Close button

Рука Москви у новому повороті справи Шеремета

Рука Москви у новому повороті справи Шеремета

У 2012 році секретні служби Білорусі нібито готували вбивство журналіста Павла Шеремета за допомогою вибухівки. Це стало відомо з опублікованих аудіозаписів за участю імовірно глави Комітету держбезпеки Білорусі Вадима Зайцева, які були записані у 2012 році. На них нібито обговорюється вбивство Павла Шеремета шляхом підриву, коли він ще працював в Росії, повідомляє Апостроф.

Саме таким чином Шеремет і був убитий, але це сталося в Києві, у 2016 році. На думку аналітика Українського інституту майбутнього Ігара Тишкевича, головним вигодонабувачем від публікації плівок про можливу підготовку білоруським КДБ вбивства Павла Шеремета є Кремль, який намагається таким чином підвищити рівень громадського протистояння в Україні, розгойдати ситуацію в Білорусі, загострити протистояння Білорусі та України, а також позбавити Мінськ можливості купувати азербайджанську нафту з транзитом через Україну.

Коли з'являється певна інформація, то треба ставити питання, чому саме зараз і чому саме таким чином. Якщо говорити про контекст, то вважав чи Лукашенко Шеремета своїм особистим ворогом? Скоріше за все так. Чи існувало у 2012-2013 роках у білоруських чиновників певне роздратування, яке могло стати причиною саме такої розмови? Так. Тому що перед виборами 2010-го року Шеремет випустив кілька фільмів про Лукашенка. А у 2011 році у Лукашенка була дуже складна ситуація на східному напрямку.

З одного боку, коли Білорусь опинилася під санкціями, Росія змусила її до вступу в "Митний союз", а з іншого боку Москва тиснула на Мінськ, щоб змусити його продати ключові державні компанії - МАЗ, "Білоруськалій", підприємства ВПК. А Шеремет в той час все ще працював в російських ЗМІ. Чи могли білоруські спецслужби стежити за Шереметом в Москві? Так. Але стеження могло відбуватися і з боку російських спецслужб, тому що вже тоді Шеремет почав розуміти, що путінська Росія - це трохи не та держава, в якій він хотів би жити, і це проявлялося в його постах. Саме тому він і переїхав в Україну.

Якщо ці плівки справжні, то чи міг їх самостійно записати Іван Макар, який їх оприлюднив? Я дуже сумніваюся. Макар - лейтенант "Алмаза", антитерористичного підрозділу МВС. "Алмаз" не займається технічним прослуховуванням. Більш того, до стеження за керівником КДБ не допускаються навіть співробітники технічного прослуховування. Відповідно, виникає питання - хто зібрав цей пакет і передав його Макарові?

Я можу сказати тільки, кому це може бути вигідно.

Плівки можуть бути справжніми або фейковий. Якщо вони справжні, то з одного боку це привід для залучення їх до "справи Шеремета". Якщо це частина спільної операції з метою отримання свідчень, як пише Нацполіція, то документи можуть бути приєднані до справи, як належний доказ. З іншого боку - це буде привід для проведення розслідування стосовно Лукашенка. Але якщо це компіляція навіть частини правдивої інформації, то експертиза буде негативною. Якщо ж це фейк, то це теж привід для розслідування, хто ж проводить інформаційну атаку.

Подивімось на ситуацію в українській площині. Рейтинги Володимира Зеленського падають, у нього є конфлікт, принаймні з НАБУ. Є питання щодо кадрів в Офісі генпрокурора, є питання до СБУ і військових. З одного боку, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков співпрацює із Зеленським, але Аваков - не людина Зеленського і це лінія конфлікту в майбутньому.

Крім того, відомство Авакова веде розслідування у справі Шеремета. І на сьогодні закінчення цього процесу поки не видно. У справі проходять люди, яких велика частина українського суспільства вважає невинними. На початку цього року суспільство ставиться з підвищеною увагою до правових цінностей. І якщо така інформація з'являється сьогодні, то для України це певний політичний виклик, який може породити додаткові питання до Офісу президента і Міністерству внутрішніх справ. Дані записи можуть стати додатковою "розтяжкою" для Авакова. Тому долучити їх до справи може бути погано, а не долучити - ще гірше.

Записи можуть вплинути на справу Шеремета. Але питання, яким чином? Записи датуються 2012 роком, а Шеремет загинув у 2016-му. Треба буде шукати мотив Лукашенка вбити журналіста саме у 2016 році. Але у 2016-му Лукашенко навпаки - відпускав політичних опонентів. Тому тут виникає досить цинічне питання політичної доцільності цього вбивства білоруськими спецслужбами.

Тепер про білоруську площину. Там є політична криза, Лукашенко раніше вже звинувачували в політичних вбивствах. Але опублікована інформація навряд чи буде мати вплив на людей, які підтримують Лукашенка. Чи не дасть це додаткових бонусів і його політичним опонентам, тому що все і так знають, що Лукашенко - диктатор. Хоча два роки тому така інформація справила б ефект бомби, що розірвалася.

Ця інформація Лукашенко не "зніме". Вона опублікована, щоб тиснути на нього, обмежити його політичні та економічні маневри, адже ближче до травня Білорусь буде намагатися знайти контакти з ЄС, щоб Лукашенко спробував продати свою конституційну реформу. Така інформація може стати цьому на заваді.

Тепер білорусько-російсько-українська площина. В кінці 2020 закінчилися переговори Білорусі й Росії щодо поставок нафти - Москва просто висунула вимоги, які Білорусь прийняла. Разом з тим 29 грудня "Белоруснефть" і азербайджанський SOCAR підписали першу в історії Білорусі довгострокову угоду на поставку сирої нафти як альтернативи російській. Це поставки можуть йти тільки через Україну - через порти й нафтопровід "Одеса-Броди". І є ще заяву Дмитра Кулеби (глави українського МЗС), що Україна не поспішатиме вводити економічні санкції проти Білорусі.

Тепер українська влада буде змушена реагувати на звинувачення і зростання політичної кризи навколо справи Шеремета. Це можна зробити двома способами: перший - шляхом наведення порядку в українських силових відомствах, другий - досягненням швидких результатів у справі Шеремета. Ні те, ні інше в найближчі тижні неможливо.

Щоб знизити гостроту проблеми, Київ може вдатися до певних різких кроків у білоруському напрямку. Це означає, крім політичного протистояння, ще й економічний блок - може виникнути пауза в реалізації нових спільних проєктів, в тому числі й транзит азербайджанської нафти.

Для України Білорусь - це контрабанда російських товарів, в тому числі й подвійного призначення, яких більше ніде взяти за адекватну ціну. Для Білорусі Україна - це ринок, який є певним компенсатором втрат на російському ринку. Якщо все це зникає, то що отримує Росія? Загострення політичної кризи в Україні й Білорусі, паузу в реалізації цими країнами спільних проєктів, можливо нафтових. Ймовірно, політичний Мінськ завалиться ще більше в глибини Російської Федерації.

Тому поки здається, що головні вигоди від публікації цієї інформації отримує Кремль.

Ігар Тишкевич, аналітик "Українського інституту майбутнього"

Новини

Популярні теми форуму

analytics