Close button

Месники в довгій черзі. За що можуть посадити Трампа

Месники в довгій черзі. За що можуть посадити Трампа

За чотири роки в Білому домі особисто Дональд Трамп став фігурантом 30 цивільних і кримінальних справ, що стосуються його виборчої кампанії, податків і належних йому фірм, повідомляє Деловая столица.

З самого моменту завершення голосування на президентських виборах 2020 р. Дональд Трамп не залишав спроб утриматися при владі будь-яким з тисячі більш-менш абсурдних способів, які вигадувались його юристами і політичними радниками, продовжуючи отруювати свідомість своїх нещасних виборців безглуздими вигадками про фальсифікації. Зробивши, таким чином, в своїй інфантильною манері, транзит влади наскільки можливо небезпечним не просто для американської республіки, а й для американської державності.

Мінне поле Трампа

Так, позов від імені штату Техас, нехай малограмотний і поданий корумпованим прокурором Кеном Пакстоном, який надіється на президентське помилування, своїми підставами нагадав аргументацію часів початку громадянського конфлікту в США 160 років тому. Мовляв, нібито вибори показали, що одні штати рівніші за інших. Сам Трамп, просовуючи цей бікфордів шнур крізь тріщини в системі американських норм (а не кодифікованих законів), сподівався залучити в свою змову членів Верховного суду, де тепер домінують консерватори, причому трьох колишній президент призначив сам (така можливість буває досить рідко).

Однак і тут не вигоріло. Полякавши суспільство, судді вирішили поглянути на позов, але практично з ходу відкинули його, адже цей "техаський" документ (ясна річ, написаний не в Техасі) не тільки не входив в федеральне ведення, але пахнув сепаратизмом і містив масу смішних орфографічних помилок.

Це була остання, що отримала деякий — переважно медійний — ефект, "юридична міна" перед голосуванням виборців 14 грудня. Адже ще 8 грудня 2020 р. в останній передбачений для цього законом день Верховний суд США відхилив без розгляду ще один позов від імені кількох конгресменів-республіканців від Пенсильванії, який вимагав скасувати зміни в правилах голосування в штаті, що дозволили в умовах карантину голосувати поштою. Лояльність, яку невірно трактує Трамп, — як ніби він не президент США, а мафіозний хрещений батько або лідер секти, — зіграла з ним злий жарт. Призначені ним судді, можливо, і надішлють експрезиденту різдвяний пиріг і красиву листівку з побажанням щастя онукам, але це, мабуть, і все. Однак особисто Трамп так, зрозуміло, не вважає.

Разом з тим Верховний суд все ще може зіграти важливу роль тепер уже в особистому житті Дональда Трампа — в якості одного з інститутів фінального розгляду тих чи інших апеляцій.

Адже гротескна вистава, передбачувано влаштована ним під кінець правління, стала лише вишенькою на величезному торті образ, репресій і булінгу, яким він піддав не тільки політичних супротивників, але і своїх товаришів по партії (хоча, звичайно, Трамп був ще тим республіканцем).

Новообраний президент Джо Байден толерантно оголосив, що мстити Трампу не буде — мовляв, є важливіші справи, зокрема епідемія коронавіруса. Але чергові наїзди все ще трампістського мін'юсту на його сина Хантера і спроби, на радість Кремлю, блокувати оборонний бюджет (та й взагалі федеральні витрати) змушують сумніватися в тому, що новий Білий дім після обробки кадилом (згадаємо, що новий президент — практикуючий католик) не знайде способів підштовхнути ряд розслідувань минулих справ Дональда. А також його діяльності на посаді президента — знову-таки з багатостраждального розслідування "російського досьє" спецпрокурора Роберта Мюллера якраз і виходило, що Трамп, який піддався за свої українські витівки імпічменту, аж ніяк не захищений імунітетом згодом — після відходу з Білого дому.

Та й саме таке поняття — воно ж не якесь жорстке положення законодавства, а також щось на зразок норми політичної культури. Так що бумеранг власного етичного нігілізму може прилетіти Трампу і членам його сім'ї, звідки не чекали (втім, чекали). Чи варта шкурка вичинки, наскільки розумно перетворювати плейбоя з Квінса, що заплутався, в "жертву переслідувань" — це трохи інше питання, до якого повернемося нижче.

