Як держава планує позбутися найбільших банків
Читати російською мовою, повідомляє Фокус.
Уряд готує нові стратегії розвитку ПриватБанку, Ощадбанку, Укргазбанку й Укрексімбанку. Що з ними відбувається і коли підуть у приватні руки.
ПриватБанк, Ощадбанк, Укргазбанк і Укрексімбанк – чотири великі банки, власником яких є Міністерство фінансів. Вони займають левову частку ринку кредитів (по бізнесу на початок вересня – 37,3%) і депозитів (60% вкладів населення). Для ринкової економіки це нонсенс, у зв’язку з чим МВФ не раз закликав уряд України знизити державну участь у банках. Багато в чому саме тому на початку вересня Кабмін оновив принципи стратегічного реформування держбанків.
Про те, що держава занадто серйозно представлена в банківському секторі, говорять і експерти фінансового ринку. Збереження в держвласності таких великих банківських активів ризиковано як для самих банків, так і для системи загалом. "Ключові ризики мають переважно політичний характер. Якою б незалежною не була наглядова рада, держава, керуючись насамперед своїми інтересами, може впливати на фінустанови, якими володіє. Способи можуть бути різні – від зміни законів до прямих стратегічних рішень. Та всі вони призводять до негативних наслідків", – вважає Ігор Тихонов, голова правління Кредитвест Банку. На думку Віталія Гагаузи, директора департаменту оцінки й заставних операцій банку "Південний", що більш у країні розвинена економіка і що більше вона ринкова, то менша доля держбанків: "Якщо подивитися на ситуацію у світі, то в розвинених країнах працює один цетробанк, усі інші – комерційні. Якщо ж узяти країни з більш жорсткою формою державного правління, то в них доля державних банків значно більша".
ПриватБанк: найбільший держбанк України
Попередня Стратегія реформування держбанків прийнята Кабміном 2018 року. Згідно з документом, доля держави в банках має скоротитися до 24%, а ПриватБанк та Укргазбанк – стати банками зі стовідсотковим приватним капіталом. Нова концепція передбачає те ж зниження долі держави і знову впродовж п’яти років. Ключове питання: що буде з найбільшим у країні ПриватБанком? На жаль, у самому банку на питання Фокусу про стратегію його розвитку не відповіли.
1,88 млрд грн збиток державного Укрексимбанку за підсумками восьми місяців 2020 року. ПриватБанк чекає така сама доля?
За підсумками 2019 року там зафіксовано 32,6 млрд грн прибутку, за січень – серпень 2020-го – 18,4 млрд грн. Прибутковість оцінюють частково тим, що він майже не працює з юридичними особами, його цільова аудиторія – населення й малий бізнес. За даними НБУ, на 1 вересня цього року обсяг кредитів юридичних осіб у ПриватБанку – 14,67 млрд грн, тоді як обсяг кредитів фізичних осіб у рази вище – 43,5 млрд грн. Тієї самої дати обсяг коштів населення – 204, 8 млрд грн, це 32,16% усіх грошей фізичних осіб у всіх банках країни.
У чинному документі Кабміну з реформування держбанків зазначено, що ключовим направленням банку залишиться обслуговування населення й малого бізнесу, а також держава має намір продати банк приватному інвестору. У Стратегії держбанків 2018 року вказувалось, що 100% акцій ПриватБанку планують продати міжнародному інвестору в 2022 році. Наразі чіткого терміну продажу банку немає.
Можливість продажу цієї фінустанови найближчим часом ускладнена судовими тяжбами з його минулими власниками – Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим. Розгляд триває в судах як і всередині країни, так і в Лондоні. Поки не поставлять крапку, складно говорити про успішний продаж банку.
Ощадбанк: найбільш ощадний
Інший найбільший банк країни, Ощадбанк, як і ПриватБанку, на думку уряду, повинен отримати нового інвестора. Раніше Кабмін хотів, щоб 20% банку вже 2020 року отримали міжнародні фінорганізації, ще 25% – продати 2025-го на біржі через механізм первинного розміщення акцій. Судячи з нових основ реформування держбанків, план у силі.
