Close button

Тарифи на світло: як зміняться платіжки

Тарифи на світло: як зміняться платіжки

З початку 2021 року населення України почне платити за електроенергію більше, повідомляє UBR.

Сьогоднішні пільгові тарифи, встановлені з 2017 року, забезпечені завдяки найбільшим національним виробникам ресурсу, які віддають його на потреби побутових споживачів майже за даром в рамках виконання покладених на них спецобов'язків (ПСО).

Продовження механізму ПСО поки не було затверджено Кабміном - відповідно, в новому році передбачається можливість продажу всієї електроенергії, виробленої державними підприємствами, в опті за ринковими цінами. Без дешевої електроенергії владі або доведеться скасовувати пільгові тарифи, або дотувати домогосподарства з бюджету.

Розглядає як можливий варіант найбільший виробник е / е в Україні - національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Саме їй найважче дається нинішній режим ПСО, так як навіть оплату за мінімальною ставкою держава не виплачує компанії повністю.

Експерти погоджуються, що в разі збереження нинішньої моделі ПСО це призведе тільки до зростання і так значних збитків держпідприємств, а згодом для Енергоатому - до вимушеної зупинки енергоблоків. Однак вони скептично ставляться до того, що бюджет здатний потягнути дотації населенню через локдаун.

Підвищення тарифів, між тим, може серйозно вдарити по споживачах і привести до хвилі неплатежів, вважають експерти. Конкретного рішення проблеми влади поки не висунули.

Скільки платимо зараз

З 2021 року в Україні повинні перестати діяти спецобов'язки з продажу електроенергії для населення (ПСО), в 2019 році покладені на найбільших вітчизняних виробників ресурсу: державні компанії Укргідроенерго та Енергоатом.

На сьогодні близько 30% всієї генерації Укргідоренерго і 50% Енергоатому підприємства віддають державі по 1 копійці за 1 кіловат-годину. Собівартість виробництва електроенергії значно вище, і на атомних станціях складає 52 копійки / кВт-год.

Рішення ввести ПСО, прийняте урядом як тимчасове, давало кошти стримувати тарифи е / е для побутових споживачів в розмірі 90 копійок за перші 100 кВт-год і в 1,6 грн за кожні наступні.

У цю ціну закладена компенсація витрат операторів систем передачі (Укренерго) і розподілу (регіональна компанія), а також за сервіс постачальників універсальних послуг (ПУП - від укр. Постачальником універсальніх послуг), безпосередньо відправляють електроенергію в домогосподарства.

Модель ПСО збиткова для держпідприємств

Як пояснив екс-міністр енергетики і захисту навколишнього середовища, а нині член правління офісу ефективного регулювання BRDO Олексій Оржель, без збереження ПСО продавати електроенергію для населення за нинішніми цінами не буде можливості.

"У постачальників універсальної послуги, які реалізують е / е за ПСО, просто не буде ресурсу віддавати е / е за зниженими цінами. Вони зможуть купити е / е на ринку за ринковими цінами і, якщо будуть поставляти за нинішніми тарифами, будуть у збитках. ніхто цього робити не буде ", - говорить Оржель.

У той же час збереження нинішньої моделі ПСО призведе лише до подальшого зростання боргів на ринку і погіршення фінансового стану Укргідроенерго та Енергоатома.

Перед компанією, що генерує атомну енергію, держава вже накопичила близько 24 млрд грн заборгованості. Половина з цієї суми сформувалася ще до запуску енергоринку, друга - після, в результаті перетину механізмів компенсації тарифів населенню і підтримки "зеленої" енергетики.

Фінансові потоки в обох випадках замикаються на держпідприємстві "Гарантований покупець". Таким чином, вважають в Енергоатомі, кошти, призначені для виплат компанії частково йдуть на погашення "зеленого" тарифу.

Згідно з інформацією джерел, в держкомпанії розробляють альтернативну модель функціонування ринку, яка, з одного боку, забезпечить їй прибутковість, а з іншого - дозволить стримувати зростання цін для побутових споживачів при скасуванні ПСО.

Це станеться в разі, якщо компанія зможе продавати 100% свого ресурсу на вільному ринку за ринковими цінами, і, отримуючи прибуток, відраховувати більше податків і дивідендів до держбюджету.

Так, при продажу електрики на ринку за ціною в 1,15 грн, Енергоатом розраховує отримати 80,411 млрд грн за 2021 рік. З урахуванням капітальних та інших витрат, у компанії буде прибуток в 171 млн грн, з яких 35,2 млн грн підуть до бюджету як податки і дивідендів. Ці кошти можна направити на субсидування населення.

