Боротьба з олігархами: що планує уряд
Учора уряд затвердив план-графік заходів щодо боротьби з олігархами. З одного боку, там прописані норми, які доповнюють уже ухвалений "антиолігархічний" закон. З іншого боку - цілий пакет заходів, що ускладнюють життя компаніям Ахметова, який з недавніх пір перейшов в опозицію Зеленському, повідомляє Страна UA.
Це перша сформована "відповідь" бізнесменові після того, як його телеканали почали різко критикувати Банкову за санкції, "вагнергейт" та багато інших провалів.
У цьому контексті ключова ініціатива уряду сьогодні - наділення новими функціями Нацради з ТБ, яка зможе позбавляти ліцензій телеканали та закривати ЗМІ (зараз вона може це робити лише за рішенням суду).
Плани уряду можуть вдарити не лише по Ахметову, а й по інших опонентах влади. Та й взагалі по будь-яких представників великого бізнесу.
Які плани у Кабміну щодо закону проти олігархів
Уряд поставив собі дедлайни з доопрацювання ряду норм, які дозволять антиолігархічному закону почати працювати вже з весни. Ключові дати наступні:
Грудень 2021 року. До цього моменту потрібно буде затвердити порядок перевірки ділової репутації покупця ЗМІ, яке "олігарх" може продати, щоб зняти з себе цей статус. Відповідальні - Нацрада з ТБ, Мін'юст, Мінфін, податкова та Антимонопольний комітет.
Але, по суті, цим займатиметься Нацрада, про що ще на початку листопада розповідав міністр юстиції Денис Малюська. За його словами, рада і розроблятиме порядок перевірки, і сама проводитиме її.
Враховуючи, що очолює Нацраду по ТБ лояльна до влади й Ігоря Коломойського Ольга Герасим'юк ("слуги" наново мають намір висунути її на цю посаду), то зрозуміло, з якого політичного табору вийдуть носії "бездоганної репутації", яким запропонують продати "олігархічні" ЗМІ.
Судячи з того, що питання про продаж медіа вирішують швидше за інших - це і є основний момент закону, який прийняли з подання Зеленського.
Мета - якнайшвидше поставити під контроль Банкової найбільші телеканали країни та переобратися на другий термін. І ключову роль у цьому відіграватиме Нацрада з телерадіомовлення (до її нових функцій ми ще повернемося нижче).
Квітень 2022. Розробка положення про реєстр "олігархів" та порядок його ведення. Відповідальний – РНБО. До речі, у вересні Рада безпеки вже прозвітувала, що запустила систему моніторингу, яка визначатиме, хто може потрапити до цього реєстру.
Також у квітні Мінцифри має зробити готовий до введення в експлуатацію проект цього реєстру.
Після запуску реєстру закон готовий до роботи. Мін'юст прогнозував, що перше засідання РНБО, де вперше назвуть "олігархів", пройде вже у травні.
Інші норми проти "олігархів"
Крім уточнень до антиолігархічного закону, Кабмін ухвалив і інші плани щодо зниження впливу людей, "які мають значну економічну та політичну вагу".
Забезпечити невідворотність покарання за політичну корупцію до червня 2022 року. Під "політичною корупцією", зважаючи на все, розумітиметься будь-яка взаємодія політиків з тими, хто буде внесений до "реєстру олігархів".
Лобіювання, АМКУ та суди. До кінця наступного року потрібно розробити та подати до Ради законопроект про лобіювання. Основні відповідальні - НАЗК та Мін'юст. У документі зазначено, що лобістську діяльність потрібно буде реєструвати та звітувати за неї перед державою.
Також планується посилення Антимонопольного Комітету. Він отримує більше прав на перевірки та розкриття банківської таємниці, для чого потрібно також підготувати зміни до законодавства.
До грудня 2023 року планується вдосконалити роботу Верховного та Конституційного Судів. Як саме - не зовсім зрозуміло, оскільки в план вписані загальні слова на кшталт "удосконалити" чи "поліпшити" ті чи ті параметри судочинства.
Єдина конкретика - у Кабміні хочуть змінити механізм відбору суддів КСУ та забезпечити їхню "політичну неупередженість". Тобто посилити їхню підконтрольність Офісу президента.
Енергетика. Цілий пласт питань присвячений енергетиці, яку в Україні контролює Рінат Ахметов, який побив горщики з Офісом президента.
До березня хочуть подати законопроект щодо зниження ризиків щодо енергозабезпечення. У ньому буде посилено відповідальність власників потужностей за несвоєчасний ремонт та недотримання норм щодо запасів палива на електростанціях. Будуть посилені перевірки та штрафи.
