Close button

Куди витікають мільйони Укрзалізниці

Куди витікають мільйони Укрзалізниці

Коли мова заходить про підвищення якості пасажирських перевезень або оновлення рухомого складу - в "Укрзалізниці" заявляють про збитковість підприємства, що володіє монополією на залізничні перевезення, повідомляє Обозреватель.

Цю ж тезу - збитковість - рефреном звучить під час кожного явного або прихованого підвищення тарифів на вантажні або пасажирські перевезення: свої управлінські промахи в компанії вважають за краще перекладати на плечі бізнесу, який за відсутністю альтернативи змушений користуватися послугами УЗ, чи звичайних громадян, досі за інерцією віддавали перевагу міцним потяга, і осіб, які їздять з радянським "комфортом" по майже європейської ціни.

"Не вистачає" грошей в УЗ не тільки на своїх клієнтів, але і на власних працівників. Так, нещодавно розгорівся гучний скандал навколо зриву програми ПЛР тестування медиків 8 відомчих залізничних лікарень: під час епідемії коронавірусу захист власних лікарів в УЗ вважають дрібницею, не вартою уваги. Самі медики переконані: ця ситуація є логічним продовженням політики нещодавно призначеної керівниці філії "центру охорони здоров 'я Наталії Белінської, яка, на їхню думку, намагається зруйнувати систему відомчої медицини УЗ, продавши будівлі 8 залізничних лікарень за безцінь.

Однак далеко не на всьому в держкомпанії економлять так само сильно, як на клієнтах та співробітників. В "збитковою" УЗ знаходять можливість виплачувати членам наглядової Ради товариства космічні зарплати в сотні тисяч гривень. І легко спускають мільйони через корупційні схеми при проведенні закупівель.

Оглядач розпочинає серію розслідувань, присвячених того, що ж відбувається на "Укрзалізниці". Сьогодні розповімо, як проходять так звані чорні тендери, в яких, як в чорних дірках, зникають величезні гроші.

Куди зникають гроші

За словами вже екс-голови правління АТ "Укрзалізниця" Євгена Кравцова, в 2019 році товариство уклало майже 7,5 тис. договорів на загальну суму 13,4 млн грн. І при проведенні частину тендерів були допущені настільки нахабні порушення, що вони викликали справжню бурю в суспільстві і привернули увагу правоохоронних органів.

Зі свіжого, тільки за червень. Нещодавно Національне антикорупційне бюро і спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру посадовим особам АТ "Укрзалізниця". Директора філії головного інформаційно-обчислювального центру УЗ, а також його колишнього заступника підозрюють у тому, що, вступивши у змову з керівником і бенефіціаром двох приватних підприємств, вони спробували "наварити" 10 млн грн на організації сервісу з продажу електронних квитків на "Бориспільський Експрес". Повідомлення про це 10 червня з 'явилося на офіційній сторінці САП у Фейсбук і на офіційному порталі НАБУ.

Суть корупційної схеми полягала у наступному. Ще в 2018-му чиновники ініціювали закупівлю нового програмного забезпечення для організації системи продажів е-квитків, підробили документи, щоб не виходити на відкриті торги - і за 10,4 млн грн купили програмне забезпечення, яке фактично дублює уже існуючий на сайті УЗ сервіс з продажу квитків. При тому, що компанія, яка розробляла https://booking.uz.gov.ua, пропонувала безкоштовно додати в нього відповідний сервіс. На щастя, через початку досудового розслідування кошти так і не були перераховані з рахунків УЗ.

Учасникам схеми інкримінують вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 та ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України ("незакінчений замах на заволодіння грошовими коштами АТ" Укрзалізниця "в особливо великому розмірі, вчинене посадовими особами державної компанії шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб").

А 11 червня повідомлення про підозру отримав керівник одного з центральних філій УЗ. Його підозрюють у службовій недбалості, яка спричинила за собою збитки в розмірі 850 млн грн. Подробиці гучної справи оприлюднили в офісі генерального прокурора. Підозрюваний керівник не забезпечив належного оформлення спецдозволів на проведення вибухових робіт на гранітних кар 'єрах. Тому в 2017-2018 роках було проведено 9 вибухів на Житомирщині та видобуто понад 340 тис куб.м. гірської маси. Це і спровокувало збиток для навколишнього середовища, який оцінюється майже в мільярд гривень.

"Чорні тендери" УЗ

Але однієї з найважливіших статей витрат для УЗ завжди була закупівля мастильних матеріалів. І ці тендери поки що уваги правоохоронців і антикорупційних органів не залучили. А дарма: їх проведення наштовхує на думку - на УЗ активно використовують старі добрі корупційні схеми, які за роки "збитковою" роботи монополіста вже стали класикою.

