Наслідки інтерв'ю NYT для Зеленського
Мода на інтерв'ю провідним західним ЗМІ, яку почав п'ятий президент України, не оминула й Володимира Зеленського. Що, звичайно, є позитивом, адже попередні керівники України частіше спілкувалися з російськими журналістами, повідомляє Depo.ua.
В той самий час, на відміну від московських видань, публікації в західних ЗМІ нерідко демонструють аудиторії ті риси українського президента, які він, ймовірно, хотів би приховати.
Власне, такий ефект може мати й розмова українського лідера з The New York Times.
І мова йде навіть не про те, що це Зеленський назвав журналісту NYT Україну "найбільшою демократією на пострадянському просторі", а в перекладі на його сайті цей вислів раптом віддали американському журналісту, і переформулювали таким чином, що це Зеленський став "головним демократичним лідером серед країн колишнього СРСР ". Дрібниці, буває. Хоча в адекватної країні після такого в прес-службі президента на наступний день з'явилося б багато нових вакансій.
Гірше те, що опубліковане вчора інтерв'ю, швидше за все, викликано не бажанням донести до західної аудиторії якісь свої ідеї і помисли, а спробою якось "відбити" недавні негативні публікації. І намагаючись сказати щось позитивне, Зеленський декларує наміри, які, схоже, найближчим часом здійснювати не збирається.
Йдеться про те, що "буде запущена реформа Служби безпеки України, яка не займатиметься економікою". І про те, що "наступний великий етап - це глобальна судова реформа в Україні, яку ми почнемо втілювати з наступного року, бо вже підготовлені багато законів і етапи впровадження цих реформ". Не кажучи вже про те, що Зеленський продовжує декларувати готовність "однозначно" почати війну з олігархами. Серед яких впевнено називає прізвище Коломойського.
Зеленський і його прес-служба, схоже, не розуміють, що через рік в тій же NYT напишуть про "провал планів Зеленського". Як не розуміють, що розгромна стаття в Bloomberg - це просто логічне продовження розмови з журналістами того ж видання, який стався рік тому. І в якому Зеленський давав прогнози й обіцянки, які зазнали краху. Але, попри цей очевидний кейс, в команді українського лідера продовжують легковажно ставитися до тверджень і обіцянок західним ЗМІ, безпідставно сподіваючись, що ті опублікують і забудуть.
На окрему увагу заслуговує якість тексту - який прес-служба Зеленського, швидше за все, мала можливість або підготувати (якщо питання були відомі заздалегідь) або підредагувати (якщо фінальний текст був узгоджений). Чого варті фрази від президента "найбільшої демократії пострадянського простору" на кшталт "ми всі з вами отримали ковід, і ми всі живемо сьогоднішнім днем". Або "потрібно робити інфраструктуру - це вітрина".
Єдиним, мабуть, дійсно позитивним моментом цієї невеселої розмови стала трохи плутана, але, в загальному, енергійна декларація готовності Зеленського зберегти євроатлантичний курс України, і не відмовитися від нього навіть в обмін на "мир на Донбасі". А також готовність чинного президента побудувати в Україні Голлівуд і Діснейленд. Шанси на це, здається, вище, ніж на "війну з олігархами" і реформи в судах, прокуратурі та СБУ.
Тарас Паньо