Close button

Чому влада хоче, але не може змінити закон про люстрацію

Чому влада хоче, але не може змінити закон про люстрацію

Європейський суд з прав людини понад рік тому виніс перше рішення в частині законності української люстрації. ЄСПЛ розкритикував окремі положення закону про очищення влади й присудив моральну компенсацію по 5 тисяч євро першим п'ятьом позивачам. Кабінет міністрів намагався оскаржити це рішення у Великій палаті ЄСПЛ, але без успіху, в кінці лютого 2020 року воно набрало чинності, повідомляє РБК-Украина.

Що не влаштувало ЄСПЛ? Європейський суд вказав, що українська влада "не врахувала індивідуальну роль" кожного чиновника, який потрапив під люстрацію через роботу в органах державної влади під час президентства Віктора Януковича.

Вердикт ЄСПЛ незабаром позначився на риториці керівництва країни, що почало критикувати закон про очищення влади. Президент Володимир Зеленський казав, що люстрацію треба скорегувати, а спікер Ради Дмитро Разумков прямо заявив, що "її (люстрацію, – ред.) не підтримує".

Міністерство юстиції підготувало законопроєкт, який би суттєво змінив сам механізм очищення влади в Україні. Він також дозволив би вирішити проблему з мільйонними виплатами, які може присудити ЄСПЛ люстрованим чиновникам. Але, попри заяви про термінову необхідність його прийняти, проєкт навіть не внесли у Раду, Кабмін направив його на доопрацювання.

Закон "завис"

Що передбачає проєкт закону Мін'юсту? Люстрація залишиться тільки відносно топчиновників часів Януковича (міністри та керівники державних органів), а правомірність "очищення" інших держслужбовців буде вивчати спецкомісія. Сформувати її Мін'юст планував з громадських активістів та іноземних експертів.

Саме ця "комісія з очищення" зайнялася б позасудовим врегулюванням спорів з люстрованими ексчиновниками й питанням виплати їм компенсацій. Приміром, якщо держслужбовця звільнили незаконно, а поновити його вже не можна, то разова компенсація складе близько 25 тисяч гривень. Якщо ж його поновлять, він отримає лише різницю між зарплатою до люстрації та доходом під час вимушеної відпустки.

Ще одним важливим пунктом мін'юстівського проєкту було скасовування люстрації комуністичних діячів. Цей вид покарання просто втратив свою актуальність на цей час, каже міністр Денис Малюська.

Кабінет міністрів планував розглянути й схвалити цей законопроєкт ще 1 липня, але в останній момент зняв документ з розгляду і повернув на доопрацювання. Зараз в Мін'юсті головною причиною затримки називають позицію депутатів Ради, які вкрай суперечливо ставляться до питання люстрації.

"Є люди (в парламенті, – ред.), які взагалі не сприймають скасування люстрації, а інші хочуть, щоб її скасували повністю. І такий більш-менш врівноважений документ (законопроєкт Мін'юсту, – ред.), який виконує рішення ЄСПЛ, але не скасовує люстрацію повністю, призводить саме до такої реакції – несприйняття", – пояснив в коментарі заступник міністра юстиції – Уповноважений у справах ЄСПЛ Іван Ліщина.

Чиновник називає законопроєкт Мін'юсту "політично складним", але сподівається, що його винесуть на голосування в парламент у 2021 році. "Іншого шляху не існує, нам треба змінити законодавство", – підкреслив юрист.

Черга за виплатами

Євросуд працює за принципом прецедентного права, а отже, немає підстав розраховувати, що в аналогічних справах ЄСПЛ винесе рішення на користь українського уряду, а не люстрованих ексчиновників, каже Іван Ліщина.

Інформація про загальну кількість позивачів, які звернулися до ЄСПЛ, – закрита, і Мін'юст нею не володіє. А тому не можна оцінити обсяг компенсацій, які Україні доведеться виплатити за порушення прав люстрованих осіб, уточнив заступник міністра.

У Міністерстві юстиції у відповідь на запит РБК-України вказали, що вже в поточному році почали виплачувати суми компенсацій, які присудила "європейська Феміда". Поки що тільки у квітні виплатили 27,7 тис. євро або близько 818,8 тис. гривень.

