Close button

Скасування військового призову: чим може обернутися ідея "Слуг народу"

Скасування військового призову: чим може обернутися ідея "Слуг народу"

Розмови про скасування військового призову в Україні ведуться мало не від моменту відновлення її незалежності і одного разу ця ідея навіть була реалізована, але все завершилось дуже погано, повідомляє Depo.ua.

Голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко розповів в недавньому інтерв'ю одному з українських ЗМІ, що у владних кабінетах розглядається ідея скасування в Україні загальнообов'язкового військового призову.

"З прийняттям законопроєкту про національний супротив в цілому поступово це все буде втілюватися. Базові зміни – це питання декількох років. Може, в наступному році якісь речі ми встигнемо зробити. До кінця каденції маємо встигнути в цілому", – повідомив Корнієнко.

При цьому він зауважив, що статися це може не раніше 2023 року і буде втілюватись разом з реформою військкоматів.

"Ці всі реформи очікуються, тому що вони пов'язані з планом членства в НАТО. Військова реформа буде відбуватися далі постійно", – наголосив головний "слуга".

Як це в Україні зараз

Наразі в Україні  обов'язкову військову службу терміном у 18 місяців (при наявності вищої освіти – 12 місяців) проходять чоловіки від 18 до 27 років, які не мають права на звільнення або відстрочку від призову.

Постійна чисельність призовників складає близько 18 тисяч при загальній чисельності Збройних сил України 250 тисяч без тероборони (після набуття чинності ухваленого Верховною Радою закону про національний спротив буде 261 тисяча за рахунок військ територіальної оборони). Крапля в морі, але дуже суттєва, і ось чому.

Питання скасування військового призову для України не нове: 14 жовтня 2013 року, за часів президентства Віктора Януковича, військовий призов на строкову службу повністю скасували, не напрацювавши систему контрактної армії. Це призвело до того, що на момент російської агресії весною 2014 року українське військо перебувало у напіврозібраному стані.

Тому цілком логічно, що 1 травня 2014 року призов відновили Позиція тодішніх очільників держави з цього питання була категоричною й однозначною: служити в АТО призовники не будуть, але вони повинні стати кадровим резервом для контрактної армії.

Тобто, за задумом, український юнак має пройти своєрідний "курс молодого бійця" і потім вирішити: продовжити службу на контракті, або ж повернутися до цивільного життя. За останніми даними, близько 40% призовників після проходження служби залишаються в армії служити на контрактній основі.

Таким чином наразі військова служба за призовом в Україні є чи не єдиною кузнею кадрів для контрактної армії, особливо в контексті підготовки рядових військових спеціальностей (офіцерів готують військові виші). Тому якщо військову службу скасувати, не подбавши про адекватну заміну (а цього "слуги" наразі не пропонують), то ми знову, як це було у 2013 році, отримаємо розбалансування армії, у тому числі контрактної.

Як це у світі

Взагалі дивно, що в контексті скасування військового привозу наводиться приклад НАТО, тому що у багатьох країнах-членах Альянсу якраз успішно працює система комплектування збройних сил з урахуванням військового призову. А деякі країни-члени НАТО до нього повертаються після багаторічної перерви.

Звісно, у більшості каїн НАТО військового призову наразі немає, але це зумовлено виключно органічними факторами (відсутність потреби у призовниках). Жодні стандарти Північноатлантичного Альянсу це питання не регулюють і відсутність призову не є умовою для вступу в НАТО – кожна країна сама вирішує, як їй краще комплектувати власну армію.

Так, у США призов скасували після війни у В'єтнамі. Разом з тим, всі чоловіки з 18 до 26 років зобов'язані стати на облік у Системі військової повинності. Тим, хто ухиляється від реєстрації, загрожує п'ятирічне тюремне ув'язнення та штраф 250 тисяч доларів.

У Німеччині військовий призов призупинений з 2011 року, але в Конституції країни досі діє норма, за якою чоловіків можуть призвати до армії з 18 років. Просто наразі у призові немає потреби – Збройні сили ФРН без проблем комплектуються за рахунок добровольців-контрактників, чого не скажеш про Україну.

У Франції з 2001 року щорічний призов замінили на "День підготовки національної оборони", в якому обов'язково беруть участь усі чоловіки й жінки від 16 до 18 років. Проте нинішній очільник Франції Еммануель Макрон повернув призов на строкову військову службу. Він пояснив це нагальною потребою у підготовці мобілізаційного ресурсу в умовах гібридної агресії.

Існує військовий призов і у Нідерландах, хоча й діє лише на папері – в реальності у цій країні нікого не призивали з 1996 року, тому що не було такої необхідності. Як і в Німеччині, тут збройні сили комплектуються за рахунок добровольців-контрактників.

