Close button

Як будуть працювати казино в Україні

Як будуть працювати казино в Україні

У вівторок, 14 липня, Верховна Рада завершила розгляд всіх поправок до резонансного законопроекту про азартні ігри, або про гральний бізнес (no2285 Д), і документ був проголосований. Нагадаємо, опоненти цього законопроекту в черговий раз застосували по відношенню до нього тактику "законодавчого спаму", подавши 3,5 тис. поправок, Тож голосування зайняло не один день, повідомляє Сегодня.

Сайт "сьогодні" вже розповідав про первинному варіанті законопроекту "про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних Ігор", а також про доопрацьованому. До другого читання текст зазнав ще ряд істотних змін.

Лотереї та спортивний покер - не азартні ігри

Зокрема, боротьба з лудоманією (ігровою залежністю) позначена як одна з цілей державної політики у сфері азартних Ігор. З переліку азартних Ігор були виключені лотереї. Крім того, з 'явилося уточнення, які види діяльності не вважаються азартними іграми. Крім лотерей перераховані творчі конкурси та спортивні змагання, більярд, боулінг і спортивний покер. Також neazartnymi визнано гру на автоматах типу "кран-машина", в яких виграшем служать не гроші, а якісь предмети (іграшки, цукерки і т. Д.).

У цій версії законопроекту Детальніше виписані правила для інтернет-ігор. Зокрема, вирішено вести окремий реєстр організаторів "офлайн" - казино і онлайн-казино, додався реєстру організаторів гри в покер в Інтернеті.

"Реєстр samoogranichennykh осіб" вирішили замінити на "реєстр осіб, яким обмежено доступ в ігрові заклади та / або участь в азартних іграх".

Також тепер більш детально виписані пункти, що стосуються органу держрегулювання у сфері азартних Ігор і лотерей. Законом передбачається створити комісію з регулювання азартних Ігор і лотерей, яка буде володіти спеціальним статусом. Вона буде вести реєстри, видавати ліцензії, контролювати діяльність ігрового бізнесу і вирішувати конфліктні питання. Контроль буде здійснюватися, зокрема, через систему онлайн-моніторингу, до якої має бути підключено обладнання кожної учасника ринку. Крім того, планові перевірки ігрового бізнесу вирішено проводити не частіше одного разу на рік, але не рідше одного разу на три роки (раніше пропонувалося не частіше, ніж раз на три роки).

Читайте також: легалізація казино. Скільки може отримати держбюджет

В остаточному варіанті законопроекту зникла Стаття про створення фонду підтримки медицини, спорту і культури, який мала фінансувати відсотка від продажу ліцензій на організацію ігрової діяльності.

Отримувачам субсидій можна заборонити грати в казино і на автоматах

Також конкретизовані вимоги до організаторів азартних Ігор. Якщо раніше йшлося тільки, що керівниками такого підприємства не можуть бути чиновники, резиденти інших держав, люди з непогашеною судимістю і т. д., то тепер заборони розширені. Зокрема, зазначено, що організаторами азартних Ігор не можуть бути банки та інші фінустанови, неприбуткові організації. А на роботу в такі фірми можуть прийматися тільки люди старше 21 року.

Що стосується боротьби з лудоманією, то обмежити доступ людини в ігрові заклади тепер може не лише суд (на строк до трьох років) і сам гравець, яка написала заяву про самообмеження, але і близькі родичі ігромана. Правда, лише за наявності вагомих підстав. У законі йдеться, що гравець може бути обмежений у відвідуванні гральних закладів комісією за заявою членів сім 'ї першого ступеня споріднення або законних представників, якщо його видатки на гру перевищують особисті доходи, якщо хоча б один з членів сім' ї отримує субсидії або пільги на ЖКП, якщо у гравця є заборгованість з аліментів більш ніж ніж за 3 місяці, або якщо є інший борг більше ніж 100 прожиткових мінімумів.

Також у законі з 'явилася заборона на допуск до азартних Ігор людей у стані наркотичного або алкогольного сп' яніння (раніше не повинні були пускати людей молодших за 21 рік, тих, хто потрапив до реєстру недієздатних осіб). Крім того, адміністрації закладу тепер дано право не пускати "осіб, визнаних адміністрацією закладу небажаними".

Посилилися і вимоги до верифікації гравців. Якщо раніше просто говорилося, що організатор повинен верифікувати гравця при першому відвідуванні на підставі оригіналу паспорта або інших методів верифікації, то тепер чітко записано, що верифікація повинна включати документальне підтвердження прізвища, імені та по батькові, віку гравця і перевірку у реєстрі осіб, яким обмежено доступ в ігрові заклади.