Це сигнал Ахметову, що за його потужностями держнагляд посилять.
У той же час хочуть подати законопроект про природний газ. Там буде прописано, кого слід від нього відключати насамперед, якщо виникне кризова ситуація на ринку.
Крім того, до вересня 2023 року Кабмін планує фізично відключити українську енергетику від російської та білоруської. Щоправда, про те, щоб підключитися до системи ЄС не йдеться (тільки за двосторонніми угодами із сусідніми країнами).
Невідомо, чого в цьому більше – реальних планів чи піару, щоб збити нинішню "зраду" від покупок білоруської електрики. Але поки що рано говорити про те, що ці наміри будуть реалізовані. Ситуація нинішньої зими показує, що без енергетики Союзної держави Києву важко пройти холодний сезон.
Закон про медіа. Якщо забрати ЗМІ у великих бізнесменів не вийде через "антиолігархічний" закон (ті можуть і не продати), влада планує реанімувати скандальний закон про медіа. По ньому дедлайн виставили грудень 2022 року.
До цього часу Нацрада та Мінкульт "супроводжуватимуть" документ у парламенті. Підсумком чого швидше за все бачать ухвалення закону.
Кабмін навів основні пункти документа, які є важливими з погляду антиолігархічної стратегії:
- він заважатиме олігархам впливати на громадську думку
- не допустить концентрації власності у сфері медіа
- Нацрада отримує повноваження щодо анулювання ліцензій та реєстрації у сфері медіа.
Остання норма – ключова. У нинішній редакції законопроекту про медіа її немає (Нацрада може лише звертатися до суду з вимогою позбавити телеканали ліцензії). Тобто її хочуть за наступний рік уже внести та проголосувати.
Фінанси "олігархів". До грудня 2022 року Кабмін планує внести до Ради законопроект, за яким люди, внесені до реєстру олігархів, мають стати об'єктами більш пильного фінансового моніторингу.
Також планується загалом розширити список "ризикових" категорій, чиї фінансові операції будуть під пильним наглядом. Тобто під виглядом антиолігархічної боротьби поступово посилюватимуть банківське стеження за рештою українців.
"Олігархи" та партії. До вересня 2022 року до Ради хочуть подати зміни до закону про партії. Одне з головних нововведень – політсилам хочуть заборонити отримувати внески від людей, які не можуть довести походження коштів.
Таким чином, мабуть, хочуть ускладнити посередницькі схеми, за якими спонсори дають гроші на партії (самим спонсорам це можна заборонити за законом про олігархів).
Підвищити ціни на перевезення вантажів. До грудня 2022 року Мінінфраструктури має підвищити ціни на перевезення "Укрзалізницею" до рівня беззбитковості. Тобто це удар по Ахметову, чиї компанії – найбільший клієнт залізничного монополіста.
З тієї ж опери - підвищення цін на перевалку в порту "Південний", що спеціалізується на залізній руді та вугіллі - також продукція компаній Ахметова.
Створити авіакомпанію "незалежну від олігархів". Це завдання хочуть вирішити до грудня. Ймовірно йдеться про створення того самого "національного авіаперевізника" (державної авіакомпанії), про яке влада говорить уже півроку.
Зовні цей захід виглядає спрямованим проти Ігоря Коломойського, якому належить найбільша українська авіакомпанія МАУ. Але насправді це може бути схема на користь Коломойського. В умовах пандемії та майбутнього посилення конкуренції з європейськими лоукостерами (після набрання чинності договором про відкрите небо) авіабізнес уже не є такою вже вигідною справою. І тому Коломойський, не виключено, зовсім не проти передати свою авіакомпанію в руки держави за певні компенсації.
Забрати в "олігархів" міжнародний захист. За 2022-2023 роки Україна планує внести зміни до міжнародних договорів та позбавити українських бізнесменів, чиї компанії зареєстровані за кордоном, права на захист у судах за межами України.
Таке право зараз прописано у двосторонніх договорах щодо захисту інвестицій. Щоправда, тут усе залежить не лише від української влади – а й від волі підписантів з-за кордону.
Що означає рішення Кабміну?
Як бачимо, багато з цих заходів - довгограючі, та й не факт, що їх зможуть реалізувати. На час прийняття необхідних законопроектів Зеленський у Раді може втратити ще більше підконтрольних депутатів.
Тобто це не санкції, які можна запровадити тут і зараз. І навіть, наприклад, рішення щодо підвищення вантажних тарифів, яке можна запровадити хоч завтра на рівні уряду, відкладають на рік.
Таким чином, це рішення Кабміну виглядає цілком однозначно як попередження Ахметову і пропозиція "договоритися".