Що ж стосується розслідувань, які ведуться проти Трампа як громадянин США і його сім'ї, то на даний момент вони знаходяться в компетенціях, далеких від сфери повноважень Верховного суду і навіть ряду федеральних відомств (мабуть, з цим пов'язані агонічні спроби вигнати навіть незамінного генпрокурора Барра). Кримінальних і інших справ проти експрезидента величезна кількість — звідси, до речі, і нав'язлива і юридично сумнівна ідея Трампа про помилування самого себе. Що ж це за справи?

Зловісний Нью-Йорк

За останні чотири роки тільки особисто Трамп, який в минулому шість разів оголошував про банкрутство, став фігурантом рівно 30 цивільних і кримінальних справ, що стосуються його виборчої кампанії, податків і належних йому фірм. У цьому списку і кілька позовів до президента про захист честі і гідності, вже прийнятих судами до розгляду. Але раніше юристам вдавалося наполягти на перенесенні судових слухань, посилаючись на недоторканність глави держави.

Правда, карета перетвориться на гарбуз опівдні 20 січня 2021 р., і по деяким із звинувачень Трампу може загрожувати реальний термін тюремного ув'язнення. А щоб відкупитися, потрібні великі гроші, особливо в період кризи, а в тій же Росії настільки не до ладу розгорнулася реорганізація "інститутів розвитку", тому у Зовнішекономбанку багато роботи, та й керівництво вже змінилося...

Посадити президента закони штатів і їх федерації не забороняють, але прецеденту поки не було. Але Трамп уже немолодий, тому навіть невеликі терміни ув'язнення стали б для експрезидента форменим знущанням.

Правда, набагато більшою проблемою для Трампа може стати публічне сповіщення деталей його угод і банківських позик. За підрахунками Forbes, борги компаній, що належать Трампу, складають більше $1 млрд, а в найближчі два роки колишньому бізнесменові належить виплатити кредиторам суми, що перевищують $450 млн. Хто і на яких умовах видавав такі кредити ділку, який багаторазово прогорав, "як би" досі невідомо. Та й питання, чи зміг Дональд за роки в Білому домі накопичити достатні кошти (і зберегти їх в надійних місцях, якими оточені узбережжя США), щоб якось справитися з цією ситуацією? Адже інакше він може приректи своє сімейство на злидні і еміграцію.

Більшість справ проти Трампа будуть розглядатися в Нью-Йорку, з якого він з'їхав у Флориду, де в останні цикли перемагають республіканці, в тому числі і з цієї причини. Поки що найбільшу небезпеку для 45-го президента представляє його колишній "вирішувала" Майкл Коен і пов'язані з його зізнаннями розслідування.

Як відомо, ще в 2018 р. Коен визнав себе винним у порушенні правил використання фінансових коштів, що надійшли на рахунки виборчої кампанії. Згідно з актом перед виборами 2016 р. він заплатив порнозірці Стормі Деніелс $130 тис. за нерозголошення інформації про її розваги з Трампом.

Гроші були переведені з рахунку виборчої кампанії кандидата, який не побажав розкрити власну кишеню. У документах ім'я платника не називалося. Він фігурував як Individual-1, але прокурори поспішили уточнити, що він також був "успішним кандидатом в президенти США".

Федеральна прокуратура Південного округу Нью-Йорка (яка приходила президенту в жахливих снах), що готувала обвинувальний висновок проти Майкла Коена, вирішила не висувати жодних звинувачень уже чинному президенту в силу імунітету, але порушила проти нього кримінальні справи, які чекають 20 січня 2021 р.

І це, зрозуміло, не тільки оплата сексуальних послуг з коштів нічого не підозрюючих фермерів, а й "можливі масштабні і тривалі протягом довгого часу кримінальні правопорушення" компанії Trump Organization, яка належить президенту. У списку можливих звинувачень — шахрайство з податковими деклараціями і страховками, а також умисні маніпуляції з активами.

У будь-якому випадку важко не припустити, що тягати Трампа по судах у справах його химерного бізнесу можуть всі чотири роки. Тим більше в рамках своєї угоди зі слідством Майкл Коен заявив, що в своєму бізнесі Трамп використовував подвійну бухгалтерію: одну, в якій вартість активів завищували, для отримання позик і кредитів, і іншу, в якій вказувалася занижена вартість, для мінімізації податків. Використання цієї "геніальної" схеми дозволило Трампу протягом 10 років взагалі не платити податки на прибуток. За два роки, коли він все ж заплатив державі, його виплати склали лише $750 в рік. Так що в порівнянні з цим бізнес-прийомом меркне навіть "чорна книга Партії регіонів", яку провінційні українці писали за старовинною веберівською етикою торгового гросбуха...

