Close button

Бізнес в умовах тотального локдауну: кому найважче

Бізнес в умовах тотального локдауну: кому найважче

Як в умовах тотального локдауна намагаються вижити дрібні столичні підприємці, і на що йдуть представники великого бізнесу, щоб не зупиняти бізнес, пише Ілля Колдомасов, Микола Максимчук, Економiчна правда.

Обмеження влади від самого початку ігнорувались певними представниками великого бізнесу. В той час, коли дрібні підприємці на декілька місяців припиняли роботу, представники наближених до влади бізнесів продовжували заробляти.

Найбільш показовим в цьому плані був бізнес подружжя Герег – мережа будівельних гіпермаркетів "Епіцентр". Магазини мережі прикидались аптеками і АЗС, або влаштовували "72-годину п'ятницю".

Починаючи з 19 березня Київ віднесено до червоної зони адаптивного карантину і працювати такі магазини як "Епіцентр" мають виключно в режимі видачі онлайн замовлень. З 5 квітня міський голова Віталій Кличко взагалі запровадив посилені карантинні заходи, які стосуються обмеження перевезення громадян та закриття продовольчих ринків.

Які обмеження діють в Києві з 19 березня

На території, яка рішенням Міністерства охорони здоров'я, віднесена до червоної зони забороняється:
  • прийом відвідувачів у закладах громадського харчування;
  • прийом відвідувачів у ТРЦ, розважальних закладах, закладах торгівлі та побутового обслуговування;
  • прийом відвідувачів закладами культури (крім історико-культурних заповідників);
  • проведення культурних масових заходів;
  • прийом відвідувачів у спортивних залах, фітнес-центрах, басейнах;
  • проведення всіх масових розважальних, спортивних, рекламних та інших заходів (крім офіційних спортивних заходів без участі глядачів);
  • робота закладів громадського харчування в готелях з 23:00 до 06:00 (крім надання послуг харчування в номерах);
  • діяльність непродовольчих ринків;
  • відвідування закладів освіти (крім дошкільних, спеціальних закладів та учнів 1-4 класів);
  • здійснення регулярних та нерегулярних транспортних перевезень пасажирів. Дозволена торгівля, якщо 60% і більше торговельних площ призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв'язку, друкованими ЗМІ, ветеринарними препаратами, кормами, насінням та засобами захисту тварин.

Непродовольчі ринки

Зазвичай Шпалерний ринок на Великій Кільцевій дорозі зустрічає відвідувачів групою осіб з табличками-пропозиціями про надання ремонтних послуг. Лише пройшовши їх можна було дістатись рядів з будівельними товарами. Так було раніше.

Вже третій тиждень вході стоять продавці, які чи не кожного нового відвідувача зустрічають однією і тією ж фразою: "Що треба? Питай."

Всі контейнери зачинені через карантинні обмеження. Продавці запитують про потреби і пропонують товар з припаркованих вздовж узбіччя автомобілів. Якщо щось не вмістилось в "бусик" завжди є можливість зайти на територію ринку і взяти з контейнера. Але не безкоштовно.

Охоронцю за кожен допуск до власного торговельного місця підприємці змушені платити по 30 гривень. Податок "на охоронця" цілком логічно закладають у вартість товару, за який платить кінцевий споживач.

Поки один з продавців запитує в колег про потрібний товар, журналіст ЕП уточнює в одного з підприємців про те, коли нарешті запрацює ринок.

"Кажуть що до Пасхи (Великдень припадає на 2 травня) і там ще два-три тижні. А коли точно – ніхто не знає", – без оптимізму відповідає чоловік.

Наступний підприємець, в якого потенційно "може бути" необхідний товар, неохоче йде на розмову і постійно озирається навколо. Показавши журналісту ЕП напрям, в якому є продавець, він різко відвертається.

"Туди не ходіть – там мєнти", – втручається літня жінка, вказуючи на групу осіб, що зібралися біля одного з контейнерів.
З її слів, один з підприємців відкрив робоче місце, щоб дістати товар, за що одразу був "покараний".
"Зранку "накрили" двох продавців з бусиків. По правилах перевіряючі мають штрафувати на 17 тисяч, але штрафи не виписують. Беруть налічкою", – вже за кілька хвилин пояснює підприємець, супроводжуючи журналіста ЕП до "неофіційного контейнеру", розташованого за межами ринку.

Уточнюємо скільки заплатили правоохоронцям, щоб ті не виписали штраф.

"По різному. Як домовляться", – відповідає співрозмовник.

Враховуючи, що підприємці змушені підпільно продавати будівельні матеріали, асортимент товару обмежений і оглянути його практично немає жодної можливості. Тому запитуємо в них, чи працює "Епіцентр", який знаходиться буквально через дорогу від Шпалерного ринку.

"Працює, але там черга. Треба зачекати хвилин 20, доки пустять в середину", – з певною неприязню відповідає підприємець.

