Ціни на комуналку перевірять інспектори. Що зміниться

Ціни на комуналку перевірять інспектори. Що зміниться

Читати новину російською мовою

Депутати відреагували на погіршення інфраструктури житлового фонду та якості житлово-комунальних послуг і запропонували відновити нині втрачений державний нагляд за сферою. Для цих цілей законопроектом №4403 пропонується відтворити ліквідовану в 2011 році Державну житлово-комунальну інспекцію (ДЖКІ).

Новий-старий центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ) буде перевіряти обґрунтованість тарифів на послуги ЖКГ, які зараз фактично безконтрольно встановлюються органами місцевого самоврядування, а також штрафувати порушників: як постачальників, так і споживачів послуг, повідомляє UBR.

До компетенції держоргану увійде і перевірка житлово-комунального сервісу, зокрема, якості води, технічного стану тепломереж, об'єктів благоустрою, вивезення сміття, а також ряд інших сфер.

За розрахунками розробників, ДЖКІ потребує бюджетного фінансування в розмірі 43,3 млн грн на рік, з яких більша частина - 36,8 млн грн, - передбачена на зарплати співробітників, в тому числі по 52 тисячі гривень на місяць для трьох керівників держструктури. Всього у відомстві будуть працювати 170 осіб.

UBR.ua розпитав експертів, наскільки актуальні відмічені депутатами проблеми в ЖКГ, чи дійсно варто повернути управління сферою державі, і за яких обставин утримання інспекторів себе не окупить.

НКРЕКУ не справляється

Після 2011 року функція ліквідованої ДЖКІ була покладена на Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ), але, як зазначається в пояснювальній записці до проекту закону, спочатку вона була їй не притаманна.

Згодом ДАБІ її втратила і, як підсумок, сьогодні органи місцевого самоврядування (ОМС) через створені ними комунальні підприємства встановлюють тарифи на ЖКГ-послуги, забезпечують якість їх надання та самі ж здійснюють нагляд за цією якістю - по суті, відзначають депутати, контролюють самі себе .

"На сьогодні в Україні відсутні будь-які ЦОВВ, які контролюють як якість послуг, що надаються, так і споживача, що порушує закон. Постачальникам послуг можуть не подавати тепло в десятки будинків і при цьому важелі впливу на них - відсутні", - погодився з думкою депутатів про безконтрольність в секторі радник заступника міського голови КМДА і представник Союзу споживачів житлових послуг України Олег Попенко.

Якщо говорити про ціноутворення, то до частини комунальних тарифів ОМС не має відношення: електроенергія для населення зараз надається за пільговими цінами в рамках спецзобов'язань (ПСО), які будуть скасовані з 1 січня 2021 року. ПСО на поставку газу були скасовані раніше, 1 серпня, і зараз ціна послуги регулюється ринком.

При цьому, як нагадує експерт в сфері енергетики Марія Яковлєва, тарифи на більшу частину комунальних послуг встановлює Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКУ).

Серед них і ціни на транспортування газу, подачу води і водовідведення, каналізацію і теплопостачання. Однак, на думку опитаних UBR.ua експертів, із завданням контролю обгрунтованості ціноутворення в комісії не справляються.

Читайте также: Тарифы на коммуналку предлагают корректировать автоматически

"НКРЕКУ показав свою пасивність у цьому питанні. Якщо подивитися на тарифи на тепло, то ми бачимо різницю від 1300 до 2300 за ДКА, а по воді тарифи відрізняються ще більше: наприклад, вартість водопостачання в Запорізькій області становить 18 грн, а в Чернігівській - 62 грн. Різниця більш ніж в 300%", - наводить дані на доказ необхідності забезпечити держконтроль над ціноутворенням Олег Попенко.

Кожен четвертий будинок потребує ремонту

Проблемним питанням залишається і утримання будинків: відповідно до закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку" саме на співвласників будинку покладено обов'язок утримувати спільну власність, в тому числі несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині багатоповерхівки або за її межами.

Приймати будь-які рішення щодо приведення спільної власності в порядок мають право тільки мешканці. Незважаючи на те, що ОМС все ще повинні фінансувати ремонтні роботи, на сьогоднішній день більше 80% житлового фонду є застарілим, а кожен четвертий багатоквартирний будинок потребує модернізації, озвучили дані Мінрегіону депутати.

Кого контролюватимуть

Для перевірки якості ЖКГ-послуг і стану інфраструктури будинків інспектори отримають право проводити планові та позапланові перевірки, на підставі яких будуть виписувати штрафи в разі порушень: будь-які суб'єкти у сфері житлово-комунального господарства, незалежно від форми власності, повинні надати безперешкодний доступ інспекторам до об'єктів господарювання.