Так, у скандал вилилося проведення під час карантину двох ідентичних тендерів - ua 2019 12 19 000033 b і ua 2019 12 19 000033 A. Через ці процедури УЗ планувала закупити паливно-мастильних матеріалів на загальну суму понад 260 млн грн.

Спочатку все йшло все пройшло добре Заявки на участь у торгах подали відразу 7 компаній: ТОВ "Араз Ойл", ТОВ "Торум", ТОВ "Август Пром", ТОВ "КСМ Трейд", ТОВ "Науково-виробниче підприємство" Хілл Корпорейшн Юкрейн ", ТОВ" Корнет Холдинг ", ТОВ" міроіл ". Тобто, здавалося б, обирати УЗ було з кого.

Проте не так сталось як гадалось. Двох претендентів на участь - Азербайджанську компанію "Араз Ойл" і "міроіл", зареєстровану в Бердянську - тендерний комітет УЗ відсіяв відразу. Решти до аукціону допустили - правда, всього на кілька годин: саме стільки на сайті Прозоро навпроти всіх 5 претендентів значився статус "допущені до аукціону".

А далі УЗ раптом передумала - і скасувала допуск для 3 компаній з 5 допущених. За право поставляти паливно-мастильні матеріали державному монополісту залишилися змагатися ТОВ "Хілл Корпорейшн Юкрейн" і ТОВ "Корнет Холдинг".

Таке "непостійність" з боку тендерного комітету УЗ зацікавила журналістів. Копнувши глибше, вони встановили: трьох учасників від участі в аукціоні відсторонили з надуманих причин, тоді як ті, кого вирішили допустити, "пробачили" реальні порушення.

Так, наприклад, директор ТОВ "КСМ Трейд" Олексій Буйницький розповідав журналістам: його компанії в УЗ відмовили під приводом відсутності декількох сторінок в наданих ТУ на продукцію. В компанії вважають відмову протиправним: вся інформація про предметі закупівлі - масла ГТ 50 - була надана, а відсутні сторінки стосуються продукції, яка не має ніякого відношення до аукціону. Ці сторінки в "КСМ Трейд" вирішили вилучити на прохання заводу-виробника, який заборонив розголошувати інформацію, що становить комерційну таємницю. Ніж не влаштувала УЗ інша продукція, яку пропонував цей учасник, за словами Буйницького, тендерний комітет взагалі ніяк не аргументував.

Схожа історія трапилася і з іншими двома відстороненими претендентами на участь у тендері.

При цьому, побачивши "смітинку в оці" у трьох відсторонених компаній, тендерний комітет не помітив "колоди" у тих, хто згодом виграв тендери. Так, наприклад, Казахська компанія "Хілл Корпорейшн Юкрейн" надала декларації відповідності на пропоновану продукцію, не що відповідають нормам ДСТУ. Це - брутальне порушення чинного законодавства, яке однозначно мало призвести до відмови в участі в тендері. Однак цього не сталося - компанія не тільки була допущена до участі в аукціоні, але і виграла один з тендерів на суму понад 100 млн.

Ще більше порушень допустив другий фаворит торгів - компанія "Корнет Холдинг". Її декларації теж не відповідають вимогам ДСТУ, а на додачу у складі речень учасник надав технічне завдання, яке не було ПОГОДЖЕНО і не відповідає вимогам, встановленим у тендерній документації. Але це не послужило підставою для відсторонення цього учасника. Більш того: саме ця компанія була визначена переможцем за другий закупівлю.

На Додаток до всього, саме ці компанії пропонували найвищі ціни. За оцінками того ж Буйницького, тільки на цих тендерах держава втратить понад 100 млн грн.

Обурені відсторонені учасники звернулися до суду - і 25 травня, згідно єдиного реєстру судових рішень, господарський суд Києва своєю постановою заборонив проведення закупівель. Незважаючи на це, вже 28 травня тендерний комітет назвав переможців аукціону - "Хілл Корпорейшн Юкрейн" і "Корнет Холдинг" "розділили" між собою тендери. При цьому, швидкість проведення тендерів та відсутність хоча б номінальних спроб поборотися за перемогу між учасниками наштовхують на думку: аукціон проводився для створення видимості конкуренції і повинен був виступити ширмою для давно досягнутих домовленостей.

Протиправно відсторонені учасники зверталися за захистом також в Антимонопольний комітет України, - але марно, їх - скарги в АМКУ відхилили. У ДБР, куди також представники цих компаній писали заяви, їх переадресували в НАБУ. Однак в головному антикорупційному органі жодних порушень у діях УЗ не помітили - і скаргу навіть реєструвати не стали.

