Колектори в законі. Чи припиняться погрози щодо кредитів

Депутати заборонять колекторам вдаватися до бандитських методів стягнення простроченої заборгованості по споживчих кредитах, повідомляє UBR.

Випадки, коли не витримавши тиску від шантажу та погроз таких компаній, позичальники закінчують життя самогубством, підуть в минуле після остаточного прийняття Верховною Радою законопроекту №4241, 27 січня схваленого в першому читанні.

Про це заявила співавтор вищезгаданого документа, глава підкомітету податкового комітету ВР Ольга Василевська-Смаглюк.

Суть змін, втім, полягає не стільки в заборонах, скільки в легалізації колекторів. Цей вид діяльності, попри існування в Україні понад 200 подібних компаній, до цього часу залишався поза правовим полем.

Тим часом критики вважають, що запропоноване парламентаріями розв'язання проблемине відповідає європейській практиці та, ймовірно, не врегулює її остаточно.

Як контролюватимуть колекторів

Законопроект передбачає введення в українське законодавство понять "колекторська компанія" і "врегулювання простроченої заборгованості", які зараз в ньому відсутні.

Згідно з документом, колекторами можуть бути юридичні особи та фінансові установи, які в інтересах кредитора здійснюють дії, спрямовані на позасудове погашення прострочених зобов'язань позичальника.

При цьому обмежуються як особи, які зможуть мати можливість управляти такими компаніями, так і їх стягувальний "арсенал".

Істотну частку в колекторській фірмі не зможуть мати особи з непогашеною судимістю за кримінальні порушення проти громадської безпеки, власності, в сферах госпдіяльності, використання комп'ютерів і комп'ютерних мереж, а також надання публічних послуг.

Фірмам заборонять бути пов'язаними з РФ. Також вони повинні бути зареєстровані в спеціалізованому реєстрі, який створить і буде вести Нацбанк: компаніям, які не внесені в базу, проводити колекторську діяльність заборонять.

Саме на НБУ покладено завдання по контролю за колекторськими компаніями. Зокрема, регулятор буде приймати заявки споживачів щодо недотримання колектором етичних норм поведінки, а також накладати санкції на порушників.

За недотримання законодавства регулятор зможе оштрафувати як кредитора, так і колекторів на 3-6 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51-102 тис. грн). У перших, при залученні колекторської компанії, які не занесено до реєстру, також можуть анулювати ліцензію. Тимчасово заборонити роботу можуть і колекторам.

Якщо санкції щодо колекторів регулятор застосує більш ніж два рази за рік, то зможе отримати право виключити порушника з реєстру остаточно.

Етичні норми: що забороняється колекторам

Колектор при спілкуванні з позичальником, його поручителями, спадкоємцями або представниками повинен дотримуватися етичних норм поведінки, за недотримання яких їм загрожують санкції.

Стягувачам забороняється:

• здійснювати посягання на життя, здоров'я і власності замовника кредиту, загрожувати його честі, гідності, ділової репутації, а також шантажувати, погрожувати, ображати його;
• вводити боржника або його поручителів в оману щодо розмірів заборгованості, її характеру і причин виникнення, а також наслідків непогашення боргу;
• здійснювати взаємодію, в тому числі дзвонити, позичальникові або його близьким понад двох разів на добу (якщо сам він не дав на це згоду) і в період з 20:00 до 8:00;
• дзвонити або писати з прихованих телефонного номера або електронної пошти;
• використовувати на конвертах або повідомленнях зображення, які можуть бути сприйняті як ті, що містять загрозу, використовувати на конвертах написи "виконавий документ", "рішення про стягнення", "повідомлення про виселення", а також будь-які інші, прямо або побічно вказують на наявність заборгованості;
• повідомляти третім особам про наявність заборгованостей;
• вимагати від представників споживача, його близьких або роботодавця, взяти на себе зобов'язання по погашенню боргу.

Як "вибивали" можуть взаємодіяти з боржником

Законопроектом також прописаний чіткий порядок взаємодії зі споживачем.

В першу чергу, можливість звернення колекторів в разі прострочення споживчого кредиту повинна бути вказана в договорі. У ньому ж повинні бути перераховані норми етичної поведінки компанії, а також право отримувача коштів звернутися в НБУ зі скаргою в разі порушень.

Інформація про колекторську фірму, яка може звертатися до позичальника від імені кредитора, повинна бути опублікована в останнього на сайті.