Не більше п 'яти "Лас - вегасів" на всю Україну

В законі з 'явився новий термін - "спеціальна територіальна ігрова зона". Такі зони можуть створюватися за рішенням Кабміну за межами населених пунктів (або житлових районів в населених пунктах) або на території, яка вимагає додаткового стимулювання її соціально-економічного розвитку.

"Як показує практика інших країн, відкриттям ринку грального бізнесу потрібно вирішити два завдання: максимізувати інвестиції і мінімізувати соціальні негативні наслідки. Ці завдання ідеально вирішуються за допомогою локальних географічних ігрових зон. Вони бувають різних типів. Наприклад, у Південній Кореї є практика розміщення ігрових зон на курортах, в зонах аеропортів. Є спеціалізовані зони тільки для іноземців, є змішані. Можна також розміщувати такі ігрові зони в економічно депресивних регіонах, щоб таким чином підняти економіку цих регіонів. Наприклад, у Росії є кілька таких зон - на Алтаї, на далекому сході. У нас можна було б створити такі зони біля Одеси або біля Шацьких озер. Або, наприклад, в Чернігівській області недалеко від Києва ", - говорить економічний експерт Олексій Кущ.

Законом визначено, що на території України може бути створено не більше п 'яти територіальних гральних зон.

Олексій Кущ звертає увагу, що окремі ігрові зони - набагато краще, ніж розміщення закладів для азартних Ігор в містах.

"Одна річ - коли, щоб пограти, треба поїхати у гральну зону, там жити. Тобто це проїзд, це проживання. Хлопець, що грає на останні гроші, туди не поїде. І він не поїде туди після роботи ", - пояснює експерт.

В селах ігрових автоматів не буде

Змінилися і вимоги до розміщення ігрових закладів. Так, тепер зазначено, що казино можна розміщувати не тільки в 5-зіркових готелях з номерним фондом для Києва - 150, для інших міст - 100 номерів. Але також на територіях заміських комплексів відпочинку площею не менше 10 тис. кв.м.

Букмекерські пункти тепер дозволено розміщувати не тільки в готелях 3-5 зірок, а й на іподромах.

Зали ігрових автоматів, як і раніше дозволені тільки в готелях 3-5 зірок, Однак тепер додалося ще одна умова: це повинен бути населений пункт з населенням не менш ніж 10 тис. осіб.

Читайте також: у Раді визнали проблеми з легалізацією казино

Разом з тим, в останній версії законопроекту повністю зникло обмеження за кількістю ігрових автоматів, які можна встановлювати в Україні. Раніше, Нагадаємо, передбачалося, що кількість ліцензій і кількість ігрових автоматів має бути обмежена: один ігровий автомат на 1000 осіб, а на одну ліцензію можна було встановити до 25 автоматів.

Чверть мільярда за одну ліцензію

Вартість ліцензій на організацію ігрової діяльності "офлайн" залишилася незмінною: для Києва - 60 тисяч мінімальних зарплат, для інших міст - 30 тисяч мінімальних зарплат. Сума, скажемо прямо, вражаюча: на сьогоднішній день це 283,4 млн і 141,7 млн гривень відповідно. Причому дійсна така ліцензія тільки 5 років.

А ось проводити азартні ігри онлайн значно дешевший, причому останньої редакції законопроекту плата навіть зменшена - з 12,5 тис. мінімальних зарплат до 6500 (близько 30,7 млн грн).

Крім того, в "офлайні" кожен рік потрібно буде сплачувати за ліцензію на кожен ігровий стіл. Але ці розцінки також знизилися. Так, ліцензія на стіл з кільцем рулетки подешевшала з 350 до 175 мінімальних зарплат (зараз це близько 827 тис. грн), плата за гральний стіл без рулетки - з 175 до 90 "мінімалок" (425 тис. грн). Щорічна плата за кожний гральний автомат знижена з 12 до 6 мінімальних зарплат (зараз це 28 338 грн).

Але найбільше "подешевшала" букмекерська діяльність. Раніше за ліцензію передбачалося стягувати 120 тис. мінімальних зарплат, тепер - лише 30 тис. (141,7 млн грн). Ще по 30 мінімальних зарплат (близько 142 тис. грн) доведеться віддавати кожен рік за ліцензію на один букмекерський пункт.

У той же час вартість ліцензії за проведення ігрової діяльності тільки в залах ігрових автоматів злетіла одразу у десять разів - з 750 до 7500 мінімальних зарплат (близько 35,5 млн грн). Плата за ліцензію на організацію Ігор в покер зросла вдвічі - з 2500 до 5000 мінімальних зарплат (23,6 млн грн).