Тож відправляємось на протилежну сторону Великої Кільцевої дороги.

Будівельний гіпермаркет

Не дивлячись на те, що практично вся стоянка для автомобілів перед входом до будівельного гіпермаркету "Епіцентр" заставлена, стояти в черзі, а тим більше 20 хвилин не довелось.

Перша і єдина візуальна відмінність порівняно з минулим візитом журналіста ЕП трьома днями раніше – це зачинений підземний паркінг. Щодо іншого – без змін.

Працівники магазину на вході перевіряють температуру, радісно повідомляють результат і запрошують до зали, в якому, крім консультантів прогулюються близько 50 покупців.

Практично всі ряди "Епіцентру" "зачинені" стрічкою, яку клієнти з легкістю обходять. Якщо потрібно щось неординарне – консультанти проводять за неї і пропонують увесь асортимент товарів.

"Їх (стрічки, – ЕП) то знімають, то вішають, коли хтось нагряне. Ще 15 хвилин тому не було, а зараз знову є", – з певною іронією повідомляє працівник магазину.

Вільний доступ є лише до продуктів та рядів з побутовою хімією. Їх, як відомо, можна продавати абсолютно легально. Звісно, якщо на них приходиться 60% площі магазину.

Пройтись рядами будівельного гіпермаркету і придбати можна все без обмежень. На трьох поверхах "Епіцентру" в момент візиту журналіста ЕП покупців не було хіба що у відділі меблів. Так само як і продавців.

Після години неквапливо вибору "заборонених" до продажу офлайн товарів, направляємось до каси для розрахунку. Проте з першої спроби зробити це не вдається. Чоловік перекриває підступи до кас візками і направляє всіх відвідувачів до каси, яка з його слів знаходиться "через декілька рядів зліва".

Про причини такої поведінки ніхто не хоче говорити. Але за кілька хвилин каси знову відкриваються. Після розрахунку (чек з датою, часом, найменуванням товарів та номером каси є в наоявності. – ЕП) журналіста зустрічає охоронець і просить пройти за ним. Як виявиться – до службового виходу.

"Так швидше і людей біля центрального входу буде менше. Не кидатиметься в очі", – пояснює він і зачиняє двері.

Тим часом біля центрального входу до магазину вишикувалась черга приблизно з п'яти людей, яких по одному пускали до приміщення.

"Ми пускаємо лише для отримання товарів замовлених онлайн", – каже охоронець черговому відвідувачу.

Щоб переконатись, що робота одного "Епіцентру" не є виключенням чи самодіяльністю його керівництва, прямуємо до найближчого будівельного гіпермаркету розташованого неподалік.

Парковка біля цього "Епіцентру" традиційно заставлена автомобілями. З протилежної сторони всі місця вільні – не працює торговельний центр. Біля чисельних входів до останнього ліниво прогулюються охоронці.

Попереду журналіста ЕП з увімкненими "мигалками" їде наряд поліції. Можливо хтось викликав правоохоронців, помітивши "підозрілу активність" в місці торгівлі непродовольчими товарами?

Але ні. Повільно проїжджаючи повз вхід до гіпермаркету, з якого постійно виходять покупці, поліцейське авто не зупиняється і прямує далі, залишаючи територію.

В середині "Епіцентру", як і в попередньому гіпермаркеті, неквапливо блукають покупці, працюють звичайні каси та каси самообслуговування.

Нічого, крім стрічок між торговельними рядами і масок на обличчях відвідувачів не нагадує про те, що в країні вже рік вірує пандемія коронавірусу, а Київ – вже третій тиждень в його "епіцентрі".

Керівниця департаменту зі зв'язків з громадськістю

"Епіцентр К" Юлія Чудновець на запитання щодо причин роботи магазинів в період локдауну не відповіла. "У нас можуть бути окремі моменти по торговим центрам, потрібно розуміти, де є порушення, якщо вони дійсно є", – повідомила вона, попросивши відео-підтвердження роботи магазинів.

Проте працює не лише "Епіцентр". Інша відома мережа гіпермаркетів – "Леруа Мерлен" – також не відстає від конкурентів.

Незважаючи на те, двері гіпермаркетів завішані застереженнями про те, що мережа працює лише як точка для самовивозу і видачі онлайн-замовлень, тут так само можна купити все необхідне, вільно просуваючись між рядами, перетягнутих стрічкою, або за допомоги продавців-консультантів.

ЕП також перевірила це на власному досвіді

Єдинна відміннстіь – для більшості товарів продавці роздруковють папірець, з яким покупець уже йде на касу і там сплачує. На годиннику була 21.30 і працювала лише одна каса.

Ресторани

Офіційно в Києві виявляють близько 50 порушень роботи ресторанів в умовах карантину. Деякі з них столична Держспоживчслужба взагалі зачиняє.

