорічні показники. Хоча і майже на 2% менше, ніж у 2019-му. Валовий збір пшениці очікується на рівні 27,5 млн тонн (+ 10% в порівнянні з минулим роком), ячменю - 8 млн тонн (+ 2%), кукурудзи - 35,7 млн тонн (+ 19%).
Також наголошується, що при поточних обсягах внутрішнього споживання зерна експортний потенціал українського зернового ринку досягне 54,2 млн т. Що на 19% перевищує показник поточного маркетингового року (45,5 млн тонн) і лише на 1% менше рекордного показника сезону-2019/20 (54,9 млн тонн).
Приблизно такими ж прогнозами поділилася заступник директора компанії "ПроАгро Груп" Марія Колесник.
"За нашими оцінками, майбутній урожай пшениці буде вище на 7,5% і складе 27-27,5 млн тонн. Посівні площі під озимою пшеницею аграрії розширили майже 300 тис. га через сприятливі цінові кон'юнктури на ринку минулої осені. Виробництво ячменю ми прогнозуємо на рівні 8-8,3 млн тонн, а кукурудзи 34-34,5 млн тонн", - говорить експерт.
За її словами, зараз є всі підстави розраховувати, що врожайність ранніх зернових буде вище або на рівні середньорічних показників.
"Що стосується олійних, не бачимо підстав для скорочення посівів під соєю і соняшником у зв'язку з постійним зростанням цін на цю продукцію протягом 2020/21 маркетингового року. За нашим прогнозом, майбутній урожай соняшнику складе 14,5-15 млн тонн (посівні площі 6,65 млн га), соєвих бобів - 3,3-3,5 млн тонн (посівні площі 1,5 млн га)", - розповіла пані Колесник.
Тобто, мова йде про досить непогані показники. Наприклад, соняшнику, через неврожай і низьку якість якого українці страждають від "олійних" проблем, аграрії можуть зібрати на 1-1,5 млн тонн більше, ніж торік.
Але. Визначальним фактором буде погода в весняний період і на початку літа. Експерти нагадують, що посушливі умови, які, на жаль, стають звичними для нашого клімату, в останні роки надають чи не найбільш негативний вплив на посіви ранніх культур на завершальних етапах вегетації і на посіви пізніх культур - в період формування врожаю.