Краще, ніж нічого, але не вчасно

Експерти оцінюють закон по-різному. Президент української асоціації ігрової індустрії (. УА) Ірина Сергієнко вважає, що прийняття Закону - крок вперед у порівнянні з тією ситуацією, яка склалася на сьогоднішній день.

"Те, що цей закон ухвалили, вже добре, порівняно з тим болотом, в якому перебував гральний бізнес досі. Після першого читання ми подавали пропозиції до нього, і частина з них були враховані, хоча не всі, і навіть не скажу, що більшість. На нашу думку, законопроект як і раніше не ідеальний. У ньому є певні технічні недоліки, які можуть проявитися на етапі реалізації та істотно ускладнити цей процес. Наприклад, можуть виникнути складнощі з регулюючим органом. Якби функції регулятора ринку були покладені на один з існуючих органів державної влади, наприклад на Мінфін, то, на нашу думку, процес перезапуску ринку міг би бути простіше і швидше. Але в більшості країн легалізація проходила в кілька етапів. І, як правило, на першому етапі майже всі країни допускали певні помилки, наступали на одні й ті ж граблі. Тому слід очікувати, що і у нас буде певний апробаційні період, після чого ми, очевидно, зіткнемося з необхідністю коригувати закон. Крім того, бізнес досі не розуміє, якою буде остаточна фіскальне навантаження. Це можна буде оцінити лише після того, як відповідні зміни будуть внесені до податкового кодексу. Так що той проект Закону буде не менше важливий для грального ринку ", - говорить Ірина Сергієнко.

Президент українського аналітичного центру Олександр Охріменко переконаний, що більше уваги потрібно було приділити іграм онлайн, які сьогодні стали більш популярні, ніж, скажімо, ігрові автомати.

"Цей закон прийняли з запізненням на 10 років. Світ вже помінявся, а вони ухвалили закон, який потрібно було приймати ще тоді. Тому він працювати взагалі не буде. Зараз автомати - давно витрачений час. Більшість тих, хто граються, грають в Інтернеті. Казино в основному пішли в Інтернет, а закон там реально нічого не змінює. Тому, думаю, казино - готелів буде відкриватися дуже і дуже мало. Інвестицій в це не буде. І цей закон не буде мати ні економічного, ні соціального ефекту ", - вважає Олександр Охріменко.

Олексій Кущ також вважає, що значного економічного ефекту цей закон не принесе.

"Основні інвестиції та основні доходи в бюджет ідуть не від продажу ліцензій, а від супутніх інвестицій. Тобто у гр. коли інвестор не просто відкриває казино, а будує для цього готель, ресторани, офісні центри. Одна ігрова зона - це приблизно 2 тисячі робочих місць, і протягом року дохід міг би становити близько мільярда доларів. Я вважаю, що такі складні ринки, як ринок землі, ринок грального бізнесу, які потенційно дійсно можуть приносити величезні інвестиції і доходи в бюджет, потрібно відкривати, перш за все, тоді, коли складається сприятлива зовнішня та внутрішня економічна кон 'юнктура. В період кризи це не на часі. З одного боку, не підуть інвестиції. А з іншого - у зубожілого населення Ігроманія може тільки посилитися і багаторазово збільшити соціальну токсичність цього бізнесу. Другий момент - дуже важливо правильно розробити концепцію. Потрібно розуміти, що цей ринок не терпить кустарщини. Сюди потрібно залучати системних інвесторів. А для цього потрібно відповісти на Головне питання: яка наша конкурентна перевага? Тобто, грубо кажучи, чому люди будуть приїжджати грати в Україну, а не в сусідню Грузію? Потрібно було зібрати кілька конференцій, на які запросити серйозних західних гравців. Презентувати свій пакет податкових і інвестиційних стимулів і пакет захисту прав інвесторів. А потенційні інвестори мусили сказати, в чому вони бачать конкурентна перевага України, яку модель ринку вони хочуть отримати. І вже після цього розробляти законопроект ", - говорить Олексій Кущ.

Ірина Сергієнко також вважає, що найближчим часом розраховувати стоїть, в основному, на український бізнес.

"Думаю, що на перших порах іноземні інвестори якщо і будуть дивитися в бік України, то дуже обережно. Однак можна говорити про те, що на першому етапі, швидше за все, частково вийде з тіні великий український бізнес, який до цього працював в офшорних зонах або в poluserom режимі. Можливо, прийдуть одна-дві великих іноземних компанії, які можуть собі дозволити конкурувати в такій ситуації. Але говорити про тотальне і швидкому пожвавленні ринку, швидше за все, поки не доводиться ", - вважає Ірина Сергієнко.

Новини

Популярні теми форуму

analytics