Помилуй себе. Якщо зможеш

Раніше офіс окружного прокурора офіційно зажадав від юрфірми Mazars USA LLC податкові документи Трампа за останні вісім років, а в жовтні 2019 р. Верховний суд США постановив, що імунітет президента не поширюється на рішення про передачу цих документів прокуратурі Манхеттена.

Всі апеляції програні, але президентські юристи знову осаджують Верховний суд. Той самий, що настільки жорстоко, і вже двічі, обійшовся с, зрозуміло, оббреханим власними "решалами" Дональдом. Втім, за подвійну бухгалтерію Трамп може отримати лише рік у в'язниці або умовне покарання з штрафом. Якщо буде доведено, що він особисто віддавав такі розпорядження, а не черговий "Коен".

Розсердилась на Трампа (мабуть, в силу його привабливості) і генеральний прокурор штату Нью-Йорк Летиція Джеймс. Йдеться про чотири будівельних проєкти Trump Organization в місті і штаті Нью-Йорк, в Чикаго і Лос-Анджелесі, а також невдалу спробу купити команду Buffalo Bills. Схоже, підслідний шахрайським шляхом завищив вартість своїх активів для отримання банківських позик. У березні 2019 р. офіс генерального прокурора штату направив офіційні вимоги про надання відповідних документів в Deutsche Bank і Investors Bank...

Список справ, що стосуються честі і гідності, а також особистих з'ясувань Трампа з колишніми фаворитками і родичками, цілком можна опустити. Хоча ще невідомо, чим закінчиться шлюборозлучна історія з Меланією, яка, за великим рахунком, ще навіть не починалася.

Поки що йому довелося зайнятися нагородженням і порятунком (правда, як і на пострадянському просторі, в подібних кругах надана послуга вже часто і не послуга зовсім) соратників-подільників.

Почав він на День подяки з російсько-турецького агента впливу Майкла Флінна, ну а там як карта ляже. У минулому, між іншим, президентські помилування нерідко розглядалися юристами як "корупціогенний" простір. Навряд чи буде по-іншому і на цей раз. Фанат Трампа конгресмен Метт Гаєц так і взагалі вважає, що президент повинен помилувати всіх, починаючи з самого себе і включаючи співробітників своєї адміністрації. Правда, з чого б йому робити це безкоштовно? Зрештою, ні друг і порадник виборчого штабу президента Роджер Стоун, ні Пол Манафорт (якому, можливо, доведеться керувати відродженням Трампа подібно успішному досвіду з Віктором Януковичем), ні інші "страждальці" аж ніяк не є бідними людьми. Так що шоу чекає зовсім не різдвяне.

Інше питання — чи варто всім недоброзичливцям Трампа, за посадою або за велінням душі, проявити завзяття або, навпаки, благородство?

Однозначної відповіді на даний момент немає, адже, з одного боку, вигідно залишити Трампа на свободі, щоб своєю діяльністю він продовжував інтоксикацію і розвал Республіканської партії, якій тепер загрожує програш більшості в Сенаті у других турах двох гонок в Джорджії. Чия політична система, а в першу чергу власне правляча в штаті Республіканська партія, скандалізована і дискредитована президентом, що йде.

Також і далі — будь-які подібні фігури в кожній із двох американських партій завжди приводили до подальшої перемоги тільки ідеологічного противника. Так що Джо Байден і демократи могли б закупити попкорн на всі чотири роки, спостерігаючи за тим, як Трамп в якості токсичного троля громить "пристосуванців" і "зрадників", віддаючи їх місця в асамблеях навіть найслабшим демократам.

Але, з іншого боку, прецедент, який нехай навіть на час бере верх в США над демократією аморальної плутократії, непотизму та зловживання, виявився занадто небезпечний. Тому зберігає здравість і інша логіка — показового, нехай і щодо символічного покарання подібного носія вірусу руйнування. Швидше за все, буде обрана якась серединна дорога. Тим більше що для організації цієї прочуханки як президенту Байдену, так і його адміністрації не доведеться навіть підморгувати.

Максим Михайленко

Новини

Популярні теми форуму

analytics