Керівник Асоціації професійних управителів нерухомістю України Андрій Никончук висловив думку, що житлово-комунальна інспекція необхідна тільки для контролю комунальних підприємств-монополістів: водоканалів, теплоенерго, сміттярів, всіх суб'єктів надання комуналььной послуги, від діяльності яких залежить безпека користувачів.

"Діяльність комунальних підприємств пов'язана не тільки з цінами, а й з безпекою: адже газ може вибухати, а вода - бути отруєною. При цьому альтернативи комунальникам практично не буває: на все місто може бути одна котельня" - зазначив Никончук, додавши, що абсолютно інша ситуація з управлінням будинком. Управителів, згідно з реформою ЖКГ, вже незабаром повинні будуть вибрати всі власники будинків, або об'єднатися в ОСББ.

"Ціна на житлову послугу не може контролюватися ні в якому разі - вона на 100% договірна. Мова саме про управління будинком, а не про утримання будинків і прибудинкових територій. У першому випадку - це послуга, за якою мешканці самі вибирають управителя на загальних зборах і платять йому зарплату: управителів, на відміну від комунальних підприємств, є з кого вибирати. і їм немає діла до держави і її контролюючих органів", - вважає Андрій Никончук.

34 тис. грн за порушення

Карати держорган буде не тільки комунальні підприємства, а й порушників серед мешканців - тих, хто ухиляється від укладення договору щодо поводження з побутовими відходами, порушує порядок приєднання / від'єднання від тепла і води і т.д. Поданим в ВР в парі з проектом про створення ГКЖІ документом № 4403 депутати пропонують підвищити і рівень штрафів за дані порушення.

Так, за нехтування порядком і правилами підключення / відключення до / від об'єктів і систем централізованого питного водопостачання та відведення, систем централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води мешканцям буде загрожувати штраф від 17 до 34 тис. грн (1-2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Співрозмовники UBR.ua повністю підтримали як підвищення штрафів, так і сам держконтроль.

"Зараз практично будь-хто може в своїй квартирі переробити систему опалення і залишити півбудинку без тепла, при цьому залишившись безкарним", - зазначив Попенко.

Читайте также: Коммунальные долги сократились

Підтримав його висловлювання і Андрій Никончук. "Я цілком за покарання для споживачів. Адже мова не про сумлінних мешканців, а про тих, хто краде, хто опалює балкони за рахунок тепломереж або сусідів. Втручання в систему будинку без дозволу - це злочин проти всіх сусідів, це порушення безпеки і крадіжка. Я б ці штрафи ще в 10 разів збільшив", - запропонував глава Асоціації професійних управителів нерухомістю Никончук.

Корупційні ризики

Ряд співрозмовників UBR.ua висловили думку, що в частині встановлення обґрунтованих тарифів на ЖКГ діяльність нової інспекції навряд чи буде успішною. Енергоексперт Марія Яковлєва зазначила, що попередня ДЖКІ показала свою неефективність саме в частині контролю за тарифоутворенням.

"Не бачу сенсу її сьогодні створювати для контролю тарифів: це просто буде держорган для поставок інфоприводів для ток-шоу", - вважає Марія Яковлєва. З іншого боку, помітила член Асоціації правників України (АПУ), адвокат юридичної компанії Riyako & Partners Катерина Анищенко, подані законопроекти не мають механізму впливу на рішення ОМС про встановлення тарифів. Вона зазначає, що проектом не передбачається і дієвого інструменту для забезпечення якості послуг ЖКГ.

На її думку, зазначені законопроекти мають на меті поліпшити якість послуг, однак жодного механізму, крім "батога" і "примусу", спрямованих на примусове спонукання споживачів до виконання приписів закону, зазначені законопроекти не містять.

"Беззубою і недієздатною" назвав попередню ГКЖІ і Андрій Никончук, також зауваживши, що вона була лише безглуздим каральним органом. Сенс в житлокомунінспекції буде тільки в тому випадку, якщо вона почне займатися аналізом проблем в сфері, а також виправляти її прогалини.

Читайте також: Україну очікує колапс комунальної системи

"Головне ж не покарати, а зробити послуги якіснішими", - звернув увагу Никончук.

До того ж, каже експерт, дуже легко зробити інспекцію корупційною. "Водоканали і сміттярі працюють в умовах, коли тільки сліпий може не побачити їхні порушення. Їх усіх можна "доїти"- якщо ДЖКІ буде створена тільки для цього, то в ній немає сенсу. Вона буде ефективною, тільки якщо цю інспекцію будуть слухати, вона виявлятиме системні недоліки і пропонуватиме шляхи їх усунення на законодавчому рівні", - підсумував Никончук.

Відзначимо, що крім контрольної функції одним із завдань держоргану депутати також бачать формування та реалізацію політики в сфері житлово-комунального господарства, вдосконалення чинного законодавства.

Новини

analytics