У самій фінустанові розповіли, що Ощадбанк єдиний з усіх держбанків мав затверджену стратегію, пункти якої послідовно реалізовував упродовж 2018-2020 років. "Практично всі якісні трансформації, передбачені стратегією, Ощадбанк реалізував. Ми здійснили якісний і кількісний ривок у напрямі мікро-, малого та середнього бізнесу, зберегли та якісно переформатували великий корпоратив у ключових галузях (аграрний, електросектор), розширили й удосконалили спектр продуктів і послуг у роздробі, оптимізували й переформатували мережу відділень", – ділиться деталями Андрій Пишний, голова правління Ощадбанку.
За його словами, підготовка до продажу банку вимагає більше часу, ніж припускали: "Склад наглядової ради Ощадбанку майже повністю був узгоджений НБУ тільки в березні 2020 року – без нього ні оновити стратегію, ні здійснити приватизацію було неможливо. На рішення законодавців щодо приєднання банку до ФГВФО теж ще очікуємо". До речі, з 3 листопада до обов’язків приступив новий голова правління Ощадбанку Сергій Наумов.
Якщо говорити про роботу банку, то на 1 вересня 2020 року його прибуток – 4,43 млрд грн. Також він займає велику долю у кредитуванні юридичних осіб – на ту саму дату портфель дорівнює 56,6 млрд грн, що становить 13,3% усіх виданих банками кредитів для бізнесу.
Андрій Пишний говорить, що в майбутньому банк залишиться універсальною установою, націленою на розвиток у всіх сегментах ринку: "Незмінними мають залишитись три ключові завдання. Це подальша трансформація мережі з метою скорочення витрат і підвищення операційної ефективності, розчищення балансу, робота з портфелем NPL [токсичних кредитів]. А також тотальна діджиталізація, кібербезпека".
Укргазбанк: найбільш екологічний.
Відповідно Стратегії-2018, Укргазбанк повинен був зосередитись на кредитуванні бізнесу, роблячи акцент на концепції екобанку. Згідно з висновками Мінфіну, у цьому напрямі банк досяг значних результатів. Наприклад, уже до 2019 року екопродукти в портфелі фінустанови досягли 35% кредитів. Більше 90% кредитного портфеля – це корпоративний і малий бізнес. Тому банк діє в межах своєї чинної стратегії.
Один із її пунктів був продаж 20% капіталу банку міжнародним фінансовим організаціям. Переговори про входження в капітал банку IFC (Міжнародної фінансової корпорації) тривають з осені 2019-го. Згідно з домовленостями, IFC внесе кредит €30 млн, які будуть конвертовані в долю капіталу банку, але угода ще не завершена. "Зараз МФК, Міністерство фінансів України й Укргазбанк продовжують вести переговори щодо структурування угоди й підготування документації" – повідомили в Укргазбанку. Нагадаємо, що в Стратегії-2018 було намічено, що 20% банку перейдуть Міжнародній фінансовій організації ще в 2018 році, а 75% продадуть стратегічному інвестору в 2020-му. Та обидва ці пункти в указаний термін не реалізовано.
За даними НБУ, прибуток Укргазбанку на 1 вересня 2020 року – 680,15 млн грн. Обсяг кредитів бізнесу складає 36,38 млрд грн, обсяг кредитів фізичним особам – 29,2 млрд грн.
Серед успіхів Укргазбанку – активне кредитування малого й середнього бізнесу. "За підсумками вересня 2020 року кредитний портфель МСБ Укргазбанку складає 6,4 млрд грн. Приріст з початку – 1,2 млрд грн, із яких 44% видано в межах державної програми "Доступні кредити 5-7-9%", – зауважують в Укргазбанку.