Але загальна сума компенсацій, яку український уряд буде змушений виплатити люстрованим чиновникам, може скласти мільярди гривень, вважає колишній прокурор Олег Підгайний. Раніше він працював заступником прокурора Чернігівської області, а в жовтні 2014 року був люстрований з посади начальника управління міжнародно-правової допомоги Генпрокуратури.

За його оцінками, в ЄСПЛ вже звернулося близько 140 колишніх чиновників, звільнених у рамках закону про очищення влади. І тільки виплата по 5 тисяч євро моральної компенсації плюс компенсація за послуги адвокатів 140 особам, які подали скарги, складе близько 1 млн євро.

"Я думаю, що люстрація державі Україна обійдеться в загальному розмірі не менше двох мільярдів гривень, коли всі люди отримають судові рішення про сатисфакції й пройдуть за процедурою через ЄСПЛ", – зазначив він.

Всього в список люстрованних внесли близько 900 прізвищ, але ще майже 4 тисячі екс-чиновників, які працювали за часів Януковича, побічно відчули на собі заборони закону про очищення влади, пов'язані з обмеженням доступу до держслужби.

Розрахунок на суди

Поки влада зволікає зі змінами в закон, українські суди активно розглядають справи про люстрацію. Тільки Окружний адміністративний суд Києва за останній рік виніс понад 100 рішень про поновлення чиновників, звільнених у порядку виконання закону про очищення влади.

Той самий Олег Підгайний в листопаді 2019 року отримав позитивний вердикт ОАСК про своє поновлення в ГПУ, захистивши його в апеляції й касації. Влада навіть формально виконала рішення судів і поновила позивача на посаді в Офісі генпрокурора. Там Підгайний пропрацював лише кілька місяців, а влітку цього року його звільнили у зв'язку з реорганізацією.

"В принципі влада може говорити, що вона де-факто виконала рішення суду, але насправді це не так. Якщо говорити особисто про мене, то з виконання матеріальної складової (суд присудив Підгайному близько 2 млн гривень зарплати за вимушений прогул, – ред.) у мене на сьогоднішній момент претензій до держави немає", – повідомив він.

Схожим чином найчастіше вчиняють і в інших держорганах: виплачують компенсацію за вимушений прогул, але знаходять прийоми, щоб не поновлювати на посаді люстрованого ексспівробітника. Але є і винятки, які, втім, дають підстави говорити про вибірковий підхід у цьому питанні.

Наприклад, Сергій Гриневецький, будучи кандидатом на посаду голови Одеської ОДА, домігся в суді зняття з себе люстраційних обмежень. Йому було заборонено обіймати посади в держорганах через роботу першим секретарем райкому КПРС в 1990-91 роках. Через тиждень після позитивного рішення суду 27 листопада Володимир Зеленський призначив головою ОДА Гриневецького. А саме рішення суду набрало чинності ще пізніше – 14 грудня після розгляду апеляції.

Вдало склалася доля після скасування люстрації й в експрокурора ГПУ Олега Кіпера. У вересні 2019 року він виграв суд про поновлення, а вже 27 липня 2020 року пішов на підвищення й отримав посаду прокурора Києва.

Його попереднику на цій посаді Сергію Юлдашеву пощастило менше. У лютому поточного року він домігся скасування люстрації, а 6 березня поновився на посаді прокурора Києва. Але вже через три тижні новий генпрокурор Ірина Венедиктова звільнила його, грунтуючись знову-таки на положеннях закону про очищення влади. Повторно поновитися на посаді йому вже не дозволив ОАСК.

У парламенті вважають, що зупинити "люстраційну чехарду" могло б рішення Конституційного суду. "Я думаю, що правильний варіант, щоб КСУ нарешті вирішив питання щодо конституційності закону про очищення влади, і, на моє переконання, є всі підстави, щоб визнати його таким, що не відповідає Конституції України", – сказав представник президента в КСУ, депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський.

Після рішення КСУ, переконаний Веніславський, парламент зобов'язаний буде заповнити прогалини у правовому врегулюванні люстрації і внести законодавчі зміни. Але на даний момент, як запевняє джерело в монобільшості, питання люстрації не обговорюється і не стоїть серед пріоритетів на найближче майбутнє.

Новини

Популярні теми форуму

analytics