Торгівля органами в Україні: скільки платять
Українці в мережі намагаються продати свої органи. Покупці обіцяють за нирку десятки тисяч гривень, однак потім обманюють довірливих донорів, повідомляє Обозреватель.
"У мене кредити були. Невеликі, але роботи не було. Ось і розмістив оголошення", – розповідає житель Запоріжжя Євген.
Два роки тому на одному із сайтів він подав оголошення про те, що продасть нирку, на пошук покупця пішло пів року. Після того, як на нього вийшли трансплантологи-посередники, всі документи й аналізи підготували за два місяці.
"Мені там зробили довідку, що я родич того, кому нирку пересадили. Півтора року вже пройшло. Обіцяли мені 3 млн рублів (1,1 млн грн. – ред.), а заплатили всього 900 тис. (335 тис. грн. – ред ). Обіцяли оперувати в Москві, але потім довелося за свій рахунок летіти до Іркутська. Говорили, що буде реабілітація за їхній рахунок, що зможу перебувати в лікарні, але мені вже наступного дня після операції сказали, що потрібно платити і за лікарню", – скаржиться донор Євген.
Повернувшись у рідне Запоріжжя, чоловік звертатися до лікарів побоявся. Адже як пояснити, чому зникла нирка? Із заробленої суми додому він привіз 290 тис. грн. Решту грошей витратив на ліки, транспорт.
"Мені дуже хотілося купити годинник Maurice Lacroix. Це швейцарський. Дорогий дуже. У мого дядька такий був. Він обіцяв мені його подарувати, а потім поїхав із ним із Запоріжжя й не повернувся. Я навіть недавно знайшов його номер і запитав: так подаруєш мені годинник? Він не відповів. Може, вже його продав", – говорить він.
"Приїхав я додому й купив собі такий годинник. В інтернеті замовив. Ось за нирку, можна сказати, купив годинник. Звичайно, просто гроші потрібні були. Але годинник ось залишився, а інше вже давно витратив", – розповідає Євген.
У мережі можна побачити тисячі оголошень із заголовками "Продам нирку". У них українці залишають свої номери телефонів із надією, що їх знайдуть справжні лікарі, виріжуть орган і озолотять.
Журналісти обдзвонили десятки номерів тих, хто хотів продати свої органи. Більшість українців категорично відмовилися коментувати своє бажання. Хтось поскаржився, що писали їм тільки шахраї. Євген коротко відповів на наші запитання й побажав залишитися неназваним. В Іркутську дійсно є центр трансплантології, однак перевірити розповідь співрозмовника на достовірність практично неможливо.
У будь-якому разі українці ледве не лідери за кількістю охочих продати свої органи в Європі. І якщо справжніх чорних трансплантологів десятки, то шахраїв, які видають себе за них, – тисячі. Найпростіший спосіб заробити на довірливих "пацієнтах" – попросити заздалегідь оплатити аналізи. З такими пропозиціями після розміщення подібного оголошення як експерименту звернулися і до журналіста.