Чому продукти будуть дорожчати, і чи можна стримати ціни

У порівнянні з лютим минулого року вартість набору з 23 соціально значущих продовольчих товарів подорожчала майже на 11%. Але інфляція тільки починає розкручуватися, повідомляє Деловая столица.

До яких цінників у продуктових магазинах готуватися українцям?

Продукти дорожчають

Більшість постачальників продуктів харчування для торгових мереж заявили про підвищення цін на 5-25%, а значить, скоро слід чекати чергового обважнення цінників, попередила покупців мережа магазинів АТБ. Там же назвали причини — подорожчання палива, а також сировинних товарів — цукру, борошна, соняшникової олії та іншого.

Це вже не перше повідомлення про підвищення цін на продукти харчування за останні місяці. Ще в грудні 2020 р. у Державній службі статистики порахували, що з листопада 2019 по листопад 2020 рр. ціни на цукор зросли більш ніж на третину — до 19,7 грн за кг, соняшникова олія — на 15,5%, до 40,11 грн за 1 л, серед круп за цей період найбільше подорожчала гречка — на 36,9%, до 37,28 грн за 1 кг. Підвищилися тоді і ціни на головний соціальний продукт — хліб — на 5,4-11,6% в порівнянні з листопадом 2019 р.

Однак подорожчання продовжилося і в поточному році: за даними моніторингу Економічного дискусійного клубу, тільки в лютому з переліку, який включає 23 види соціально значущих продуктів, подорожчання спостерігалося по 22 позиціях: буряк додав у ціні 18%, морква — 16,6%, капуста — 15,3%, цибуля ріпчаста — 13,2%, соняшникова олія — 8%, картопля — 6,6%, цукор — 5,7%. У цілому ж в порівнянні з лютим минулого року вартість набору з 23 продуктів подорожчала майже на 11%.

Причини підвищення цін на продукти

Одна з основних причин підвищення цін на продукти харчування в Україні — їх зростання в цілому у світі.

"Це загальносвітовий тренд. Різке зростання вартості продуктів харчування зараз захопило країни, що розвиваються. З однієї і тієї ж проблемою стикаються в Росії і Бразилії, Туреччині та Україні", — розповів на своїй сторінці в Facebook економічний експерт Сергій Фурса.

За його словами, причина зростання цін у тому, що США активно "друкують" гроші, але інфляція при цьому "експортується" в країни, що розвиваються, — американці заводять гроші в фондові ринки, і відбувається різке зростання цін на акції та на сировину, в тому числі аграрну. Тому тільки за останній рік ціни на пшеницю на світовому ринку зросли на 40%, що відповідно потягнуло вгору і ціни на пшеницю в Україні, а потім — і ціни на хліб.

А зростання цін на зернові робить не тільки підвищення цін на пшеницю, а й на м'ясні продукти і продукти тваринництва. Наприклад, у ціні курячого яйця близько 60% — це вартість комбікорму. І якщо, пояснює член Економічного дискусійного клубу Олег Пензин, у листопаді минулого року собівартість одного курячого яйця була 1,7 грн, то зараз — 2,6 грн, і тому з урахуванням логістики та торгової націнки воно вже не може коштувати дешевше, ніж 3,5 грн.

До цього слід додати і подорожчання нафти — з листопада минулого року вона зросла в ціні на 62-82% і тільки за лютий — на 16%.

Тому, якщо рік тому нафта падала в ціні і це сприяло уповільненню інфляції, то тепер вона все більше підстьобує її вгору.

Підстьобнуло зростання цін на продукти і підвищення мінімальної зарплати українців, яка з січня цього року зросла з 5 тис. грн до 6 тис. грн. А підняття цього показники "потягло" за собою перегляд зарплат по всій тарифній сітці працівників. Відповідно, підвищення витрат на оплату праці власники бізнесу тут же переклали на ціни на продукцію, в тому числі — і на продукти харчування. Навіть підвищення пенсій посприяло зростанню цін — українські пенсіонери, як правило, не несуть гроші в банк, а йдуть з ними на ринки і в магазини, що і стимулює продавців змінити цінники у бік підвищення.

Сприяв зростанню цін на продукти харчування і карантин — торік українці виявилися "замкненими" у власній країні, і заощадили на зарубіжних поїздах близько $4 млрд, підрахував Сергій Фурса. Як наслідок, гривневі депозити в банках українців за минулий рік виросли на 25%, і ці гроші "тиснуть" на ціни, адже грошей у народу, попри всі перипетії, — багато, і продавці не бояться підвищувати ціни.

Ну і, природно, не можна забувати про сезонний чинник, який дуже впливає на ціни овочів. В Україні значна частина овочів все ще виробляється власними домогосподарствами селян, а промислове зберігання — не дуже розвинене. Відповідно, зберегти весь зібраний восени врожай видається проблематичним, і тому традиційно в кінці зими і на початку весни ціни на овочі борщової групи ростуть у ціні, а різниця в ціні на овочі влітку і взимку в Україні може досягати 100-150%.

Чи чекати подальшого підвищення

Ціни на продукти, зокрема на овочі, продовжать своє зростання до тих пір, поки на полицях не буде іншого врожаю. Позначиться на підвищенні цін на овочі і піст — у цей період попит на пісні продукти підвищиться. А перед святом Пасхи традиційно подорожчають яйця (які взимку, до речі, і так злетіли в ціні).

Що стосується хліба, то ціни на нього залежать від вартості зерна і його врожаю. Попри минулі холоди, озимі перезимували добре, і вже в квітні-травні можна буде будувати прогнози на урожай, і, відповідно, прогноз за цінами на хліб.

Олексій Дорошенко, голова Національної ради економічного розвитку, вважає, що далі, протягом 2021 р., такого зростання цін на продукти харчування, який був у минулі місяці вже не буде. Якщо торік зростання цін на продукти і споживча інфляція припали на друге півріччя, то в цьому, навпаки, найбільше подорожчання було в перші місяці року. У цьому випадку мова йде про зростання рівня цін на продукти в середньому, зрозуміло, що деякі можуть подорожчати і на чверть.

Нагадаємо, що в бюджеті споживча інфляція передбачена на рівні 7,3%, проте в цей показник ми, швидше за все, не вкладемося.

Є важелі

Однак і влада може вжити низку заходів, щоб стримати подорожчання продуктів. Зокрема, Україна при вступі до СОТ давала зобов'язання завозити в країну 250 тис. т цукру. Сьогодні, як пояснив Олег Пендзин, цукор-сирець дешевше бурякового цукру, і шляхом імпорту можна було б збити ціну на цей продукт.

Крім того, можна не допустити зростання цін шляхом регулювання податків — сьогодні в Європейському Союзі ПДВ на продукти харчування встановлено на рівні 5-7%, тоді як в Україні — 20%. Саме через цю різницю соняшникова олія в Іспанії коштує дешевше, ніж в Україні. І якщо Верховна Рада недавно знизила ПДВ для виробників аграрної сировини, то ніщо не заважає знизити його в Україні на кінцеві продукти харчування.

Також в Україні є і спеціалізовані інституції, що створені для згладжування коливань цін на продукти харчування. Той же Аграрний фонд повинен викуповувати агропродукцію в період низьких цін і продавати — в період їх підвищення.

Олександр Суков