Як вплине на ринок "інтервенція" держкомпаній

Співрозмовники висловили сумніви в тому, що стан держбюджету буде дозволяти дотувати побутових споживачів у 2021 році без ПСО.

"З урахуванням поточного бюджетного кризи, розуміючи, що січень-лютий будуть дуже складні з точки зору наповнення бюджету (локдаун, зниження економічної активності, початок року, можливі значні витрати при погіршенні ситуації з пандемією), компенсація з бюджету - це 100% ризик" , - вважає Олексій Оржель.

Крім цих факторів, як зазначив співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич, сам ринок електроенергії характеризується великою мінливістю, що унеможливлює отримання бюджетом "компенсаційних" коштів в постійному обсязі.

"Якщо ми говоримо про ринок на добу вперед, то ціна буде в будь-якому випадку визначатися біржею. Там є баланс попиту і пропозиції, і неможливо, щоб там була стійка ціна в 1,15 грн. На біржі велика волатильність: були періоди, коли ціна падала до 70 копійок. В той же час біржові ціни так чи інакше впливають на ринок двосторонніх договорів ", - прокоментував модель Марунич.

Також висновок 100% ресурсу держкомпаній на ринок може суттєво змінити ситуацію на ньому.

"Енергоатом адже величезний виробник, і виникає питання, чи не буде тут спроб монополізму. Тут компетенція НКРЕКУ, щоб вони забезпечували наявність конкуренції", - зауважив Марунич.

Зі свого боку, Олексій Оржель зазначив, що продаж електроенергії держпідприємств на відкритому ринку, хоч і збільшить обсяг пропозиції і, відповідно, конкуренцію, але даний сценарій має ряд нюансів: Енергоатом має значну ринкову владу в базовому сегменті, а Укргідроенерго надає пропозицію балансує енергії.

"Багато в чому ринок з пропозицією Енергоатому і Укргідро енерго буде залежний від споживання (локдауни, температури взимку), поведінки ринкових гравців (чи зловживання ринковою владою), а також від ефективності держрегулювання", - вважає Оржель.

На його думку, при поставках е / е держпідприємств у відкриті сегменти ринку, владі буде необхідно змінити правила аукціонів за прямими договорами і забезпечити зменшення обсягу лотів.

"Таким чином більшу кількість учасників зможе купити е / е на цих аукціонах, а не тільки великі споживачі", - запропонував Оржель.

Тарифи виростуть, питання - на скільки

В уряді вже анонсували підвищення цін на електроенергію в 2021 році, про що в кінці листопада заявляв в.о. міністра енергетики Юрій Бойко. Однак на який рівень - поки невідомо.

Якщо брати в розрахунок оптову ціну ресурсу Енергоатому в 1,15 грн, то кінцева платіжка, з урахуванням націнки компаній-посередників, може вирости до 2-2,5 грн за 1 кВт-год.

У той же час середнє домогосподарство, яке не має електроопалення, щомісяця споживає трохи менше 200 кВт-год .: так, клієнти компанії Yasno в 2019 році витрачали 183 кВт-год на місяць, а в 2018 - 194 кВт-год. Таким чином, при повністю ринкових цінах платіжка за електроенергію може вирости до 450 грн в місяць в порівнянні з нинішніми пільговими 250 грн.

Як вважає екс-міністр Олексій Оржель, не можна придумати гіршого моменту для підняття тарифу.

"Люди через пандемію і локдаун втрачають прибутки і роботу. Піднімати необхідно було з 01.04.2020, коли знижується споживання і споживач виходить з опалювального сезону. Момент втрачено. Зараз же будь-яке зростання тарифів також є ризиком збільшення неплатежів", - вважає Оржель.

При цьому влада навряд чи повністю відмовляться від субсидування побутових споживачів, вважає Дмитро Марунич.

Однак з урахуванням ненадійності "бюджетного" варіанта компенсації і проблем, які можуть проявитися в разі продовження механізму ПСО на майбутній рік (так, Енергоатом при недофінансуванні може виявитися перед ризиком зупинки енергоблоків), варіантів забезпечення пільгових цін у влади залишається не так багато.

Олексій Оржель вважає, що державі зараз необхідно шукати ресурси для перенаправлення на ринок і витягування ситуації з боргами ззовні - за рахунок емісії або випуску ОВДП.

"Це з часом вилізе девальвацією та інфляцією. Але те, що в момент локдауну і падіння економіки вводяться RAB-тарифи, залишає враження, що влада свідомо йде на найгірший сценарій", - уклав глава правління BRDO Олексій Оржель.

Новини

Популярні теми форуму

analytics