Представники УЗ оскаржили рішення суду першої інстанції в окружному адміністративному суді Києва до 19 червня. Засідання, за даними ЗМІ, сталося в п 'ятницю, рішення на користь УЗ було прийнято вже після завершення робочого дня, але як тільки воно було прийнято - УЗ в терміновому порядку уклала договір з "Корнет Холдингом".

Втім, найцікавіші моменти спливли після того, як розбиратися в тендерних хитросплетіннях на УЗ взялися журналісти. Зокрема, кореспонденти "Стоп корупції" спробували дізнатися більше про компанії "Корнет Холдинг" - і з 'ясували: у компанії немає сайту, за юридичною адресою фірми розташовані зовсім інші об' єкти, а засновники компанії - вчитель фізкультури Івано-Франківського коледжу фізичного виховання Юрій пожежа і колишній Шляховий майстер УЗ Святослав Пилип 'юк - живуть в іншому місті.

І їх компанія нібито фігурує одразу в 16 судових справах.

Цікаву інформацію розкопали журналісти і ще про один новому фавориті УЗ - НВП "Хілл Корпорейшн Юкрейн". У відкритих джерелах зазначено, що кінцевим бенефіціаром цієї фірми є казахський бізнесмен Дулат Кожамжаров, ймовірно що має родинні зв 'язки з казахськими владою. Інша його компанія - виробник мастил ТОО "High Industrial Lubricants & Liquids Corporation (HILL)" - працює на російській сировині. Тому не виключено, що побічно УЗ в якійсь мірі може фінансувати державу-агресора.

За останні три роки НВП "Хілл Корпорейшн Юкрейн" фігурувала, за даними ЗМІ, у двох кримінальних провадженнях.

Крім того, журналісти також виявили, що в даний час до проведення тендерних закупівель УЗ має відношення фігурант "справи Свинарчук" Юрій шигані. Згідно резонансній розслідуванню Дениса Бігуса про корупцію в оборонній галузі, пан шигані може бути причетний до проведення фіктивних конкурсів між пов 'язаними фірмами, які постачали контрабандну продукцію за завищеними цінами на підприємства "Укроборонпрому". Зокрема, на аудіозаписах, оприлюднених журналістами, фігурує чоловік із голосом, схожим на голос шіганова, який відповідав за тендери на Житомирському бронетанковому заводі. Через це пана шіганова підозрювали у завданні державі збитків у розмірі 250 млн гривень.

Слідство у цій справі триває. Незважаючи на це, з березня 2020 року пан шигані трудиться на посаді заступника директора філії "Центр забезпечення виробництва", через який зараз проходять всі тендери "Укрзалізниці". І описані закупівлі паливно-мастильних матеріалів на чверть мільярда гривень - далеко не єдиний дивний тендер, проведений при шигані. Так що закупівлі за свідомо завищеними цінами, протиправне відсторонення частини учасників аукціонів, тендери, які виглядають прописаними спеціально під "потрібних" учасників і дискримінацією всіх інших - в УЗ нині фіксуються досить часто.

Дивує позиція В. О. голови правління УЗ Івана Юрика. Точніше, повна відсутність позиції у людини, який повинен нести персональну відповідальність за збереження стародавніх корупційних схем. Не чути і про будь-які дії в напрямку забезпечення чесної конкуренції при проведенні тендерів УЗ і з боку наглядової Ради. Створений якраз для запобігання подібних історій і наведення нарешті порядку в вічно "збитковому" акціонерному товаристві, він, за фактом, став всього лише черговий дорогої статтею витрат: ані адекватної реакції, ні дієвих заходів щодо припинення хоча б однієї з резонансних корупційних схем Наглядова Рада так досі і не продемонстрував.

При цьому, всі ці схеми, які обходяться державі та УЗ до десятки мільйонів гривень, дуже ймовірно, санкціоновані на рівні топ-менеджменту компанії.

Ми продовжимо розбиратися з корупційними схемами в УЗ і назвемо прізвища тих, хто безпосередньо на них заробляє. Тому що вважаємо неприпустимим, коли за чиїсь бажання жити на широку ногу має платити держава в цілому і кожен його громадянин зокрема.

Тому OBOZREVATEL просить міністра інфраструктури України Владислава Криклія, інших Міністрів і правоохоронні органи, які мають можливість хоч якось вплинути на ситуацію, звернути увагу на те, як через тендери "Укрзалізниці" в нашій державі вимиваються величезні кошти - і вплинути на ситуацію в рамках своїх повноважень.

Адже бездіяльність в припиненні таких масові розкрадання державних коштів, в кінцевому підсумку, нічим не краще за участі у корупційних схемах

Новини

Популярні теми форуму

analytics