Робота за новими правилами. Без внутрішнього розпорядку та графіка відпусток

Процес впровадження нововведень у трудове законодавство України не припиняється. Днями у Верховній Раді був зареєстрований черговий законопроект (№5388), головна мета якого - дерегуляція сфери трудових відносин. У планах - скоротити держвтручання до мінімуму, пише Нана Черная, УНІАН.

"Ліквідація бюрократії"

Законопроектом пропонується:

• зменшити кількість обов'язкових кадрових документів;
• змінити механізм участі профспілок при розірванні трудового договору;
• осучаснити питання матеріальної відповідальності;
• спростити процедуру укладання строкового трудового договору;
• чітко визначити порядок надання роботодавцем інформації про умови трудового договору.

У документі виписано 12 підстав, при наявності яких укладається строковий трудовий договір.

У Кабміні аргументують свою "ідею" тим, що роботодавці витрачають багато грошей і часу на правильне ведення документації, яка часто має формальний характер. Якщо запропонований законопроект буде прийнятий, оформлення таких документів стане необов'язковим, на розсуд роботодавця.

Усі правила КЗпП про матеріальну відповідальність працівників будуть викладені в новій редакції.

Встановлення п'ятиденного або шестиденного робочого тижня роботодавцю не потрібно буде погоджувати з місцевою радою, все на його розсуд.

Нововведення мають на увазі, що режим роботи і її тривалість, питання надання відпусток (усі особливості домовляються сторонами) буде досить зафіксувати в трудовому договорі. А ось термін укладення такого договору Кабмін пропонує обмежити до п'яти років. Якщо ж після закінчення терміну трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, то дія договору продовжується на невизначений термін.

Аналогічно договір продовжується, якщо він укладається з працівником два і більше разів, а перерва між звільненням і прийомом на роботу становить менше двох тижнів. Однак, якщо буде така необхідність, сторони можуть домовитися про продовження трудових відносин до завершення конкретної роботи. Коли вона буде виконана в повному обсязі, тоді трудові відносини і будуть припинені.

І важливий момент - виключається необхідність узгоджувати розрив або зміну трудових відносин з представниками профспілок.

Як наголошується в пояснювальній записці до законопроекту, внесення змін у трудове законодавство пов'язане з тим, що деякі його статті "не відповідають сучасним реаліям, не несуть у собі ніяких корисних функцій і є тягарем для бізнесу, роботодавцю доводиться витрачати значну кількість фінансових ресурсів і часу для забезпечення дотримання вимог законодавства".

Адвокат Володимир Фогель вважає, що один з позитивних моментів законопроекту - зменшення кількості обов'язкових кадрових документів. Це буде сприяти спрощенню ведення бізнесу, а також стимулювати роботодавців до легального оформлення трудових відносин. Як наслідок, допоможе краще дотримуватися законодавства про працю і поліпшить захист прав та інтересів працівників. Однак щодо скасування складання роботодавцем правил внутрішнього трудового розпорядку, графіків змін і відпусток, є питання.

За його словами, все це треба чітко вказати та прокоментувати як у терміновому договорі, так і в колективному. Оскільки такі зміни несуть безліч ризиків. По-перше, невідомо, як нововведення будуть сприйняті суспільством і бізнесом. По-друге, якою буде судова практика щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Адвокат Марина Семенова відзначає, що важливою позитивною зміною можна назвати оновлення, якому підпорядковано загальні принципи матеріальної відповідальності працівників. Зокрема, законопроектом встановлюється, що матеріальна відповідальність працівника настає лише за наявності її вини. А також за умови, що наявність прямої дійсної шкоди і те, що ця шкода заподіяна внаслідок порушення трудових обов'язків, будуть доведені.

Крім того, працівник несе матеріальну відповідальність тільки в межах його середньомісячної заробітної плати (виключення встановлюються законом). Також запропонований чіткий порядок визначення розміру прямої дійсної шкоди і його відшкодування.

Позитивною зміною вона називає і те, що, згідно із запропонованими змінами, залучення співробітників до роботи у вихідні дні допускається тільки у виняткових випадках, що визначаються законодавством, трудовим/або колективними договорами, і після інформування про це профспілки.

Молодший юрист Ірина Низька також вважає, що в законопроекті є позитивні моменти як для роботодавців, так і для працівників. Що стосується останніх: розширено обов'язок роботодавця по його інформування до початку роботи, повністю змінена і виписана в новій редакції стаття "Матеріальна відповідальність працівника".

А ось плюси для роботодавців полягають у тому, що скорочено перелік категорій осіб, для яких не може встановлюватися випробування при прийомі на роботу. Йдеться про неповнолітніх, вагітних, осіб з інвалідністю, а також у разі строкового трудового договору до 12 місяців. Також уточнено моменти щодо продовження дії строкового трудового договору.

Усе правимо і правимо

"Трудова" реформа, попри багаторічні зусилля влади, давно перезріла. Україна продовжує жити за Кодексом законів про працю від "совкового" 1971 року. Численні зміни в нього і величезна кількість підзаконних актів тільки ускладнюють трудові відносини. Це провокує масу претензій з боку працівників і їх представників - профспілок, а також потенційних інвесторів і роботодавців.

Для врегулювання проблем був розроблений проект Трудового кодексу, який подали в Раду ще у 2014 році. У 2015 році його прийняли в першому читанні і ... відправили на доопрацювання. А завершили "допрацьовувати" документ тільки в травні 2017 року. Після цього у парламенту довго не доходили до нього руки. Потім - вибори, нове скликання Верховної Ради і ... небажання нового складу повертатися до старого Трудового кодексу. Нинішнє скликання вирішило підготувати свій варіант "трудової" реформи.

У вересні 2019 року президент Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів і Верховній Раді "невідкладно" замінити старий радянський Трудовий кодекс на новий. Було озвучено дедлайн - до 1 січня 2020 року. Але ніхто не поспішав. Замість переписування кодексу уряд зайнявся комплексною розробкою трудових нововведень. Їх було прийнято десятки, але руки до нового закону про працю знову не дійшли. Але ж все зводилося до того, щоб звузити сфери неформальної зайнятості, зокрема, суттєво посилити відповідальність за роботу в "тіні".

Новий законопроект про дерегуляцію трудових відносин - чергові зміни до Трудового кодексу. Глобально проблеми на ринку праці в країні він не вирішує. Але в ньому змальовані основи "співпраці" роботодавця і працівника, про які варто знати перш ніж з ними зіткнешся в реальному житті.