Close button

Київ "перезапускає" ринок МАФів: чому зносять кіоски

Міська влада взялася за демонтаж торгових точок у підземних переходах Києва. І навіть наявність усіх дозвільних документів не є гарантією того, що бізнес не знесуть, повідомляє UBR.

Найбільший резонанс у мережі викликали фотографії уламків торгових рядів у "трубі" на станції метро Майдан Незалежності. Паралельно рівняють із землею кіоски і в інших точках міста.

Підприємці кажуть, що цьогоріч подібні зачистки пройдуть по всіх районах столиці, і це безпосередньо пов'язано з політичною ситуацією в КМДА.

Офіційним приводом для знесення кіосків Департамент міського благоустрою називає їх незаконне встановлення і відсутність дозвільних документів.

У свою чергу на офіційному сайті відповідального органу не відображені відповідні накази на демонтаж за більшістю адрес, на яких дані роботи вже проведені.

Ціна оренди відразу зростає

Глава руху "SaveФОП" Сергій Доротич називає подібні дії "перезапуском системи", коли місця з-під знесених торговельних точок якийсь час пустують, але пізніше туди приходять нові власники.

Таким чином ціна на торговельні місця може підніматися до 20%.

За його словами, активізація по очищенню Києва від МАФів почалася після обшуків у міського голови Віталія Кличка, оскільки саме КМДА несе відповідальність за отримання доходів з торгових точок у бюджет міста. У разі, якщо від частини таких торгових споруд доходів до бюджету не надходить, можуть виникнути підозри щодо корупційної складової їх функціонування. І як наслідок - звинувачення мера в службовій недбалості.

Водночас Доротич не заперечує, що поточна хвиля знищення торгових павільйонів також пов'язана і з відсутністю дозвільних документів у деяких власників торгових точок і орендарів, або із закінченням строків договорів оренди. Але, він уточнює, часто підприємець не може їх продовжити і зустрічає опір з боку чиновників, тоді власник бізнесу змушений звертатися до суду, або продовжує працювати на свій страх і ризик.

Кого зносять першим

За інформацією КП "Київблагоустрій", з початку 2021 роки було знесено близько 1300 торговельних споруд у підземних переходах і на вулицях Києва. Це рекордна кількість у порівнянні з 2019-2020 роками, оскільки перед виборами подібну діяльність призупинили.

1280-960-max%20(2).jpg

Серед постраждалих - роздрібна торгівля і дрібний бізнес, який виконує соціальну функцію: швидка їжа, кава на винос, сувенірна продукція та товари першої необхідності. З кожного знесеного торгового місця фінансові збитки підприємців налічують десятки тисяч гривень.

Думки городян щодо цього розділилися. Більшість позитивно висловлюються про те, що тепер можуть вільно пройти по переходу до станції метро, інші обурюються, оскільки більшість таких точок перемістилися на площі перед входом у метро, до того ж торгівля тепер ведеться з рук або саморобних торгових столів.

Ставити кіоски будуть і далі

Разом з цим глава асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь каже, що не бачить причин відмовлятися від тимчасових торгових споруд на користь перенесення торгівлі на інші майданчики - торгові центри, ринки, інтернет.

"Вулична торгівля, торгівля в пішохідних переходах - це фішка не тільки української економіки. Це є в Нью-Йорку, Сінгапурі, Європі - практично скрізь, і це нормально. Десь формат більш організований. Але загалом - це не наше ноу-хау, і не нам його міняти. Все має регулювати ринок, де покупець голосує гаманцем, і саме від попиту залежить найбільш прийнятний майданчик реалізації тих чи тих товарів", - уточнює Соболь.

Що стосується вартості оренди торгових точок у Києві - наразі середня ціна в центральних районах варіюється від $ 1 до 1,5 тис., на околицях - до пари тисяч грн на місяць. Однак, за інформацією від підприємців, утримання кіоску в таких місцях, як "труба" на Майдані Незалежності, могло обходитися в десятки тисяч доларів на місяць.

Документи на МАФ, без гарантій

Наразі основним документом, який регламентує діяльність МАФів у Києві є довідка про функціональне призначення, яку видає Департамент містобудування та архітектури КМДА. Саме її наявність має допомогти підприємцю уникнути примусового демонтажу його торгової площі.

1280-960-max%20(1).jpg

Незважаючи на це, адвокат, керуючий партнер ЮК "Альянс Правових Сил" Віталій Собкович впевнений, що навіть при наявності всього пакета діючих документів, немає ніяких гарантій, що тимчасову споруду не демонтують:

"Влада спочатку зносить, а ти потім оскаржуй, коли майно вже знищено. Є підприємці, які подають у суд, але зазвичай подібні справи розглядаються роками і затягуються", - говорить він.

Але є ще одна проблема, про яку згадує Собкович: більшість кіосків і павільйонів у Києві працюють тільки на підставі договору оренди, який не є підставою для використання торгового приміщення підприємцем.

Саме відсутність дозвільних документів підтверджує незаконність встановленої тимчасової споруди, і в такому випадку закриття торгової точки - питання часу.

Єдиним виходом з ситуації, що склалася, експерти бачать в об'єднанні бізнесу для спільних переговорів з представниками місцевої влади, і в доопрацюванні ними правил функціонування даного сектора. У свою чергу це допоможе повернути довіру ринку до такої форми торгівлі, як МАФи, а підприємцям - працювати легально і відкрито.

Новини

Популярні теми форуму

analytics