Зберігається призов і в інших країнах-членах НАТО: в Данії, де чоловіки старше 18 років мають пройти 4-місячну службу; в Естонії, де чоловіки від 18 до 28 років зобов'язані проходити 11-місячну службу; у Греції, де чоловіки від 19 до 45 років проходять 8-місячну службу в армії або 12-місячну службу на флоті чи в авіації. Раніше скасували, але кілька років тому повернули призов Швеція і Литва. А у Канаді військовий призов призупиняється у мирний час і запроваджується під час участі країни у війні (на відміну від Канади, Україна зараз перебуває у стані війни, хто забув).

В Австрії та Швейцарії, які хоч і не входять до НАТО, але мають армії за стандартами Альянсу, питання призову у 2013 році винесли на референдум і більшість австрійців та швейцарців висловилися за збереження строкової служби.

У Швейцарії чоловіки служать починаючи з 20 років терміном від 18 до 21 тижня. Після проходження обов'язкової служби громадян до 34 років (офіцерів до 50) залишають в запасі й вони мають проходити регулярні військові збори тривалістю до 21 дня. Сумарно потрібно відслужити 300 днів (офіцерам 600).

У Туреччині, яка є членом НАТО, обов'язково служать чоловіки віком від 19 до 40 років. Громадяни без вищої освіти мають відслужити 12 місяців рядовими. За наявності вищої освіти можна вибирати: або 12 місяців служби офіцером, або 6 місяців рядовим. Студенти можуть не йти до армії до 28 років; ті, хто має науковий ступінь, – до 35; ті, хто живе за кордоном, – до 38 років. А от за ухилення від призову можна потрапити до в'язниці на термін від місяця до 10 років.

Також серед країн НАТО є військовий призов у Норвегії. Щобільше – з 2015 року, після вступу в силу нового закону, у збройних силах цієї країни зобов'язані служити навіть жінки. І це при тому, що зараз Норвегія є країною з найвищим у Європі оборонним бюджетом на душу населення (1,3 млрд дол.) і може дозволити собі найкращу контрактну армію.

"Військовий обов'язок – важлива частина соціального контракту між державою та її громадянами, проте тільки тепер ми можемо сказати, що обов'язки всіх громадян перед своєю країною однакові", – пояснила такий крок міністерка оборони Норвегії Іне Еріксен Серейде.

Термін служби в лавах Збройних сил Норвегії за законом становить для призовників та призовниць 19 місяців, проте насправді рідко перевищує 12 місяців. Крім того, майже половину призовників зараховують до складу Національної гвардії країни, де термін служби становить 7 місяців і розбитий на кілька відносно коротких періодів.

Також в обов'язковому порядку служать в армії всі чоловіки й жінки в Ізраїлі, який протягом усього періоду своєї незалежності перебуває у стані перманентної війни. А хто не проходить за станом здоров'я для участі у військовій муштрі та бойових діях – відбуває службу в апараті збройних сил (клерками, програмістами тощо – в залежності від вмінь та навичок).

Ще в одній країні НАТО, Італії, військовий призов тимчасово призупинили у 2005 році. Тепер лави італійської армії комплектують через відбіркові конкурси при Міністерстві оборони. Для участі у них допускають юнаків та дівчат, які досягли повноліття та закінчили середню школу, мають італійське громадянство, відсутність судимості, відповідну фізичну підготовку та є психічно здоровими.

Початковий курс обраних армійців в Італії триває рік, після чого їх можна залучати до військових операцій як в середині країни, так  і за кордоном.

Але, знову ж таки, скасування військового призову в Італії має тимчасовий характер і пов'язане з кількома факторами: плановим скороченням чисельності збройних сил країни вдвічі з одночасним збільшенням фінансування армії, що призводить до великої кількості бажаючих служити за контрактом. Тобто, там це природний процес і навіть необхідність, а не популізм чи бажання підлаштуватись під певні стандарти.

Немає військового призову й у Великій Британії – його там скасували 1960 роках. Однак, останнім часом на найвищому рівні ведуться розмови про його повернення. Зокрема, у 2015 році принц Гаррі запропонував знову ввести в королівстві обов'язкову військову службу. Цю ідею підтримує й колишній міністр внутрішніх справ Девід Бланкетт.

Британські прихильники військового призову вважають, що загальнообов'язкова служба може стати хорошою школою для молоді й своєрідною путівкою у доросле життя.

Щоправда, у самих Збройних силах Великої Британії не всі раді ідеї обов'язкової військової служби, тому що тоді в армії зменшиться необхідність в професійних військових.

Але британську ситуацію з українською порівнювати не варто (як і ситуацію в інших країнах НАТО), тому що там немає кадрового голоду і розмови про повернення призову ведуться не так з метою підвищення обороноздатності армії, як з метою придумати корисне дозвілля для сучасної молоді. Та й сам призов там, як і в інших країнах НАТО, скасували виключно тому, що у ньому відпала потреба – кількість охочих укласти контракт зі збройними силами природнім шляхом стала перевищувати потребу у військовослужбовцях, чого немає наразі в Україні.

Навіть навпаки – у Збройних силах останнім часом спостерігається відтік кадрів. З різних причин військові за першої ж нагоди розривають контракти.

Новини

Популярні теми форуму

analytics