Укрексімбанк: найбільш експортний
Стратегія-2018 визначила Укрексімбанк як експортно-імпортний, тобто зосереджений на кредитуванні бізнесу, переважно в зовнішній торгівлі. Упродовж останніх років працює не надто успішно. Прибуток за підсумками 2019 року – 63,6 млн грн, а за підсумками восьми місяців 2020-го – в банку 1,88 млрд грн збитку. "Серед основних причин цього результату – історично зумовлена структурна деформація балансу, з якою банк увійшов у 2020 рік, а саме: хеджована не належним чином валютна позиція, значний обсяг невирішених проблем із "поганими" активами, історично дорогий пул позик на зовнішніх ринках. Тому, тільки стрімка девальвація національної валюти в першому кварталі 2020 року й негативна переоцінка валютної позиції (уже за підсумками першого кварталу) коштувала банку близько 2,1 млрд грн. Постійний тиск на фінансовий результат здійснює сформований у попередні роки портфель токсичних активів – NPL. По-перше, щодо нього несформований достатній рівень резервів, по-друге, він не генерує банку відсоткового доходу", – пояснює Євген Мецгер, голова правління Укрексімбанку.
Згідно з його словами, здійснивши оцінювання фінансового стану банку в 2020 році, наглядова рада й менеджмент сигналізували НБУ про критичну ситуацію. "Укрексімбанк – дуже велика машина, яка продовжує рухатися за інерцією. Одномоментно зафіксувати всі збитки неможливо, розкрилися відстрочені проблеми, погіршується ситуація з наявністю застав і зміною їх вартості. Хотів би помилятися, але до кінця року ми очікуємо негативний фінансовий результат на рівні 5-7 млрд грн", – зазначає Мецгер. У вересні, отримавши інформацію про складнощі в банку, Кабмін вирішив унести в його капітал 6,8 млрд грн.
Зважаючи на вказані головою правління проблеми, навряд чи найближчі кілька років у капітал банку ввійде новий інвестор, хоча в 2018-му Кабмін планував продати 20% банку міжнародним фінансовим організаціям уже в 2021 році.
Потрібно зазначити, що саме через Укрексімбанк у 2020 році відбувалося непряме фінансування дорожнього будівництва. Держбанк викуповував у "Укравтодору" гарантовані державою облігації коштом кредиту рефінансування НБУ. Експерти називали таку схему прихованою емісією гривні.
Продати держбанки не можна залишити
Відмова держави від частини своїх банківських активів допоможе зберегти в бюджеті кошти платників податків, які регулярно спрямовують на докапіталізацію держбанків. "На ці потреби в бюджеті щорічно вкладають величезні суми. Докапіталізація щорічно відбувається тому, що кредитні портфелі низької якості, вони потребують списання чи формування додаткових резервів. З 2009 року державні банки були докапіталізовані на майже $ 9 млрд в еквіваленті", – говорить Віталій Гагауз.
Експерти впевнені, що держбанки потрібно приватизувати. Цим шляхом йшли європейські країни, і це є найкращим рішенням для України. "Приватизація держбанків – єдиний можливий шлях їх розвитку, як повноцінних і якісних фінінститутів. Оптимальним варіантом є запрошення до участі в приватизації як стратегічних інвесторів великих банків із Центральної та Східної Європи. Як портфельні інвестори кращими є міжнародні фінансові організації", ¬– підкреслює Роман Лепак, директор департаменту стратегії та корпоративного управління Кредобанку.
Водночас саме держбанки залишаються основними покупцями ОВДП (облігацій внутрішньої державної позики), що перетворює їх на зручні інструменти для фінансування дефіциту державного бюджету, що, як очікується, у 2021 році досягне 6% ВВП. За умови, що державі вдасться виконати рекордні плани щодо позики.
"Там більше нікого (крім держбанків) немає. У випусках по 3-4 заявки і все за однією ціною, а безліч нових розміщень взагалі доводилося скасовувати", – у вересні розповідав фінансовий аналітик Іван Угляниця, зазначаючи, що на ринку все ж є невеликий попит на валютні ОВДП, який, утім, не дозволяє говорити про втілення амбітних планів на 2021 рік.
Наталия Богута