Ввечері 6 квітня журналіст ЕП вирушила на пошуки "ресторанів із низьким рівнем соціальної відповідальності".

Приїжджаємо в один з барів на Шота Руставелі. Всі паркомісця для автомобілів навпроти входу зайняті. Вхід до закладу лише через задній двір.

"В нас не заброньовано, чи є у вас місця?", – питає журналіст ЕП.
Працівник видаляється в середину, пообіцявши дізнатись і відповісти. За кілька хвилин нас зустрічає менеджерка та запрошує всередину.
"Можна без маски", – зустрічають у ресторані та пропонують обрати столик в напівпорожньому приміщенні.

У закладі все так, ніби київська влада і не вводила карантин: офіціанти ходять по залу, відвідувачі насолоджуються можливістю відкинути заборони та загрозу коронавірусу.

Найцікавіше – оплата, адже транзакцію можна відстежити та викрити заклад на порушенні карантинних обмежень. Було б бажання. Але розрахуватись в барі можна лише готівкою. Альтернативний варіант – безготівковий переказ на картку офіціантки.

"А чого тільки готівкою?", – питає журналіст ЕП.
"Ну дивіться, зараз локдаун, і взагалі нічого не має працювати, а по терміналу це все можна відслідкувати", – ділиться секретом успішного ресторанного бізнесу офіціянтка.

На Шота Руставелі, схоже, справжня Мекка для ресторанів, які не хочуть втрачати прибутки.

У сусідній будівлі знаходиться інший ресторан, але таблички немає, двері та вікна завішені чорною тканиною. Ніби цей заклад так і каже "карантин – так карантин".

Секрет цього місця відкриває паркувальник: "треба постукати і для добрих людей двері відчиняють, або почекати коли хтось вийде".

Порадою паркувальника журналіст ЕП скористався, але навіть за 20 хвилин з дверей, покритих чорною тканиною, так ніхто і не вийшов. Схоже "секрет" працює не для всіх.

Ще два заклади знаходяться поряд. З першого через чорний вхід виходять люди. Намагаємось потрапити всередину.

"Не працюємо, локдаун", – кажуть кілька чоловіків, що проводжали відвідувачів. Пробуємо офіційно забронювати столик – одразу дзвонимо на номер, що вказаний на сайті.

"Добрий вечір, можна будь ласка зайти? Ми бронювали столик".

"Извините, мы не работаем".

Діалог завершуються, а от люди продовжують виходити із закладу і розїжджатися.

Більше пощастило з другим рестораном: він теж поряд, але двері не підсвічуються та немає ніякої активності навколо, але чому б не спробувати.

"Добрий вечір, ми тут поруч гуляємо, якщо у вас є вільні столики, можна зайти будь ласка?"

"Так, звісно, зараз відкриємо".

Дуже просто, без СМС та реєстрації потрапляємо всередину. Тут менше людей ніж у попередньому закладі, і матч півфіналу Ліги чемпіонів Реал Мадрид – Ліверпуль можна подивитись.

Розрахунок теж або готівкою, або переказ на картку. Її номер офіціантка знає на пам'ять.

Дошкільні заклади освіти

Усі адаптуються до нових обмежень, в тому числі і дитячі садки та школи, які з 5 квітня київська влада наказала закрити.

Проте, якщо державні заклади освіти в Києві переважно не працюють, приватні знаходять способи, як обійти вимоги.

"Освітній процес зупинено. З 5.04 до 16.04 здійснюють тільки послуги з догляду за дитиною на час відсутності батьків", – таке попередження ЕП побачила на дверях одного з київських дитячих садків.

У такий самий спосіб діють і інші приватні дитячі садки, з якими зв'язувалась ЕП.

Замість висновку

Усі ці приклади свідчать про те, що бізнес не готовий уже йти на крайні заходи, і не реагує на заборони. Для когось це питання виживання, для когось – лише втрачені прибутки.

Раніше голова Держспоживслужби Києва Олег Рубан попереджував столичних роботодавців також про штрафи за порушення карантинних обмежень в офісах, які продовжують функціонувати у повному обсязі.

"85% колективів працювали в повному обсязі, в приміщеннях не дотримуються дистанції, режиму носіння масок. Тому ми будемо штрафувати таких роботодавців мінімум на 34 тисячі гривень", – зазначив він.

При цьому в Нацполіції регулярно звітують про виявлені випадки порушення бізнесом правил карантину, на добу – кілька сотень протколів. Покарання – у вигляді штрафу від 34 до 170 тисяч гривень.

"Щодня понад 1200 рейдових груп перевіряють дотримання карантину суб’єктами господарювання. Але інколи не всюди встигаємо", – заявляв напередодні голова Національної поліції Ігор Клименко.

Проте підприємців це не зупиняє, усі втомились від заборон.

Новини

Популярні теми форуму

analytics