Контактувати з боржником колектори мають право за телефоном, в тому числі відправляючи відео- і голосові повідомлення, при особистій зустрічі, через електронну або звичайну пошту - листи можуть відправити як додому, так і на роботу, але в останньому випадку з обов'язковою позначкою "Вручити особисто".

При першій взаємодії колектор зобов'язаний представитися, вказати правову підставу звернення, а також повідомити розмір заборгованості, неустойки та інших платежів, що стягуються при невиконанні зобов'язання за договором або законом.

На вимогу позичальника колектор і кредитодавець повинні надати підтверджувальні інформацію документи, і тільки після їх отримання споживачем зможуть звернутися до нього вдруге.

Кожна взаємодія при цьому має фіксуватися на відео-або аудіозапис (про що колектори повинні попереджати співрозмовників), а самі записи зберігати протягом трьох років.

Чи зробить закон колекторів "ввічливими"

Важливо відзначити, що всі описані норми вводяться тільки в разі споживчих кредитів - на відміну від схожого законопроекту № 2133, який пройшов перше читання ще у 2019 році. Через це частина депутатів вважають новий законопроект не до кінця вирішальним проблеми неправомірного вибивання боргів.

Однак, як пояснила операційний директор, яка займається стягненням заборгованостей компанії LECCIS Оксана Рудецька, основними суб'єктами, що викликають нарікання на етику стягнення, є мікро-фінансові організації - тобто суб'єкти, що надають саме споживчі кредити.

"Хоча законопроект не поширюється на інші види кредитів, але там і немає таких проблем. Наприклад, в разі іпотеки, якщо боржник не повертає кредит банку, то у нього просто забирають і реалізовують майно", - вказує Рудецька.

Експерт зазначила, що в її компанії підтримують законопроект, бо він вводить і досить жорсткі рамки стягнення заборгованостей, і реальні санкції, і процедури їх застосування.

На думку Рудецька, дотримання закону не буде проблемою і для самих фінансових організацій, і для колекторів. Реєстрація компанії не є перешкодою до здійснення діяльності, а системні гравці на ринку вже відповідають вимогам законопроекту.

"Його прийняття значно покращить як етику стягнення, так і ставлення боржників до кредиторів і колекторських компаній", - вважає Рудецька.

Згідно з протилежною думкою, яку висловив і приватний виконавець Андрій Авторгов, проблема захисту прав позичальників, що мають проблеми з кредитами, повинні вирішуватися не легалізацією колекторської діяльності, а іншими способами.

Пояснюючи свою позицію, він вказує, що такі фірми мають попит у банків, бо стягнути заборгованість з позичальника в рамках судового провадження - дорого і довго, а просто передати договір колектору - куди простіше.

Тому потрібно розвивати легальну юстицію: укомплектувати штат судів першої інстанції, зробити спрощення з розгляду малозначних суперечок, розвивати виконавчу службу, інститут приватних виконавців, - каже експерт.

В якості підтвердження неефективності легалізації колекторської діяльності юрист також наводить досвід сусідньої Росії. Там раніше також пішли цим шляхом, що, однак, не викоренило випадки незаконного вибивання боргів. Так, в серпні 2020 року повідомлення про дії колекторських агентств, які "іноді переходять межі", дійшли до вищого керівництва країни в особі президента Володимира Путіна.

Тим часом європейська практика - інша, говорить приватний виконавець Авторгов. Він наводить як приклад досвід Литви, де досудові заходи щодо стимулювання боржника до платежів можуть здійснювати приватні виконавці, а не колектори. При цьому вони можуть тільки повідомити про факт боргу, можливості банку звернутися до суду і про великі фінансові втрати боржника в результаті цього.

"Тому, якщо ми воб'ем в пошуковик запит" Колектор Литва ", то не знайдемо нічого, а в разі України або Росії побачимо випадки дійсно жахливих способів вибивання боргів", - зазначив Авторгов.

Відносно санкцій і заборон на неправомірні дії колекторів в Україні, Авторгов зазначив, що "велике питання", чи зможе Нацбанк забезпечити повноцінний нагляд за кожним таким суб'єктом господарювання.

"НБУ вже сьогодні недопрацьовує за скаргами осіб на дії банківських установ", - зазначив Авторгов.

З іншого боку, позбавлення стягувачів права здійснювати діяльність у разі порушення етики може виявитися недієвим механізмом, бо фізособи мають можливість створити безліч компаній.

"Якщо одну виключили з реєстру, то можна зареєструвати в якості колектора іншу і знову почати роботу", - пояснює Авторгов.